Стати ближче до Росії. П'ять американських баз в Польщі і Україна як буфер
Президент США Дональд Трамп має намір відвідати Варшаву 1 вересня, на 80-ту річницю початку Другої світової війни, якщо не виникне обставин непереборної сили. Поки ж то, відбудеться візит, чи ні, залежить від моторності Пентагону, оскільки Трамп хотів би приїхати не з порожніми руками, а з подарунком, який вручить, ймовірно, на площі Пілсудського як польському колезі Анджею Дуді, так і собі. Саме з цієї причини, як пише газета Rzeczpospolita, Білий дім вимагає від міноборони США прискорити переговори з Польщею щодо укладення двосторонньої угоди про розміщення на її території постійного американського контингенту.
Військово-політичний ривок
У разі успіху адміністрація Трампа зможе поставити собі в заслугу серйозну геополітичну перемогу - захист інтересів Сполучених Штатів (і союзників) в Східній Європі, у рубежів путінської Росії. Причому цієї перемоги американський президент має всі шанси досягти в найкоротші терміни, оскільки дискусія навколо розміщення американських баз в Польщі перейшла в практичну площину в принципі зовсім недавно - восени минулого року. Тоді Дуда в ході візиту до Вашингтона в деякому сенсі зламав шаблон, запропонувавши гостинному господарю побудувати у своїй країні не Башта Трампа (Trump Tower), а "Форт Трамп".
До того часу в цьому питанні вже були певні напрацювання та плани, але тодішній міністр оборони Джеймс Мэттис, як людина грунтовний і прозорливий, не хотів форсувати розгортання військ у Польщі. Проте вже пройшло достатньо часу для детального вивчення питання, так і Мэттис встиг поповнити когорту колишніх членів уряду Трампа. Відомство після нього прийняв колишній співробітник корпорації Boeing, керований і не менш лояльний по відношенню до Трампу, ніж Майк Помпео, Патрік Шэнахэн, найбільш запам'ятався українцям з того, як покійний сенатор Джон Маккейн шпетив його під час слухань у зв'язку з невиразною позицією по Україні.
Таким чином, в США створені всі умови, щоб Трамп 1 вересня цього року у Варшаві потиснув руку Дуді. За Варшавою справа не стане. Бажання і політична воля роздобути "Форт Трамп" у керівництва країни є. Так само, як і намір повністю профінансувати зведення всієї необхідної інфраструктури. Торік, нагадаємо, польська сторона озвучувала цифру в $2 млрд. На плечі заокеанських союзників ж, як планується, будуть лише повсякденні витрати на своїх солдатів і техніку.
В очах Трампа таке завзяття, підкріплене матеріально, гідне наслідування для інших членів НАТО. Як і те, що Польща разом з Штатами, Великобританією, Грецією, Латвією, Литвою і Естонією входить у невелике число країн - членів Альянсу, які виконують вимогу щодо витрат на оборону на рівні 2% від ВВП. Поляки в минулому році виділили навіть більше коштів - 2,05%.
І зупинятися на цьому Варшава не збирається. Ще 26 лютого голова міноборони Маріуш Блащак повідомив, що витрати на модернізацію армії до 2026 р. буде збільшено майже до 45 млрд євро. Польське оборонне відомство в рамках 16 програм військово-технічній модернізації планує витратити на закупівлю багатоцільових літаків нового покоління, ударних вертольотів і зенітних систем малої дальності. Природно, США розглядаються як постачальник техніки, якої потребує Варшава. Зокрема, зараз ведуться переговори про покупку декількох десятків винищувачів п'ятого покоління F-35.
Польща в підсумку стане одним з ключових гравців у Європі завдяки масштабній модернізації армії, так і посилення присутності США в країні.
Не один, а безліч
Про які-небудь подробиці стосовно майбутнього "Форту Трампа" в Сполучених Штатах поки не пишуть. Однак якась конкретика стала відома з публікації Rzeczpospolita. По-перше, "Форт Трамп" все ж таки буде не єдиним об'єктом. Точніше, на даному етапі йде мова про створення не "супербазы", а про конгломераті об'єктів, розкиданих по території Польщі, включаючи райони, що межують з Калінінградською областю РФ.
За даними газети, в загальній складності можливе розміщення в країні у форматі дивізії до 6 тис. американських військових. Сьогодні в Польщі дислокована на ротаційній основі танкова бригада ЗС США - це до 4 тис. військовослужбовців. Якщо ж Трамп і Дуда укладуть згадану угоду, то Польща чисельності військ США в Європі наблизиться до Великобританії, Німеччини та Італії. І бронетанкова бригада в Жагани буде перебувати постійно, до того ж її посилять допоміжними частинами. Що вписується в програму НАТО з підвищення мобільності сил Альянсу в рамках ЄС, спрямовану на боротьбу з інфраструктурними проблемами у східних рубежів.
Вашингтон в рамках угоди може взяти на себе відповідальність за діяльність батальйону Організації Північноатлантичного договору біля кордону РФ - в Ожише. Крім того, у Познані, можливо, розміститься командування дивізією, а в Повидзе НАТО має намір побудувати арсенал для ще однієї бригади. У планах США, відзначається в матеріалі польського видання, розгортання ще одного елементу американської системи протиракетної оборони в Редзіково, на півночі Польщі, для захисту бази в цьому місті і з метою створення протиракетного щита. Враховуючи, що поки Москва не виявляє бажання виконувати свої зобов'язання в рамках Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності, такий крок американців цілком виправданий.
Політичний броманс
Політичний броманс Трампа та Дуди взаємовигідна у багатьох напрямках. У той же час він дисонує з глобальними планами союзу Німеччини і Франції, з їх баченням майбутньої двошвидкісної Європи.
Угоду про розміщення американських військ у Польщі та будівництво баз і відповідної інфраструктури обіцяє не тільки великі військові контракти для американської сторони, а для польського - створення більш потужних і сучасних збройних сил. Польща обзаведеться "парасолькою з міцною ручкою", що прикриває напрямки загроз. До того ж США стануть ще ближче до РФ, але не так, як хотіли б у Кремлі. Кордон між Заходом і Росією стане більш чіткою. Саме тому Варшава (всупереч думці Бартоша Ціхоцька, заступник міністра закордонних справ, призначеного послом до Києва) не запрошувала Путіна на заходи з нагоди 80-ї річниці початку Другої світової. Російський президент в черговий раз залишився за порогом історії цієї війни, і йому залишається продовжувати впиватися победобесием. У той час як по столиці країни, яка стала жертвою домовленостей між Москвою і Третім рейхом, буде розгулювати американський президент.
У цьому розкладі Україні, на жаль, поки що відводиться роль буферної зони. І таке положення, очевидно, не зміниться до закінчення виборчого циклу - тобто до виборів у Верховну Раду. З іншого боку, зміцнення позицій Польщі силами США, безумовно, відповідає інтересам України, оскільки є демонстрацією сили з боку НАТО у відповідь на політику і дії Кремля.
Угода, яка просувається Білим домом, також принесе плоди його ініціаторам у внутрішній політиці обох країн. Трампа вже в наступному році очікує боротьба за крісло президента, яке він після сприятливого резюме генпрокурора Вільяма Барра по доповіді Роберта Мюллера з великою часткою ймовірності зможе зберегти. Демократи зараз ослаблені і деморалізовані. Але це не означає, що Трампу слід грати лише на "російському справі". Його виборець вже почав забувати про розслідування Мюллера, бо господар Овального кабінету потребує якої-небудь зовнішньополітичної перемоги, раз вже з Північною Кореєю і Венесуелою поки не ладиться. А війська в Польщі - це надійно. До того ж американців польського походження, як відомо, в Штатах чимало - близько 9-10 млн, і це, за приблизними підрахунками, пари мільйонів виборців мінімум.
Так і польської правоконсервативної партії "Право і Справедливість" дана угода дозволить мобілізувати електорат перед виборами до Сейму, які відбудуться, швидше за все, в листопаді, тобто приблизно через два місяці після візиту Трампа. Якщо президент США приїде з подарунком, то Піс встигне ним скористатися з максимальною користю для себе. В тому числі і як складової протистояння зі "старою Європою". Перенесення військових акцентів всередині НАТО на Польщу - це серйозний аргумент на користь Варшави до внутрішньоєвропейської політиці. З погляду вибудовування в пику Берліну східноєвропейського альянсу під егідою Польщі в спробах закріпитися на одному щаблі із Західною Європою.
