Спуфінг сигналів GPS. Як Росія сліпить американські бомби

"Не можеш долучитися до світу високих технологій, спали цей світ" - фактична російська ідеологема, що поширюється на багато сфер діяльності. І у веденні Росією гібридної, так і негибридная теж, війни, схоже, входить до числа ключових. В якості ілюстрації можна навести застосування пристроїв для спуфінга (підміни) сигналів GNSS - глобальної супутникової системи навігації, у яку входять американська система GPS, китайська BeiDou, європейська Galileo і російська ГЛОНАСС. Спуфінга не вимагає особливих матеріальних та інтелектуальних затрат. Спеціальні пристрої з легкістю можна придбати в мережі.

Плюс до всього на руку росіянам зіграло і те, що, як розповів "Голосу Америки" , президент Фонду захисту навігації Дейна Говард, характеристики GPS добре відомі і доступні для вдосконалення "практично будь-техніком". Це, з іншого боку, є недоліком системи. "Тому що характеристики сигналу добре відомі - їх легко імітувати. Також із-за того, що сигнал надходить з космосу, він має дуже низьку потужність, тому хто на землі може легко запрограмувати радіо, щоб воно імітувало сигнали GPS. Вони починають з сигналу, який є менш потужним, ніж GPS, та підсилюють сигнал поступово, щоб приймач в регіоні вважав, що це навіть краще сигнал GPS і замінив його, заплутавши того, хто приймає сигнал", - пояснив фахівець.

Росія ж, згідно зі звітом Міжнародного центру оборони і безпеки за 2017 р. авторства екс-директора АНБ Майкла Хейдена, "вклала значні кошти у такі можливості радіоелектронної боротьби. Хейден попереджав, що "розвиток потенціалу електронної війни в збройних силах Росії створить серйозну проблему для належного планування і здійснення оборони НАТО країн Балтії і всього східного флангу НАТО в разі нападу Росії".

Так воно і виявилося, адже відповідні пристрої та технології, судячи з усього, застосовувалися Росією для дезорієнтації і глушіння сигналів GNSS фактично без шкоди для ГЛОНАСС, оскільки вона, по суті, не працює, під час навчань НАТО Trident Juncture на території Норвегії та Фінляндії, поблизу кордонів РФ, а також російсько-білоруських навчань "Захід 2017". Як відомо, втручання росіян в роботу супутникових систем навігації спровокувало серйозний дипломатичний скандал, який супроводжувався різкими заявами Скандинавських країн, НАТО, США і викликами "на килим" російських дипломатів. Невдоволення союзників легко пояснити, адже гри росіян в спуфінга не тільки у себе вдома, наприклад, біля стін Кремля, а за межами держави, становлять загрози для безпечних польотів цивільної та військової авіації.

Між тим Росія наслідила не тільки у своїх північно-західних кордонів, але і в інших стратегічних для Москви - регіонах. В окупованому Криму та Чорному морі, що Москва прагне перетворити на своє внутрішнє озеро. Причому така діяльність РФ має вже далеко не спорадичний, а регулярний характер. За словами Говарда, який служив у регуляторі морської навігації США, він "роками чув різні повідомлення про дивні речі, які відбувалися в російських водах з GPS". Але надійних даних до 2017 р. у них не було, додав Говард. Логічно, що профільні фахівці в Штатах зацікавилися цими аномаліями, враховуючи поточний поведінка РФ на геополітичній арені, і вирішили докопатися до суті. Результатом став звіт вашингтонської неурядової організації C4ADS, яка зафіксувала 9883 випадку застосування технологій для дезорієнтації GNSS з лютого 2016 р. по листопад 2018 р., коли було завершено дослідження. Воно базується на 12 місяців роботи по аналізу даних GNSS з декількох джерел: систем автоматичної реєстрації маршруту на суднах (AIS); низкоземельных супутникових сигналів; історій маршрутів, взятих у користувачів популярного фітнес-програми Strava; публічних повідомлень про схід судів, літаків і транспортних засобів з курсу.

Сховати Путіна і "ихтамнетов"

За даними C4ADS, а також ще однієї неурядової компанії Digital Shadows, пристрої для спуфінга, зокрема, застосовувалися і для того, щоб влаштувати завісу в районі Кремля, і для того, щоб приховати пересування президента РФ Володимира Путіна. Однак, як зазначають дослідники, факт втручання не становить праці відстежити, так що російські спецслужби, виходить, не приховували його пересування, а навпаки - зливали. В якості прикладів наводяться відвідування Путіним Кримського моста 15 травня та 15 вересня. Тоді супутникові навігаційні системи в двох десятків суден раптово показали, що вони стоять взагалі в аеропорту Анапи - в 65 км від Керченської протоки.

Крім подорожей господаря Кремля незаконно побудованому мосту, сигнали глушаться в районах ряду приватних резиденцій високопоставлених російських чиновників. У тому числі палацу Путіна в італійському стилі недалеко від Геленджика (Краснодарський край), де рівень перешкод порівнянний з тим, який спостерігається в Москві, де на урядових будівлях були помічені спрямовані на Кремль антени для протидії беспилотникам.

Але отримані дослідниками дані також свідчать про те, що підміна застосовується не тільки для забезпечення захисту російського президента в Росії і окупованому Криму, або створення проблем для НАТО на Скандинавському півострові, але і в інших точках за кордоном. Загалом географія застосування пристроїв наступна: Москва, Геленджик, Сочі, Владивосток, Санкт-Петербург, Олива, Архангельськ, Керч, Севастополь, Хмеймим. У Сирії "глушилки", зокрема, застосовуються на російських військових базах.

Отже, ці пристрої застосовуються за фактом у двох випадках: приховати від світу Путіна і перших осіб РФ, а також військові об'єкти бази, кораблі тощо).

Загрози і ризики

По-перше, це російський спуфінга представляє загрозу для сил НАТО та його партнерів, оскільки негативно впливає на розгортання збройних сил, безпека польотів, судноплавства. По-друге, це загроза не лише для кораблів і авіації Альянсу, але і цивільних судів як у так і за межами російських вод. Бо, згідно зі звітом C4ADS, втручання в роботу супутникових систем торкнулося 1311 комерційних суден у територіальних водах РФ і поруч з ними; а також зафіксовані не менш 7910 випадків, коли постраждали суду, розташовані за межами територіальних вод РФ.

У тому ж інтерв'ю "Голосу Америки" співавтор доповіді C4ADS Томас Ірвінг уточнив, що дезорієнтація сигналу GPS може призвести, наприклад, до зіткнення двох суден або ж відправити судно в чужі територіальні води, що спричинить міжнародний скандал. Особливо якщо прикордонна служба відкриє вогонь. Такого роду наслідки, безумовно, вписуються в концепцію Москви плодити хаос по всьому світу - провокувати міждержавні конфлікти.

По-третє, глушіння Росією сигналів супутникової навігації тягне за собою потенційні проблеми різного масштабу в повсякденному житті простих людей. "Перше - це, очевидно, є питанням збереження життя, адже багато покладаються на GPS в різних програмах, навіть не усвідомлюючи це. Якщо GPS обманювати, можливо, що хтось постраждає, або навіть загине", - справедливо зауважив все той же Дейна Говард.

По-четверте, є ризики для бізнесу - великі і малі, що зачіпають як великі компанії, так і тих самих невеликих продавців з Китаю на інтернет-майданчиках, від яких із-за некоректних даних трекера клієнт буде вимагати повернення коштів. Або ж, призводить відмінний приклад Ірвінг: "Система комерційного страхування дуже покладається на систему GNSS в розрахунках, надійшли ті чи інші товари в порт доставки вчасно. Підробка такої інформації може спонукати людей, включаючи страховиків поставки, думати, що вантаж прибув із запізненням, і, таким чином, вони будуть змушені платити за полісом страхування".

По-п'яте, якщо оцінювати загрозу глобально, в контексті різнопланової агресії Росії, то настільки масштабне застосування спуфінга GPS, його популяризація є ще одним елементом трансформації світової системи безпеки, здебільшого в гіршу сторону. Не стане сюрпризом, що в найближчі роки в побут увійде таке поняття, як GPS-тероризм. Він більш витончений - це не з мачете на людей кинутися або пояс шахіда рвонути, хоча і для цього, безумовно, потрібні певні навички. Але для застосування спуфінга GPS, в тому числі для зриву або проведення фінансових операцій, дії повинні бути вивіреними і злагодженими.

Що примітно, в силу певної технологічної відсталості РФ (мова про "мертвої" ГЛОНАСС) на політичному та військовому керівництві ці технології негативно не позначиться. І при цьому активне застосування спуфінга в Чорному або Середземному морях дозволяє убезпечити російські об'єкти від зброї країн Заходу. Не від високоточної, але, принаймні, від ударних систем розробки 90-х років - масового зброї, не оснащеного інерційною і тим більше астронавигацией, але з прив'язкою до GPS. Росія, слід визнати, раціонально в цьому плані використовує свої недоліки, які випливають із відмінностей у підходах до створення озброєнь. США і Захід в цілому прагнуть створити більш точне, ефективне, нехай і дороге зброю, щоб мінімізувати втрати серед цивільних. У РФ підхід інший: "Ми таке зробити не можемо і тому вам все зіпсуємо". Тобто одна сторона працює над поліпшенням технологій, а друга змушена спиратися на регрес і пишається цим.