Одні збитки. Трамп викопав собі яму глибиною $916 млн
Сполучені Штати активно обговорюють скандал з майже 20-річної несплатою податків кандидатом-республіканцем Дональдом Трампом. І в таборі республіканців визнали, що шанси на перемогу мільярдера різко впали.
Його бізнес і раніше привертав увагу. Наприклад, преса саркастично відзначала парадоксальність ситуації, коли Трамп загрожує вигнати всіх нелегалів із країни, а на його будівництві готелів працюють ці самі нелегали. Також неодноразово обговорювалося деяке перебільшення бізнес-скілів кандидата, враховуючи збитковість, приміром, його казино в Атлантік-Сіті.
Дата національних виборів все ближче, а тому рівень його здатності до управління економікою набувають все більшої ваги. З політичними поглядами вже давно все зрозуміло. Жевана-пережована його міграційна риторика, популістські атаки на Уолл-стріт, дружба з Росією і т. п. Витягати нічого нового тут не має сенсу. Принаймні поки що. Але скелети в шафі бізнес-імперії Трампа — це Ельдорадо для опонентів.
Публікація The New York Times про несплату податків мала ефект вибуху бомби. Хоча вона стала не першою, а тому про розслідування пізніше. Ще на перших дебатах з Клінтон погляд Трампа на сплату податків викликав скандал. Нагадаємо, Клінтон заявила, що в 70-х роках республіканець не сплачував прибутковий податок. У своїй клоунської манері Трамп парирував: "Це значить, що я розумний". Як писала "ДС", така поведінка оцінила б українська публіка, але в США перемогти систему (не сплатити податки, пробігти на червоний, поставити машину на газоні тощо) — не вважається подвигом. Лихий, успішний і ігноруючи правила і закони гопник не в пошані.
Що до Трампа, то дебати, як відомо, він провалив. І на цьому його біди не закінчилися. Буквально через два дні в Newsweek з'являється стаття про те, як Трамп порушив законодавство США, коли проігнорував ембарго Куби. Зокрема, впливове видання, яке отримало копію документа 1999 року, повідомило, що компанія кандидата Trump Hotels & Casino Resorts витратила близько $68 тис. у 1998 р. на відрядження на Кубу через консалтингову компанію Seven Arrows Investment. У той час як витрата готівкових коштів американцями на території Острова свободи без дозволу уряду США тоді було під забороною.
Джерело, колись близький до Трампу, заявив, що метою поїздки на Кубу було заготовити плацдарм для ослаблення або навіть скасування торговельних обмежень. Представники компанії Трампа на Кубі спілкувалися з урядовими чиновниками, банкірами та бізнесменами, вивчаючи можливості для казино на острові. Трамп одразу ж відкинув ці звинувачення, заявивши, що бізнесу на Кубі не було і угод він не укладав. Правда свиню підклала йому голова його виборчого штабу Колиэнн Конвей, яка, коментуючи публікацію Newsweek, підтвердила: так, шеф бізнесу не вів і не інвестував в Кубу. Однак вона визнала, що гроші на робочу поїздку на острів були виділені. Тобто вона підтвердила, що Трамп порушив американський закон.
Клінтон негайно ж використовувала цей скандал. Колишній держсекретар заявила, що Трамп свої бізнес-інтереси "ставить вище законів, цінностей і політики США". Загалом, дуже незручно вийшло з цієї Кубою, особливо коли Трамп обіцяє переглянути кроки Барака Обами щодо Гавани. І виразно ця історія ще буде не раз жалити кандидата, завдаючи шкоди його репутації, та рейтингах, і бізнесу.
Але ще більше шкоди, безумовно, заподіє згадуване вище розслідування NYT, яке з'явилося 1 жовтня, передбачає ухилення Трампа від сплати податків. У розпорядження журналістів потрапила декларація Трампа 1995 р., яка раніше не публікувалася. Втім, відомо, що магнат навідріз відмовляється показати американцям свої доходи і витрати. Ще 21 рік тому мільярдер оголосив про збитки в $916 млн, що, ймовірно, могло дозволити йому легально ухилятися від сплати податків цілих 18 років.
Спершу слід трохи прояснити суть податкової системи, щоб мати про неї хоч найменше уявлення, враховуючи, що податкове законодавство посідає 11 томів по тисячі сторінок.
У Штатах діє трирівнева система оподаткування: податки федеральні, штатів і місцеві. Основа наповнення федерального бюджету (50% від усіх надходжень) — податок на доходи фізосіб, який стягується з особистого доходу, включаючи прибуток від індивідуального бізнесу. Є неоподатковуваний мінімум, скидки, а також широкий спектр особистих витрат (транспортні витрати, внески в благодійні фонди, витрати по догляду за дітьми, витрати на медичне обслуговування в певних межах і т. п.).
Знову ж таки є чітка градація: від 10 до 39,6% у залежності від доходів сімейної пари, 18,15 — понад $457,6 тис. Далі слідують страхові внески, які беруться із зарплатних фондів примусово, тому їх відносять до податків. Федеральному бюджету вони приносить 34% надходжень. 8 і 6% — це частка акцизів і податку з корпорацій. Останній — це податок на доходи АТ і є ступінчастим — 15-34% при неоподатковуваних доходи 50% — понад $335 тис. Податки штатів більше залежать від акцизів — 37%, далі-страхові внески — 27%, прибутковий податок фізичних осіб — 21%, так само 6% з корпорацій і 1% від податку на майно (нерухомість, земля, цінний папери, ставка — 1,6—3%). А от місцеві бюджети годуються з податку на майно (71%), а вже потім йдуть акцизи (14%), соціальне страхування (6%), прибутковий (4%), корпорації (1%).
Перше враження: як американці виживають при такому податковому тягаря? Насправді в системі існують механізми, що полегшують життя. Мова йде про згадані вище витратах і пільги. А збитки від продажу або обмінних операцій з цінними паперами, по-перше, належать до витрат. А по-друге, збитки в сукупності можна перенести на 18 років — три попередніх і майбутніх 15 років. Ось звідки припущення, що Трамп міг дозволити собі не платити податки у федеральний бюджет. Подібні випадки вже траплялися раніше. Так, у 2010 р. British Petroleum не заплатила в федеральний бюджет прибутковий податок із-за збитків при розливі нафти в Перській затоці.
Бізнес-імперія (три казино і готель в Атлантік-Сіті, Plaza Hotel на Манхеттені, авіакомпанія Trump Shuttle і величезна яхта) Трампа в 1990 р. опинилася на межі краху. Як пише NYT, вже через кілька років у нього було $3,4 млрд боргу, з яких він особисто міг гарантувати лише 832 млн. Збитки були обумовлені невдалими вкладеннями в гральний бізнес, авіаперевезеннями і купівлею того самого готелю в Нью-Йорку. Майже мільярдний збиток дає підстави припустити, що Трамп був або неплатоспроможним або банкрутом, а його доходи дозволяли лише обслуговувати різні борги.
Втім, фахівці в податковому законодавстві сказали газеті, що в декларації Трампа не було яких-небудь порушень, хоча вона безумовно могла зацікавити аудиторів зі Служби внутрішніх доходів (I. R. S.).
Були порушення чи ні, можливо, стане відомо в майбутньому, якщо фіскали відреагують на галас в пресі. Суть же цього скандалу в тому, що Трамп, як і багато представників американських династій бізнесменів, із задоволенням використовує люфти в податковому законодавстві допомогою компаній із обмеженою відповідальністю і S-корпорацій (платять податки на прибуток до отримання доходів акціонерами).
Тому-то навіть законність методів кандидата не вберігає його від втрати електоральних очок. Адже Трамп, який опирається на сильну консервативного роботягу, по суті, виступив таким козирем перед ним. У США податки громадяни сплачують справно. Брюзжат, але платять, оскільки прекрасно розуміють, що вони йдуть на різні соціальні і економічні програми, розвиток армії і захист інтересів США за кордоном. Останнє — наріжний камінь автора "Мейк Америка грейт эген". І тут виявляється, що кумир плювати хотів на свою ідеологічну платформу, яку полюбили багато республіканці.
У сукупності з провальними дебатами і кубинським скандалом ці 916 млн вже вилізли мільярдерові боком. Агентство Bloomberg, опитавши ряд республіканців, констатувало: минулий тиждень стала для Трампа найгіршою за всю кампанію. І більшість республіканців кажуть, що дуже здивуються перемозі свого кандидата. "Це, може бути, найгірша тиждень в історії для будь-якого кандидата. Я навіть не знаю, як можна все це подолати", — зазначив, наприклад, стратег Республіканської партії Рік Тайлер. "Яма, яку собі вирив Трамп, дуже глибока. Враховуючи велику глядацьку аудиторію на перших дебатах і тиждень великих прорахунків, можливо, що відновити позиції вже занадто пізно", — вторить Тайлеру колишній помічник Джорджа Буша Джо Воткинс.
Як реагує сам Трамп? Він не зміг придумати нічого кращого (а що тут придумаєш), ніж перевести стрілки на Клінтон, традиційно згадавши про електронному листуванні екс-держсекретаря і розслідування ФБР. Так, 1 жовтня він заявив: "Вона була замішана в кількох скандалах і була викрита в обмані багато разів. Але найгірша річ, якої я став свідком як громадянин США, сталася минулого тижня, коли директор ФБР намагався пояснити, як вона уникла того, чого вона уникла. Оскільки вона повинна бути в тюрмі. Дозвольте вам сказати, вона повинна бути у в'язниці".
Відверто кажучи, спроба жалюгідна. Трамп просто стрясає повітря. Причому майже безрезультатно. Ці звинувачення є не новими і можуть утримати симпатії лише самих вірних виборців. У решти ж виникають сумніви і запитання.
Так, і ще дуже цікавий момент у цьому розслідуванні NYT. Конверт з трьохсторінковою декларацією Трампа, який отримала редакція газети, був нібито відправлений з Трамп-тауер на Манхеттені. Іншими словами, тут простежується прямий натяк на те, що в оточенні Трампа, висловлюючись жаргонизмами, є "щур". Чи це правда, чи спроба видати за правду. У будь-якому випадку республіканець має напружитися і, очевидно, вже напружився, бо одна справа, коли атакують демократи і відвертаються не такі "вдарені" республіканці, а інша — коли під носом діє зрадник. Нехай навіть і гіпотетичний. Лавина подій останніх днів заганяють його в кут. Хоча це не свідчить на користь остаточної перемоги Клінтон, адже, як не крути, Трамп — ушлая і вивертка особистість і може ще взяти реванш.