72-я Генасамблея ООН. Чому Трамп змусив Кремль нервувати

19 вересня стартує 72-а сесія Генасамблеї ООН. Безсумнівно, топовими темами стануть ядерні провокації КНДР і миротворча місія ООН на Донбасі. Як відомо, президент Петро Порошенко має намір закликати до введення місії, спираючись на практично завершений законопроект про реінтеграції ОРДЛО. Що стосується Пхеньяну, дипломати і лідери країн будуть кружляти навколо один одного, щоб нанести удар. Але відбиватися здебільшого доведеться все ж російської делегації, оскільки навіть Пекін демонструє більше готовності до вирішення північнокорейської проблеми спільно з американцями.

Президент США Дональд Трамп неспроста особисто запланував поговорити про КНДР з Сі Цзиньпинем. Крім того, у нього в планах зустріч за участю зятя-радника Джареда Кушнера з прем'єром Ізраїлю Біньяміном Нетаньяху і палестинським лідером Махмудом Аббасом для обговорення перемир'я.

Реформи грядуть

Однак за цією, безумовно, важливою порядком денним, вже загубилося намір Трампа зібрати великих світових гравців, щоб поговорити про глобальне реформування ООН 18 вересня. У п'ятницю, 1 вересня, агентству Reuters стало відомо, що у Трампа вже навіть є якийсь план-декларація з 10 пунктів, який одночасно є запрошенням на це свято життя для світових лідерів. У декларації міститься заклик до генсека ООН Антоніу Гутерришу "ініціювати ефективну і всеосяжну реформу". У главу кута ставиться "скорочення дублюючих, надлишкових і частково співпадаючих мандатів, у тому числі в головних органах ООН".

Тобто, президент США вже переходить від слів до дій. Адже ще під час кампанії він люто критикував ООН за те, що вона зжирає ресурси Америки. Одна з його характеристик на адресу Організації Об'єднаних Націй - клуб, де можна зібратися разом, поговорити і добре провести час". Сполучені Штати, як відомо, є головним донором ООН, щорічно виділяючи близько $3,3 млрд - тобто 22% всього бюджету і приблизно 28,5% на операції з підтримання миру. Природно Трамп, який намагається знайти кошти на свої "стіни", хоче провести аудит.

З іншого боку, крім перегляду статей витрат потенційне реформування ООН може торкнутися і Рада Безпеки. Чого хоче не тільки Україна, але і багато інших країн. На те, що питання СБ може спливти 18 вересня або в перспективі в ході реформ, вказують країни з числа 14, представники яких візьмуть участь у зустрічі Трампа. Відомо про Великобританії, Канаді, Китаї, Німеччині, Індії та Японії. Британія і Канада - надійні союзники Вашингтона. Китай запрошений, оскільки з його думкою потрібно рахуватися. А ось Німеччина, Індія та Японія - якраз ті країни, які неодноразово наполягали не реформи. В першу чергу в Радбезі, оскільки за минулі десятиліття розклад сил змінився. І Німеччина, і Індія, і Японія входять в число економічних і регіональних флагманів. Трамп ж міг пообіцяти їм пункт, що стосується Радбезу, щоб заручитися підтримкою.

Путін нон грата

Що цікаво, росіян на цій зустрічі не буде. Китай є, а Росії немає. Їх не кликали. 7 вересня помічник президента РФ Юрій Ушаков на Східному економічному форумі, який проходить у Владивостоці, підтвердив, що Путіна Трамп не запрошував. І сам господар Кремля і зовсім не має наміру їхати на Генасамблею. Та й що йому, там, право, робити? Працювати моделлю самотнього лідера для фотографів? Замість Путіна ганьбитися їде Лавров. У нього як У дипломата броня товщі.

До зустрічі, то вона зачепила росіян. Зачепила міцно. І стривожила не на жарт, звісно. Наприклад, 2 вересня перший заступник голови комітету Ради Федерації з оборони та безпеки Франц Клинцевич назвав намір Трампа говорити про реформу ООН "диктатом". Російський сенатор для виду погоджується, що реформа потрібна, важлива реформа, але дуже переживає, що вона призведе до ще більших розбіжностей між державами". "Ніхто не оспорює право американського президента виступати з гучними ініціативами. Але не здивуюся, якщо цю ініціативу з подивом сприймуть навіть найближчі партнери США по НАТО", - вангует він на своїй сторінці в Facebook.

Совбезнаш

Але чому, власне, виник цей шум-гам? Все, як завжди, впирається в Радбез. І в РФ не приховують, коли ЗМІ пишуть жахалки, мовляв, "будь-яке обговорення реформи Ради Безпеки загрожувало б не тільки міжнародного статусу Росії, але і глобального балансу сил". Москва не бажає, щоб реальністю стали розмови про розширення складу РБ і обмеження права вето.

Тому, крім Клинцевича, до освистування ініціативи президента США пропагандистська машина швидко підключила різних експертів. Приміром, гендиректор Інституту регіональних проблем Дмитро Журавльов начебто не заперечує проти скорочення фінансування, хоча попереджає, що якщо Трампу можна, то й інші зменшать внески.

"Але все це - технічні речі. Головне питання - право вето Ради Безпеки, - прояснює головну суть свого коментаря експерт. - ООН була створена після Другої світової війни і відображала тогочасну ситуацію, коли п'ять країн були ключовими в світі і володіли цим правом вето. Якщо сьогодні США спробують подолати вибудувану систему ООН, це стане її кінцем. Якщо позбавити цю організацію механізму паритетного прийняття рішень, тоді незрозуміло, навіщо вона взагалі потрібна". Дивна логіка. Тобто, якщо величезна організація діє з півстолітнім правилам гри вже в зміненому світі, то не потрібно нічого чіпати. Нехай цей архаїзм вариться у власному соку.

Ще один політолог Леонід Савін то ж як би згоден, що реформи в ООН потрібні, але лякає підступними американцями, які "будуть прагнути підпорядкувати цей процес своїм інтересам". "У питанні реформування ООН для Вашингтона справа навіть не стільки в бажанні тиснути на Росію, скільки в тому, що вони хочуть переформатувати клуб західних держав, який був сформований після Другої світової. США намагаються утримати їх у своїй структурі і не дати їм вийти з євроатлантичного співтовариства", - заявив Савін. Наче хтось крім запеклих евскептиков або американофобов прагне до цього.

Самі з вусами

Росія не тільки намагається залякати легкодухих, але і хизуватися. Влаштувати невелику демонстрацію сили, довести, що вона не настільки ізгой, яким здається. В один день з заявою Ушакова, що Путіна не покликали, в російській "Парламентській газеті" з'явився матеріал члена ЦВК, колишнього постпреда РФ при ЄС Василя Лихачова на цю тему. У пісному тексті, перевантаженому словесними конструкціями з вкрапленням дипломатичної мови, також проглядаються спроби хоч якось відповісти Вашингтону і захистити ООН у тому вигляді, який є.

Ну, по-перше, Лихачов пише, що ідея про реформу "походить від країни, вносить, на жаль, помітний внесок у неконструктивну практику міжнародного правового нігілізму". "Тільки останні негативні кроки Білого дому, Конгресу, Держдепартаменту США щодо Росії, її закордонних установ, закордонної власності, порушують принципи співпраці, дипломатичного і консульського права, поваги прав людини, говорять про це гранично красномовно", - скаржиться посол, проклинаючи "американські неокони, русофобські структури і політику країн "золотого мільярда".

Покритикувавши Захід за санкції, він переходить до суті. А саме до того, що російська делегація теж не ликом шита і везе велику ініціативу, присвячену міжнародному нормування у сфері кібербезпеки. І додає, що цю ініціативу вже схвалили в БРІКС, ШОС, ОДКБ. В міжнародних організаціях з великим потенціалом, які задумувалися як відповідь на НАТО, G7 або G20. Але з року в рік у них залишається лише цей великий потенціал.

Лихачов, не особливо вдаючись у подробиці, також роздуває значення дипломатичних ініціатив Білорусі, Туркменістану, Киргизстану, Узбекистану, які вони везуть на Генасамблею. Нічого іншого Росія пред'явити не може. Проте всіляко намагається додати значності цим організаціям, у яких бере участь. І разом з ними протиставляє Захід своєрідний клуб за інтересами, прив'язуючи до себе колишні радянські республіки.

В цьому вся сіль політики Кремля - примітивна імітація. Головним майданчиком, куди ще пускають, для цієї гри служить Радбез ООН. Так, він може не до кінця влаштовує Москву. Але принаймні дає можливість крутити носом.

Залишитися без неї Кремль дуже не хоче. Хоча висока ймовірність, що зустріч 18 вересня виявиться шоу, аналогічним тому, яке Трамп влаштував на самітах НАТО і "Великої двадцятки". З іншого боку, у нього вже є підтримка 14 країн. Тому є зерно істини в словах Журавльова, який сказав, що думка росіян Штатами враховуватися не буде. Реформуванням ООН Трамп займестя з Меркель, Трюдо, Абе чи Моді. До того ж залучати Кремль не має сенсу, з огляду на його поведінку і в ООН, і в міжнародній політиці.