Люди та цифри. Скільки голосів достатньо, щоб перемогти на виборах президента

Після 1991 р. жоден із президентів України не мав підтримки більш ніж половини від загального числа виборців
Фото: УНІАН

На кожних виборах Центрвиборчком оперує масою даних, і це не тільки кількість тих, хто проголосував за переможця. Найбільш цікаві з них і складають коротку історію виборів глави держави в Україні в цифрах. Ми вирішили підрахувати, коли і скільки українців голосували за переможця і переможеного на виборах у відсотках від загальної кількості виборців, і не прийшли на вибори виборців. Таким чином, можна побачити якусь "абсолютну підтримку" всіх українських президентів та їхніх головних конкурентів.

Перші вибори президента України відбулися 1 грудня 1991 р. Леонід Кравчук переміг вже в першому турі, зайнявши перше місце в усіх регіонах, за винятком трьох областей Галичини і Закарпаття, де переміг В'ячеслав Чорновіл.

Всього виборців на перших виборах у незалежній Україні налічувалося 36 307 856 осіб, при населенні близько 52 млн за останнім переписом в УРСР. Екс-перший секретар ЦК КПУ Леонід Кравчук змагався з дисидентом, головою Львівської обласної ради В'ячеславом Чорноволом. Природно, "декомунізації" серед українців на той момент ще не відбулося, і кадровий апаратник переміг опозиціонера, набравши рекордний 19 643 481 голос, або 54% від загального числа виборців і більш ніж удвічі випередивши Чорновола, який набрав 7 420 727 голосів і відповідно 20%.

На наступних виборах глави держави конкуренція була більш запеклою - проти порядку подрастерявшего рейтинг Кравчука виступив червоний директор і екс-прем'єр Леонід Кучма. В результаті масових протестів і страйків Рада призначила дострокові президентські вибори, які при звичайних умовах відбулися б в кінці 1996 р. На момент других виборів президента кількість виборців трохи збільшилася, склавши 36 423 470 чоловік. Кучма переміг чинного президента вже не з таким розривом, як той своїх конкурентів на зорі незалежності, розрив склав менше 10%. У 1994 р. за Леоніда Даниловича віддали голоси 14 016 852 виборця, або 39% від загального числа проголосували за Кравчука проголосували 8 107 626 виборців - відповідно 33%.

На третє за рахунком вибори президента основна боротьба зав'язалася між чинним президентом Кучмою і головою КПУ Петром Симоненком. Перемогу здобув Кучма, ставши першим і поки що єдиним кандидатом переизбравшимся на другий термін. З 37 680 581 українця за Кучму проголосували 15 870 722, що відповідає 42%, тобто другий президент дещо покращив свій результат у порівнянні з попередніми виборами. Його суперник Симоненко набрав 5 849 077 голосів, або 28%, при цьому погіршивши показники другого місця у порівнянні з виборами-94 майже на 10%.

Що стосується виборів 2004 р., то, незважаючи на велику кількість кандидатів, по суті, вибори стали політичної битвою між прем'єр-міністром Віктором Януковичем і лідером переміг на парламентських виборах 2002 р. блоку "Наша Україна" Віктором Ющенком. Після визнаного Верховним судом недійсним другого туру, в якому влада використовувала масові фальсифікації, був призначений "третій тур", в якому брали участь ті ж "головні герої". Трохи меншого кількості мають право голосу, а їх було 37 528 884, за Ющенка віддали свої голоси 15 115 712 українців, що відповідає 40%, а за Віктора Януковича 12 848 528 голосів, або 34% від загального числа виборців.

На виборах 2010 р. основними конкурентами були чинний прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і все той же Янукович. Українців-виборців на той момент стало майже на мільйон менше, ніж на виборах-2004. З 36 866 997 виборців за Януковича проголосували 12 481 266 осіб, або 34%, а за Тимошенко - 11 593 357, відповідно 31%.

На позачергових виборах 2014 р. головними суперниками стали Тимошенко і Петро Порошенко. При загальному числі в 34 214 652 виборця за Порошенка проголосували лише 9 857 308 українців, або 29% (історичний мінімум), а за Юлію Тимошенко 2 050 310, тобто 7%.

Таким чином, п'ять років тому Порошенко майже повторив успіх "однотурового" Кравчука зразка 1991 р., правда, з набагато меншим числом тих, хто проголосував за нього, а от Юлія Володимирівна опустила планку опозиціонера-конкурента діючого глави держави так низько вперше. Втім, у неї є шанс відігратися 31 березня.

В цілому результати виборів президентів України у відсотках від загального числа виборців можна представити в наступній таблиці.

Рік

Одна тисяча дев'ятсот дев'яносто один
Одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири
Одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять
Дві тисячі чотири
Дві тисячі десять
Дві тисячі чотирнадцять
Кількість виборців
36 307 856
36 423 470
37 680 581
37 528 884
36 866 997
34 214 652
Переможець
Кравчук 54%
Кучма 39%
Кучма 42%
Ющенко 40%
Янукович 34%
Порошенко 29%
Програв
Чорновіл 20%
Кравчук 33%
Симоненко 28%
Янукович 34%
Тимошенко 31%
Тимошенко 7%

Підрахунки виділили кілька цікавих тенденцій українських виборів. По-перше, після обрання Леоніда Кравчука на першому волеизьявлении в незалежній Україні з результатом 54% голосів від загальної кількості виборців ніхто з слідували за ним глав держав не мав підтримки більшості українців.

По-друге, підтримка переможця виборів стабільно падала від виборів до виборів. Стартувавши з 54% у Кравчука, вона знизилася до 39% у переможця виборів-94 Кучми. Йому вдалося трохи "підрости" на виборах 1999 р. завдяки мобілізації електорату проти комуніста Симоненка - результат склав 42%. Переможець унікального третього туру в 2004 р. Віктор Ющенко взяв 40%. Далі з кожними виборами результат ставав все менше і менше.

Це пояснюється, з одного боку, деполітизацією українського населення, що підтверджується і постійно знижується явкою виборців. У 1991 р. вона була 84,18%, 75% - в 1994, 1999 - вже 74,8%, у 2010 - 69,15%, в 2014 - 59,48%. З іншого боку, з кожним роком українці все більше розчаровуються у владі взагалі, що і дозволяє перемагати на виборах, маючи менше 40% підтримки всіх виборців.

Занадто низький відсоток Порошенко в 2014 р. пояснюється окупацією Криму та частини Донбасу. Якщо взяти за основу не загальна кількість виборців 2014 р., куди виборці Криму і Донбасу входять, а кількість виборців на дільницях, де вдалося провести вибори, тобто 30 095 028 виборців, то абсолютна підтримка Порошенко складе 33%, що хоч і в тренді постійного зниження результату, але лише на 1% менше, ніж у Януковича в 2010-м. Проте із-за низької явки і більш низького результату конкурентів (у Тимошенко жалюгідні 7% абсолютної підтримки) дозволило перемогти в першому турі.

Цікавий факт - Янукович у 2010 р. переміг з приблизно таким же результатом у відсотку від загального числа виборців, з яким і програв у 2004-м. Тут зіграв свою роль дуже високий антирейтинг його опонента - Юлії Тимошенко і рух "противсихив".

Чи підтвердяться ці тренди на нинішніх виборах, побачимо вже 31 березня. Якщо взяти за основу орієнтовна кількість виборців на цих виборах 29 789 618 осіб і тренд на зменшення підтримки в абсолютних цифрах і зниження явки, то майбутньому президенту повинно вистачити 31% від цього числа, тобто всього 9 млн голосів з невеликим.