"Це тільки початок". Навіщо Трамп шукає китайських шпигунів в промисловості США
Президент США Дональд Трамп підписав указ з дорученням провести розслідування в відношенні Китаю. Про це 14 серпня повідомив офіційний сайт Білого дому. Торговому представнику США Роберту Лайтхайзеру доручено вивчити питання про те, чи слід карати Китай за крадіжку інтелектуальної власності (ІВ) американських компаній. Лайтхайзер тут же пообіцяв, що "при необхідності будуть вжиті заходи, щоб захистити майбутнє американської промисловості". Сам Трамп назвав указ "великим кроком" і додав, що "це тільки початок".
Приводом для указу стало оприлюднене ще в лютому 2017 р. оновлення доповіді Комісії з розкраданням американської ІС Національного бюро азіатських досліджень від 2013 р. У цьому документі стверджується, що Китай "залишається головним порушником ІВ у світі", внаслідок чого "США постійно купують у китайських викрадачів свої власні і чужі винаходи". За даними Департаменту внутрішньої безпеки, на Китай (включаючи Гонконг) припадає 88% контрафактних товарів, вилучених у США. І це глобальне явище. Як підрахувала Торгова палата США, 86% всіх контрафактних товарів у всьому світі надходять з Китаю і Гонконгу, на цьому тримається восьма частина (12,5%) всього обсягу китайського експорту товарів. Комісія з розкраданням американської ІС стверджує, що щорічні втрати економіки США від крадіжки інтелектуальної власності можуть досягати $600 млрд і від 50 до 80% цієї шкоди завдає Китай.
Американці давно звинувачують КНР в промисловому шпигунстві, стверджуючи, що на крадіжці технологій базується китайська стратегія економічного зростання. За словами колишнього директора Національної розвідки США Денніса Блера, жертвами стали американські компанії буквально у всіх секторах — автомобільної та хімічної промисловості, авіації, програмному забезпеченні, фармацевтиці і т. д. Серед потерпілих від крадіжок ІС називалися найбільший американський виробник сталі U. S. Steel, один з найбільших виробників алюмінію Alcoa, одна з лідерів атомної енергетики Westinghouse Electrical Company та ін. У U. S. Steel, зокрема, заявили, що китайські хакери вкрали у них технологію, яка потім була використана китайської державної Baosteel Group та її продукція, отримана за допомогою цього ноу-хау, поставлялася в США.
За твердженням експерта у сфері безпеки Джина Відона, який виступав у Конгресі на слуханнях про комерційному шпигунстві, особливий інтерес китайських хакерів викликають перспективні напрями, що позначені в дванадцятирічному плані уряду КНР: нові матеріали, альтернативна енергія, біотехнології і т. п. Проект, спрямований на отримання новітніх технологій, наявних у розпорядженні США, згідно з доповіддю Національної контррозвідки США, був запущений в Китаї ще в 1980-х роках.
Трамп, який прийшов до влади з протекціоністськими гаслами, не раз звинувачував Китай у тому, що з-за нього американці втрачають робочі місця, і погрожував ввести високі тарифи на китайський експорт. Повідомляючи про президентському указі, Білий дім процитував передвиборчу обіцянку Трампа 8 серпня минулого року: "Примушення до дотримання правил інтелектуальної власності може врятувати мільйони американських робочих місць. На думку Комісії з міжнародної торгівлі США, поліпшення захисту інтелектуальної власності Америки в Китаї призведе до створення понад 2 млн робочих місць тут, в Сполучених Штатах".
Про те, що радники Трампа розробляють обмежувальні заходи щодо Китаю, стало відомо ще в кінці липня з повідомлення Politico. Джерела в Білому домі розповіли, що санкції проти Пекіна можуть включати обмеження на торгівлю та інші економічні заходи впливу. За відомостями джерел, сам Трамп схиляється до планів ввести квоти або тарифи на імпорт сталі з КНР, але заходи торкнуться не тільки стали.
Однак, судячи з підписаним указом, Трамп вирішив залишити собі свободу маневру і вибрав більш довгий шлях: замість санкцій оголосив розслідування. В указі Трамп доручив Лайтхайзеру провести обговорення з урядовими установами та консультативними комітетами, щоб визначити, які дії будуть доречні. У повідомленні Білого дому наголошується, що, незважаючи на всю серйозність та переконливість тверджень про крадіжку ІС Китаєм, президент не визначає підсумків розслідування.
Можна було б припустити, що Трамп просто створив собі ще одну опцію для торгів з керівництвом КНР. Наприклад, за версією CNN, своїм демаршем Білий дім вирішив натиснути на Пекін, сподіваючись, що той вплине на КНДР, щоб домогтися від неї поступок. Однак якраз в той же день стало відомо, що міністерство комерції Китаю запровадило з 15 серпня економічні санкції проти КНДР, зокрема, заборонив імпорт звідти вугілля, залізної руди, свинцю і морепродуктів. Санкції введені у відповідності з рішенням ООН від 5 серпня, яке було підтримано Пекіном. У такій ситуації загрожувати Китаю економічним покаранням, м'яко кажучи, нелогічно.
Швидше Трамп хоче обзавестися аргументами для нанесення по китайській економіці такого удару, який став переломним в економічній війні між двома країнами. А в тому, що така війна йде, немає ніяких сумнівів. В інтерв'ю American Prospect, яке вийшло 16 серпня, радник Дональда Трампа зі стратегічних питань Стів Бэннон підкреслив: "Ми знаходимося в стані економічної війни з Китаєм. Це у всій літературі. Вони не соромляться говорити про те, що роблять. Хтось із нас стане гегемоном у найближчі 25-30 років. І це будуть вони, якщо ми застрягнемо на цьому шляху".
Розслідування Лайтхайзера може відкрити шлях для санкцій (наприклад, високих тарифів на імпорт з Китаю) згідно з розділом 301 закону про торгівлю 1974 р. Їх застосування входить у повноваження президента. Розділ 301 активно застосовувався в минулому і, як зазначає колишній головний радник торгового представника США Уоррен Маруяма, був "серйозною зброєю в торгових війнах 1980-х — початку 1990-х". Зараз процедура санкцій передбачає узгодження у Всесвітній торговій організації (ВТО), на що знадобиться кілька років. Але Білий дім може обійтися і без цього. Правда, якщо санкції будуть введені в обхід СОТ, то Китай, за словами Маруями, може формально оскаржити їх або ж ввести відповідні санкції.
Подальший розвиток подій буде залежати від внутрішньополітичних проблем Трампа. Чим вони будуть серйозніше, тим сильніше буде у Трампа бажання завдати економічний удар по Китаю, щоб порадувати американців перспективою отримати 2 млн нових робочих місць.
