А чи був снайпер? Хто "замовив" президента Вучича
Версія "мафія замовила Вучича" не тільки викликає внутрішньополітичні питання в Сербії, але й дає привід для продукування різних геополітичних теорій змови
Наприкінці січня президент Сербії Александар Вучич урочисто відкрив в Белграді гігантський пам'ятник середньовічному правителю сербів Стефану Неманьї. А на початку лютого стало відомо, що під час відкриття монумента на Вучича мав відбутися замах.
Про розкриті плани розповів під час телешоу керівник управління кримінальної поліції Сербії Богдан Пушич. За його словами, після отримання оперативної інформації заходи безпеки на церемонії були посилені. "Понад 850 спецназівців були розгорнуті для забезпечення охорони президента, оскільки дані розвідки вказували на те, що буде вчинено замах", — сказав Пушич.
Залишимо за дужками питання щодо того, навіщо взагалі знадобилося проводити масовий захід не тільки під час епідемії, а й за участю першої особи держави, якому загрожувала смертельна небезпека, і як так вийшло, що лякаючі новини розповідає в телепередачі чиновник не першого ешелону. Краще спробуємо зрозуміти, хто ж може стояти за цим розкритим розвідкою планом замаху на Вучича?
Офіційна, хоча і неформальна версія на сьогодні звучить так: напад на президента могло готувати угруповання "Принципи" (Principi), що є частиною фанатського руху белградського футбольного клубу "Партизан". Днями близько 20 членів організації, включаючи лідерів (це Велько Белівук, відомий як Веля Неволя, а також Марко Мількович), були затримані правоохоронними органами в рамках "рішучого наступу влади на організовану злочинність".
Балканські ЗМІ пов'язували угруповання, що діє під прикриттям руху ультрас ФК "Партизан", зі знаменитим "кавачським кланом" з Чорногорії. Ця мафіозна структура з деякого часу відома і в Україні — минулого року її передбачуваного лідера, Радое Звіцера, ледь не вбили в центрі Києва. Наприкінці січня Велько Белівук і Марко Мількович, як повідомляли ЗМІ, були в Чорногорії, де зустрічалися з главою "кавачського клану" (він вже оговтався від ран і повернувся додому, в Котор).
Передбачалося, що сфера "діяльності" затриманих у Белграді членів "белівукської групи" — це "уголовка": вбивства конкурентів, вимагання, викрадення людей, торгівля зброєю і наркотиками... Однак пізніше правоохоронні органи повідомили: під час обшуку у ОЗУ було знайдено снайперську гвинтівку, було опубліковано відео "підготовки снайпера", і виникла інша версія щодо "сфери інтересів" організації.
Як заявив в ефірі одного з сербських телеканалів міністр внутрішніх справ Сербії Александар Вулін, зі снайперською гвинтівкою не займаються рекетом, мова про зовсім інші плани. На його думку, накрите поліцією угруповання готувалося, не більше і не менше, до нападу на президента Вучича за участю снайпера. Мета — зупинити наступ сербської влади на кримінал. "Я не знаю, як було, слідство визначить мотиви, але єдиною людиною, чия смерть зупинила б битву проти мафії, є Вучич", — заявив Вулін. "З моїм вбивством ми отримаємо п'ять, шість, десять днів паралічу міністерства внутрішніх справ, поки парламент не обере нового міністра і боротьба буде продовжуватися. Але вбивство президента Вучича викличе глибоку політичну нестабільність, і це буде єдиний спосіб зупинити боротьбу з організованою злочинністю та мафією в нашій країні. Подивимося, що покаже розслідування, але елементарна логіка говорить так", — підкреслив глава МВС.
Висновки Вуліна негайно підхопили і понесли далі в маси ЗМІ. "Нам загрожує повторення 12 березня!" — нагнітали таблоїди. На Балканах усі знають цю дату: 12 березня 2003 р. в Белграді кількома пострілами зі снайперської гвинтівки був убитий перший демократичний прем'єр-міністр Сербії Зоран Джіндич. Тоді перед судом за вчинення злочину постали кілька людей, у тому числі стрілок, заступник командира загону спецназу, відомого як "Червоні берети", Звездан Йованович, а також лідери наймогутнішого на той час "земунського клану" балканської мафії.
У 1990-х і на початку 2000-х фанатський руху белградського футбольного клубу "Црвена Звезда" був тісно пов'язаний як з "червоними беретами", так і з "земунськими" мафіозними структурами. Тому зрозуміло, звідки сьогодні взялися ці аналогії про "нове 12 березня". Однак наскільки проведені паралелі відповідають реальності?
Об'єктивно кажучи, робити будь-які висновки поки зарано. Розслідування діяльності затриманого угруповання ведеться. Сьогодні можна хіба що висувати версії — чим і займаються балканські політики і політологи.
Озвучене офіційними особами трактування подій вже наводилося вище: "мафія полює за Вучичем, борцем номер один з організованою злочинністю".
Опозиція прогнозовано не вірить жодному слову чиновників і насамперед тому, що нинішній президент дійсно бореться з криміналом.
Деяким експертам уся ця історія із замахом здається політичним маркетингом Вучича і його команди. Відповідно, мета розкрутки теми загрози нападу на главу держави — всього лише позиціонування нинішнього президента як борця з мафією і взагалі робота на рейтинг.
Інші — серед них і журналісти незалежних від влади ЗМІ — переконані, що встановлення "нового земунськиго клану", "групи Белівука" не могло проходити без причетності до цього процесу офіційних силових структур. Злочинне угруповання "під маркою" ультрас "Партизана" діє вже років десять, про нього, як пишуть сербські ЗМІ, "всі знають", однак чомусь тільки зараз почалися гучні затримання. Крім того, вже з'явилися і офіційні підозри щодо зв'язку членів ОЗУ з високопоставленими співробітниками правоохоронних органів при попередньому уряді (але при нинішньому президентові).
Президент Сербії Александар Вучич, відповідаючи на питання, чи несе відповідальність колишній міністр внутрішніх справ Небойша Стефанович за те, що "група Белівука" не була розкрита раніше, пояснив, що більшість її жертв зникли протягом останніх кількох місяців і розслідування не може бути завершене за день або два.
Сам Стефанович, який в даний час є міністром оборони Сербії, на прес-конференції 8 лютого, після засідання Ради національної безпеки, пообіцяв, що "держава покаже, що може рішуче протистояти будь-якій формі організованої злочинності" і, звичайно ж, "будуть покарані" співробітники державних органів, "які співпрацювали з цими злочинцями, допомагали їм ".
Тим часом, версія "мафія замовила Вучича" не тільки викликає внутрішньополітичні питання в Сербії, але й дає привід для продукування різних геополітичних теорій змови. Так, сербські інтернет-видання стверджують, що замах на Вучича готувався в Чорногорії.
Srbija Danas 9 лютого цитує в публікації Люба Карана, полковника контррозвідки у відставці, який говорить: "Зрозуміло, що Белівук співпрацював з "кавачськими ", він був у компанії Звіцера, який відомий як їх лідер. Показово, що Белівук був в Чорногорії саме тоді, коли виникла серйозна загроза безпеці президента, під час відкриття пам'ятника Стефану Неманьї, і тому є обґрунтовані підозри, що ліквідація Вучича була узгоджена в Которі. Але вони не можуть здійснити переворот без підтримки політичних структур і зарубіжних спецслужб". "Частина чорногорської влади давно працює над зміною влади в Сербії, тому що їх не влаштовує, що президент Вучич бореться за права сербів в Чорногорії, — каже колишній розвідник.
Ніякого документального підтвердження дана версія не має. Але для розкрутки чергової теорії "змови проти Вучича", підходять і заяви в ЗМІ.
Сербські таблоїди 9 лютого вийшли з різноманітними заголовками на першій сторінці:
- "Снайпер для вбивства політика прибув з Чорногорії?" — Srpski TELEGRAF,
- "Чому Міло (Джуканович) охороняв Велю (Белівука)" — INFORMER,
- "Високопоставлені персони (mocnici, "можновладці") в паніці — знищували докази" — Objektiv,
- "PR-розкрутка (Spin) зв'язку між опозицією і замахом на Вучича" — Danas.
Тобто варіанти можна вибрати на будь-який смак. Тим часом розслідування триває, і поки воно триває, очевидно, висування і просування різних версій того, що стоїть за планом замаху на Вучича, також буде залишатися на порядку денному сербської політики.