Санкційний список. Як Путін жертвує Медведчуком заради другого туру
Епопея із запровадженням спеціальних економічних заходів" Росії щодо України нарешті досягла свого апогею. 1 листопада російський уряд оприлюднило список з 322 фізичних і 68 юридичних осіб, на яких обрушився весь гнів російських санкцій.
Примітно, що під російськими санкціями, які передбачають блокування рахунків та майна на території Росії, а також заборону виведення капіталів, виявилися не тільки політики і бізнесмени з проєвропейського патріотичного крила, але і ряд політиків, яких прийнято називати проросійськими. Все це наштовхує на кілька досить цікавих висновків.
Отже, одним з найбільш постраждалих від російських санкцій став очікує у Відні екстрадиції в США олігарх Дмитро Фірташ. І хоча в персональному списку прізвища його немає, але у списку юридичних осіб вистачає компаній олігарха і одного з лідерів групи "газовиків" в Партії регіонів. Зокрема, потрапляють під санкції "Рівнеазот", черкаський "Азот", морський порт "Ніка-тера", "Черкасигаз" та ряд інших активів.
Ще один важливий проросійський характер (хоч і не так широко відомий), який опинився в персональному списку, - харківський бізнесмен Павло Фукс, відомий в числі одного з головних спонсорів партії Вадима Рабиновича "За життя", членом якої, до речі, є сам кум Путіна Віктор Медведчук.
Що ж стосується лідера іншого проросійського крила "Оппоблока" і найбагатшого українця, то він в російські списки очікувано не потрапив. Хоча більш правильно буде сформулювати - майже не потрапив. У списку юросіб значиться підприємство "Запоріжкокс", яким Ахметов володіє разом зі своїм партнером, головним захисником Московського патріархату в Україні Вадимом Новинським, теж, до речі, нардепом від "Оппоблока", правда, володіє паралельно особистим політпроектом "Партія миру". А в персональному списку знайшлося місце для кількох топ-менеджерів "Запоріжкоксу".
Також варто відзначити, що під персональні російські санкції потрапив цілком проросійський нардеп від "Оппоблока" Юлій Йоффе, якого пов'язують з "газовиком" Юрієм Бойко - одним із претендентів на роль єдиного кандидата у президенти від проросійських сил. Також у списки потрапили кілька нардепів від "Оппоблока", пов'язаних з Льовочкіним, але самого Льовочкіна там немає.
І хоча на перший погляд у російських санкционных списках не надто багато логіки, якщо накласти їх на ситуацію всередині проросійського політичного табору, то картина набуває певну структуру.
Отже, в даний час всередині "Оппоблока" тривають розбрід і хитання. У ахметівській угруповання є свій кандидат у президенти - Олександр Вілкул, у групи Льовочкіна свій - Юрій Бойко. Паралельно при активній підтримці Медведчука в президенти балотується Вадим Рабинович, відверто агітуючи при цьому проти "Оппоблока". Свої персональні політпроекти запускають Новинський, Михайло Добкін та Євген Мураєв. При цьому всі чудово розуміють, що при збереженні цієї ситуації ні одному з проросійських кандидатів не світить навіть потрапляння у другий тур президентських виборів, що стане для Кремля в першу чергу серйозним іміджевим ударом. Адже російський фактор у такому разі сам по собі випадає з української політики. При цьому дуже малоймовірно, що Медведчук, Ахметов і Льовочкін здатні самостійно домовитися про скільки-небудь сталий союзі.
Виходячи з цього Кремль і формулює завдання для "своїх" агентів впливу і, схоже, робить це вустами одного з найбільш близьких Москві українських політиків Вадима Новинського. Останній в одному зі своїх інтерв'ю, що вийшли в день оприлюднення санкционных списків, заявляє буквально наступне: проросійські політики повинні "приборкати свої амбіції і домовитися заради того, щоб виставити ту людину, яка може скласти конкуренцію діючої влади на виборах. Як мінімум вийти у другий тур".
При цьому дуже багато приємних слів з вуст Новинського отримує Ахметов, але з застереженням, що той нібито вже з 2016 р. майже не надто впливає на ситуацію в "Оппоблоке", трохи невтішних слів отримує Льовочкін, мовляв, інтригує там, де це не потрібно, але з надією, що він ще договороздатним. Про Медведчука і Рабиновича Новинський говорить лише те, що, мовляв, переговори ведуться і ми сподіваємося на компроміс.
У той же час Кремль своїми санкціями говорить дещо більше Новинського. По-перше, що Фірташ для них відпрацьований матеріал, якого українські партнери можуть сміливо здавати в утиль. По-друге, що Медведчуку, нехай він і кум всі знають кого, не завадило б трохи відійти в бік зі своїм Рабиновичем. Ахметов же і Льовочкін мають домовлятися про єдиного кандидата від Південно-Сходу - Бойко або Вілкула, але перший, схоже, користується дещо більшими симпатіями Москви.
Що ж стосується санкцій проти ахметівського "Запоріжкоксу", то тут можуть бути як чисто російські економічні інтереси, так і страхітливо-виховні. Не даром адже відразу після опублікування санкційного списку в Москві підкреслили, що можуть у будь-який момент доповнити його, так і скоротити, залежно від поведінки українців.
Медведчук ж і Рабинович стали тими фігурами, якими Кремль може "пожертвувати" заради другого туру виборів президента України. Якщо їм дозволять далі грати у власну політичну гру, то рівно до того моменту, поки вони не будуть шкодити "єдиного кандидата" від "Оппоблока", а ще краще, якщо будуть допомагати, агітуючи переважно проти Порошенка і Тимошенко, а не за і не проти "Оппоблока", щоб у потрібний момент знятися з виборів і не дай бог не відібрати у "єдиного кандидата Кремля" омріяні відсотки, необхідні для виходу у другий тур.
Читайте також:
