"Адмірала Кузнєцова" готують до зйомок у блокбастері

ТАСС повідомляє, що у жовтні поточного року єдиний російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов" відправиться в східне Середземномор'я, звідки його "палубна авіація буде брати участь у нанесенні ударів по бойовиках в Сирії".

"Адмірал Кузнєцов" є найбільшим кораблем ВМФ РФ і найбільш зримим символом російської військової могутності. І тому це повідомлення заслуговує пильної уваги.

Для початку варто відзначити: існує загальне правило сприйняття новин, де фігурують кораблі російського флоту. Як, втім, і будь-яких новин, які розповсюджуються російськими ЗМІ: якщо подія пройшла повз всіх інших мас-медіа, - значить його не було, поки не доведено протилежне.

Найперше, що лежить на поверхні проблема полягає в тому, що повідомлення ТАРС, розкручене російськими і підхоплене нашими та західними ЗМІ, будувалося на словах анонімного "військово-дипломатичного джерела."

Все б нічого, але це аж ніяк не перший раз, коли "майже офіційно" поширюються чутки про відправку "Адмірала Кузнєцова" до берегів Сирії. Зокрема, у минулому році командування ВМФ РФ вже спростовував подібне повідомлення.

Втім, це, звичайно, не означає, що варто повністю записати нинішнє повідомлення ТАРС в беззаперечні фейки. Цілком можливо, що цього разу він не цілком бреше. Ряд моментів все ж може вказувати на підготовку "Кузнєцова" до бойових дій в Сирії - хоча його практична користь цієї місії сумнівна до надзвичайності.

Перш за все, варто відзначити, що "Кузнєцов" ніколи не брав участі в реальних операціях і має досить скромну бойову цінність - по суті, всі кораблі проекту 1143.5 - це плоди експерименту, причому далеко не найбільш вдалого. СРСР так і не зумів розробити катапульт для своїх авіаносців, а характерна носова апарель-трамплін накладає обмеження на злітна вага літаків. Це означає, що вони будуть вирушати "на роботу" з меншим боєзапасом і запасом палива, що вже розгорнута в Хмеймиме техніка наземного базування. Це визнав і співрозмовник ТАСС: "Як пояснило джерело, "Адмірал Кузнєцов" буде знаходитися біля берегів Сирії, "щоб палубним винищувачам вистачило палива для виконання бойових завдань і повернення на палубу корабля".

У радянських конструкторів, звичайно, був свій розрахунок, і епопея з невдачами у створенні катапульти була не єдиною причиною такого "бага": при створенні важких авіанесучих крейсерів (ТАВКР) проекту 1143.5 роль плавучого аеродрому визначалася як допоміжна: головна зброя "Кузнецова" - 12 протикорабельних комплексів "Граніт". Але, за іронією долі, "вбивця авіаносців" тепер сам грає роль авіаносця. Не дуже добре.

Ситуацію ускладнюють проблеми з енергетичною установкою. Погане обслуговування, вічно виходять з ладу турбіни парові котли забезпечили "Кузнецову" славу найбільшої баржі у Росії - куди б він не йшов, його супроводжує океанський буксир.

Між тим, операції з участю авіаносців, маючи надзвичайно високий темп, є нетривіальними з точки зору логістики завданнями. Досвіду їх рішення не було у СРСР, немає його і в Росії. Починати, зрозуміло, ніколи не пізно, але в нинішніх обставинах місія "Кузнєцова" може бути іншою, але не менш важливою.

Тим більше що і голова комітету Держдуми з оборони адмірал Володимир Комоєдов не забув відзначити, що такий план дійсно існує. Примітно, що він сказав це 28 червня того ж ТАСС. Як знати, чи не він є тим самим "військово-дипломатичних джерелом" і в цей раз.

Згідно з інформацією Інтерфаксу, в найближчі дні будуть відпрацьовуватися посадки Міг-29К - палубної версії основного фронтового винищувача Росії. Причому тренування, як повідомляє агентство, проводяться в рамках підготовки до дальнього походу, який планується приблизно на середину жовтня. ТАСС, між тим повідомляв, що угрупування "Кузнєцова" буде складатися з приблизно "15 винищувачів Су-33, Міг-29К / КУБ (двомісна навчально-бойова версія) і більше 10 вертольотів Ка-52К, Ка-27 і Ка-31." Але, як у Керрола, чим далі - тим дивасніше.

Росія вплуталася в сирійську авантюру у вересні 2015 року "Адмірал Кузнєцов" якраз стояв на ремонті на 35-му заводі в Мурманську. Але в жовтні він раптом з'явився в Баренцевому морі - і зайнявся бойовою підготовкою. Це цікаво. По-перше, тому що, згідно ряду джерел, на той час ремонт ще не був завершений. По-друге, тому, що загальновідомо: російський авіаносець - пташка перелітна. І в кінці року - коли не в ремонті - мігрує в теплі моря. Точніше - море. Середземне. Попередні сім бойових служб "Кузнєцова" так і будувалися.

Справа в тому, що Баренцове море і порт приписки крейсера - Сєвєроморськ розташовані в Заполяр'ї, де з настанням полярної ночі - як раз в жовтні - приходить найбільш небезпечне для польотів час.

Військовий експерт Сергій Іщенко, капітан 1-го рангу запасу, звернув увагу на цю дивину. "Починати пробні злети-посадки з палуби в самий невідповідний для цього час року могли змусити лише надзвичайні обставини, - написав він на сайті "Вільна преса". - Очевидно, війна в Сирії до таких і відноситься."

До речі, майбутній похід знову повинен вписатися в тренд: за словами джерела ТАСС, "Кузнєцов" пробуде в Середземному морі з жовтня по січень нинішнього 2017 року. Але от халепа: у січні він повинен стати в сухий док на плановий капітальний ремонт, в якому пробуде щонайменше, наступні два роки. Зазначимо цей момент.

Цікава також ситуація з 100-м окремим корабельним винищувального авіаполку, який експлуатує Міг-29К і призначений для поповнення авіакрила "Кузнєцова". На його озброєння надійшли машини версії КР 2013-2015 років випуску, пілоти на них готуються в Єйську, де в 2012 році був побудований імітує умови палуби тренувальний комплекс, аналогічний кримської НИТКА, яку росіяни орендували.

Зважаючи на те, що після анексії півострова вони, на відміну від 279-го полку на Су-33 на НИТКА не повернулися, можна було б припустити, що її обладнання для тренувань Мить-29КР з тих чи інших причин не підходить. Але, по всій видимості, справа в іншому. За словами командувача морською авіацією ВМФ РФ генерал-майора Ігоря Кожина, "сотий" страждає від некомплекту пілотів, допущених до польотів на палубних винищувачах. В результаті велика частина "мігів" в Єйську просто стоїть на зберіганні. Власне, цим може пояснюватися повернення в Баренцове море другий раз з минулого жовтня - вимушеним підвищенням темпу навчання.

Отже, в сухому залишку виходить, що, хоча якась ніяка авіагрупа у "Кузнєцова", начебто, є, вона лише обмежено боєздатна - причому легкі багатоцільові винищувачі (більш дешеві в експлуатації, до речі) здатні виконувати лише вузьке коло завдань у силу браку навчених пілотів. А вони, до речі, повинні спільно з зенітними комплексами створювати "непробивний циліндр" над авіаносцем - і, що важливо, нервувати своєю присутністю пілотів антиасадівської коаліції.

Причому можливості навіть цієї обмежено боєздатної угруповання ще більше знижуються конструктивними особливостями корабля. Який, до того ж, може втратити хід у будь - який момент, а то й постраждати від непередбачених, але очікуваних напередодні ремонту поломок. Ну і дуже вузьке операційне вікно тривалістю в три місяці - це, безумовно, не саме те, що необхідно пілотам, щоб досягти максимуму форми успішно виконувати поставлені завдання.

Якщо, звичайно, не брати до уваги завдання створити ефектну картинку для російського телебачення - по шаблонах, відпрацьованим з минулої осені, коли в Хмеймиме була розгорнута авіагрупа сухопутного базування. Враховуючи зниження інтенсивності участі ВКС РФ в сирійському конфлікті - і "згасання" цієї теми в російському інформаційному просторі, можна очікувати, що "Адмірала Кузнєцова" ще зроблять телезіркою. Тим більше, що в флоту в ході цієї війни був лише один день слави - коли Каспійська флотилія влаштувала пропагандистський залп "калібрами".