"Ножиці ефективності". Навіщо Естонії нова індустріалізація (ІНФОГРАФІКА)

Час "соціальних плюшок"

Естонська модель реформ, враховуючи спільне радянське минуле і європейське сьогодення (для естонців) і потенційно можливе майбутнє (для українців), є в деяких моментах для нас показовою. Звичайно, мова не йде про можливості мультиплікувати естонський досвід у масштабах України, враховуючи відмінності в складності економічних систем. Але певні висновки зробити все ж можна.
Естонська економічна думка в останні роки повільно, але впевнено рухається у бік центристських концепцій розвитку, які приходять на зміну радикальних теорій початку нульових.

З одного боку, все логічно: зростання економіки (а Естонія всі останні роки розвивалася більш динамічно, ніж її балтійські сусіди - Латвія і Литва) призвів до збільшення доходів населення, які у відсутність корупції і монополій рівним шаром розподілилися між основними соціальними групами. Ліберальна середовище підприємництва, сама того не помічаючи, породила медіанний рівень доходу, коли більшість жителів країни мають досить високим середнім рівнем життя. Настав час конвертувати результати підприємницького буму "соціальні плюшки".

Охолодження економіки

З іншого боку, за останні роки естонська економіка почала втрачати досягнуте регіональне перевагу. Так, країна набагато краще пережила кризу 2008-го, ніж її південні сусіди: позначилося наявність фінсько-естонської економічної моделі співпраці. В останні роки спостерігалася відносна синхронізація в темпах розвитку, але зараз фінські компанії почали поступово йти у відрив, а естонські - навпаки, втрачати портфелі замовлень. У той же час Латвія і Литва, які важко пережили глобальну фінансову кризу, саме завдяки підйому "з дна" отримали більш помітне прискорення.

За даними Інституту кон'юнктури, в Естонії почали проявлятися ознаки економічного охолодження: "Забігаючи вперед, можна сказати, що економічний клімат потроху охолоджується. В основному це зумовлено ситуацією на зовнішніх ринках. Так, у Фінляндії скорочується число замовлень і падає попит. Зниження попиту сталося і в Швеції.

Втім, від глобальних ризиків не застрахований ніхто. Якщо говорити про те, де зараз перебуває естонська економіка, то можна сказати, що на зміну швидкому зростанню і буму прийшов спад", - заявила Марії Йозінг, директор вищезгаданого інституту на спільній прес-конференції з міністром підприємництва та інформаційних технологій.

Прогноз зростання ВВП Естонії на найближчий рік знижений з 3,6 до 3,3% на тлі досить високого за європейськими мірками прогнозу інфляції - 2,7%. Середня зарплата складе 1300-1380 євро, при цьому Естонія потрапляє в так звані "ножиці ефективності: зростання реальних доходів населення (з 3,1 до 3,4%) та зарплат до 6% вже поступається рівню продуктивності праці, тобто не за горами і погіршення загального рівня конкурентоспроможності естонського національного продукту. Банк Естонії очікує, що в 2020-му темпи зростання ВВП і зовсім впадуть до 2%.

Як заявив президент фінустанови Ардо Ханнсон, "у нас є серйозний ризик потрапити в ту саму ситуацію, в якій опинилася Фінляндія кілька років тому. Економіка сповільнювалася, а зарплати продовжували швидко рости. Це знизило конкурентоспроможність експорту, пішов тривав кілька років спад в економіці. На прикладі Фінляндії видно, що із-за втрати конкурентоспроможності економіка може роками тупцювати на місці і доходи людей в цей час не ростуть".

Принагідно зауважимо, що пастка втрати конкурентоспроможності - це саме те місце, куди потрапила Україна. В Естонії точно так само, як і в нашій країні, відбувалося поступове виведення з господарського обороту великих підприємств з низьким рівнем продуктивності праці. У минулі роки естонці називали це самоочищенням економіки. Так багато думають в Україні і тепер. Але в даний час естонські економісти прийшли до висновку, що закриття нерентабельних виробництв призводить до втрати висококваліфікованих трудових ресурсів, відновити які потім буде вкрай складно. Потрібні нові рецепти щодо проведення індустріалізації країни. Тобто модель з переведення кваліфікованих робітників з нерентабельних виробництв на більш ефективні.

"Цифра" в допомогу

Саме тому міністерство підприємництва та інформаційних технологій найбільшу увагу буде приділяти темі підвищення конкурентоспроможності естонських товарів на зовнішніх ринках. Один з інструментів цього - запуск системи дигітального аудиту, коли кожен підприємець зможе в цифровому форматі оцінити можливості підвищення своєї конкурентоспроможності, в тому числі за рахунок автоматизації і роботизації. Держава планує запустити завод по впровадженню досвідчених технологій, знайдених на внутрішньому ринку з допомогою дигітального аудиту. Тобто справа підприємця придумати, а держави - допомогти виробити і продати.

Серед новинок цифрового уряду хотілося б згадати і автоматизований процес визначення виплати страхових відшкодувань по безробіттю. Причому мова йде про повної автоматизації бюрократичного процесу. Кожен безробітний зможе відправити електронну заявку за допомогою цифрової платформи каси по безробіттю, математичний алгоритм програми самостійно розішле необхідні запити в державні реєстри і служби, акумулює інформацію і прийме рішення про виплату, включаючи і суму страхових платежів. Таким чином, повністю виключається роль людського фактора.

Хоча ключовий ризик для Естонії зовсім не безробіття, а як раз навпаки - нестача кваліфікованої робочої сили, і вирішувати цю проблему в державі планують як за рахунок довгострокових стимулів (збільшення народжуваності), так і короткострокових (підвищення рівня доходів робітників і трудова імміграція в країну).

По суті, Естонія зараз вирішує приблизно ту ж задачу, яка належить і Україні, коли почався економічний підйом потрібно буде підтримати трудовими ресурсами, які неабияк виснажені. Для Естонії трудова міграція в Фінляндії була аналогом виїзду українців у Польщі.

Нові ідеї, старі фаворити

Партія "Естонія 200", яку вже встигли наректи новою зіркою на політичному небосхилі країни, запропонувала свою концепцію реформ, заснованих на збільшення в два рази фінансування освіти і науки та на надання підтримки промисловим підприємствам.

Ще кілька років тому ніхто й подумати не міг, що модерна політична сила в Естонії буде робити ставку на нову індустріалізацію стагнуючого північно-сходу країни з високою питомою вагою російськомовного населення і підприємствами, що залишилися з часів СРСР.

Дана партія позиціонує себе як політична сила людей, які прийшли в політику з реального сектора економіки. Основні завдання - максимальне спрощення працевлаштування робітників мігрантів та підтримка підприємств з експортним потенціалом. Поряд з талліннським промисловим вузлом аналогічне розвиток повинен отримати і російськомовний район Іда-Вірумаа на північному сході, в якому зосереджено 16% промислового потенціалу країни. Наскільки затребувані будуть ці ідеї на найближчих виборах, сказати складно - партія балансує на рівні прохідного бар'єру.

Політичний розлом в Естонії віддалено нагадує нинішній український дискурс. З одного боку, крило "реформаторів", які посилюють риторику вкрапленнями націоналізму, з іншого - намагання компенсувати відцентрові сили за рахунок створення якогось балансуючого політичного ядра. "Реформатори" перебували під владою Естонії 17 років і тільки в листопаді 2016-го поступилися пальму першості Центристської партії. Естонія поступово усвідомила, що для ефективного розвитку потрібен і внутрішня консолідація, і реанімування промислового потенціалу північно-сходу.

Які реформи пропонуються

Центристи обіцяють збільшення допомоги по народженню першої і другої дитини з 55 до 100 євро, житлові кредити молодим сім'ям під гарантії уряду та без першого внеску (зараз сума кредиту - не більше 85% заставної суми і 90% - за умови поруки Kredex, яка є універсальним державним фінансовим механізмом стимулювання підприємництва, експорту та житлового будівництва), зменшення акцизів на паливо і електроенергію, що повинно привести до скорочення цін на енергоресурси.

Партія реформ планує збільшити неоподатковуваний мінімальний дохід до 500 євро і скасувати прогресивну шкалу прибуткового податку, а також знизити акцизи.
EKRE - скасувати податок на спеціальні пільги робітників, ввести виборність суддів, поліцейських перфектов і прокурорів.

Соціал-демократична партія має намір гарантувати кожному самотньому естонцю безкоштовне місце в будинку престарілих, збільшити відрахування на наукові дослідження до 1% ВВП, створити молодіжний ощадний фонд, в якому кожному народженому естонцю буде відкрито спеціальний накопичувальний рахунок, на який держава планує щорічно відраховувати певну суму аж до досягнення повноліття.

"Вітчизна" традиційно пропонує повністю перевести російськомовні школи і дитячі садочки на естонську мову навчання.

Як бачимо, виборчі програми консервативної в нашому розумінні Естонії рясніють нормами, які в Україні вже давно охрестили б махровим популізмом.

Пенсійна "революція"

Але однією з найбільш радикальних реформ зараз є ініційована міністерством соціальних справ Естонії модифікація пенсійного законодавства. До 2027 р. в цій країні планують прив'язати пенсійний вік до такого показника, як "очікувана тривалість життя". Тобто при зростанні середньої тривалості життя в країні вік виходу на пенсію збільшиться автоматично, і будь-який новий уряд вже не буде залежати від необхідності ухвалення непопулярних рішень.

Перший рівень пенсійного забезпечення планують повністю відв'язати від розміру заробітної плати і прив'язати до кількості накопичених років стажу. Повний перехід на цю систему може відбутися в 2037 р., а до цього будуть діяти перехідні (змішані) моделі.

Естонці прийшли до висновку, що взаємозв'язок між відрахуваннями в пенсійний фонд і розміром пенсії може бути лише на другому-третьому рівнях пенсійної системи, де є індивідуальні відрахування та персоніфікований облік.

Перший рівень в умовах старіння населення так не працює. Естонська модель передбачає, що людина сама повинна вирішувати, чи виходити йому на пенсію після досягнення певного віку) або збирати стаж, щоб істотно збільшити базові виплати. Більш того, він може перервати перебування на пенсії, накопичити стаж і вийти на пенсію знову.

Виходить трирівнева система пенсійного забезпечення: перший рівень залежить від накопиченого стажу, і більше отримує не той, хто багато заробляв, а той, хто довше працював; другий рівень залежить від розміру зарплати і відрахувань у пенсійну систему; третій рівень формується індивідуально і повністю визначається персонально накопиченими в НПФ засобами.

Втім, всі ці новації говорять про те, що естонський досвід хороший саме тим, що застосовувати його намагаються виключно в Естонії. Для України в ньому є корисні моменти лише загального логічного порядку. При розробці дорожньої карти наших реформ ми можемо вивчати їх досвід щодо мінімізації базових економічних, демографічних і соціальних ризиків. При цьому будь-яка спроба клонування цього досвіду у нас в країні дуже швидко призведе не до повторення успіхів прототипу, а до множення помилок.