Люди та цифри. Скільки голосів достатньо, щоб перемогти на виборах президента
На кожних виборах Центрвиборчком оперує масою даних, і це не тільки кількість тих, хто проголосував за переможця. Найбільш цікаві з них і складають коротку історію виборів глави держави в Україні в цифрах. Ми вирішили підрахувати, коли і скільки українців голосували за переможця і переможеного на виборах у відсотках від загальної кількості виборців, і не прийшли на вибори виборців. Таким чином, можна побачити якусь "абсолютну підтримку" всіх українських президентів та їхніх головних конкурентів.
Перші вибори президента України відбулися 1 грудня 1991 р. Леонід Кравчук переміг вже в першому турі, зайнявши перше місце в усіх регіонах, за винятком трьох областей Галичини і Закарпаття, де переміг В'ячеслав Чорновіл.
Всього виборців на перших виборах у незалежній Україні налічувалося 36 307 856 осіб, при населенні близько 52 млн за останнім переписом в УРСР. Екс-перший секретар ЦК КПУ Леонід Кравчук змагався з дисидентом, головою Львівської обласної ради В'ячеславом Чорноволом. Природно, "декомунізації" серед українців на той момент ще не відбулося, і кадровий апаратник переміг опозиціонера, набравши рекордний 19 643 481 голос, або 54% від загального числа виборців і більш ніж удвічі випередивши Чорновола, який набрав 7 420 727 голосів і відповідно 20%.
На наступних виборах глави держави конкуренція була більш запеклою - проти порядку подрастерявшего рейтинг Кравчука виступив червоний директор і екс-прем'єр Леонід Кучма. В результаті масових протестів і страйків Рада призначила дострокові президентські вибори, які при звичайних умовах відбулися б в кінці 1996 р. На момент других виборів президента кількість виборців трохи збільшилася, склавши 36 423 470 чоловік. Кучма переміг чинного президента вже не з таким розривом, як той своїх конкурентів на зорі незалежності, розрив склав менше 10%. У 1994 р. за Леоніда Даниловича віддали голоси 14 016 852 виборця, або 39% від загального числа проголосували за Кравчука проголосували 8 107 626 виборців - відповідно 33%.
На третє за рахунком вибори президента основна боротьба зав'язалася між чинним президентом Кучмою і головою КПУ Петром Симоненком. Перемогу здобув Кучма, ставши першим і поки що єдиним кандидатом переизбравшимся на другий термін. З 37 680 581 українця за Кучму проголосували 15 870 722, що відповідає 42%, тобто другий президент дещо покращив свій результат у порівнянні з попередніми виборами. Його суперник Симоненко набрав 5 849 077 голосів, або 28%, при цьому погіршивши показники другого місця у порівнянні з виборами-94 майже на 10%.
Що стосується виборів 2004 р., то, незважаючи на велику кількість кандидатів, по суті, вибори стали політичної битвою між прем'єр-міністром Віктором Януковичем і лідером переміг на парламентських виборах 2002 р. блоку "Наша Україна" Віктором Ющенком. Після визнаного Верховним судом недійсним другого туру, в якому влада використовувала масові фальсифікації, був призначений "третій тур", в якому брали участь ті ж "головні герої". Трохи меншого кількості мають право голосу, а їх було 37 528 884, за Ющенка віддали свої голоси 15 115 712 українців, що відповідає 40%, а за Віктора Януковича 12 848 528 голосів, або 34% від загального числа виборців.
На виборах 2010 р. основними конкурентами були чинний прем'єр-міністр Юлія Тимошенко і все той же Янукович. Українців-виборців на той момент стало майже на мільйон менше, ніж на виборах-2004. З 36 866 997 виборців за Януковича проголосували 12 481 266 осіб, або 34%, а за Тимошенко - 11 593 357, відповідно 31%.
На позачергових виборах 2014 р. головними суперниками стали Тимошенко і Петро Порошенко. При загальному числі в 34 214 652 виборця за Порошенка проголосували лише 9 857 308 українців, або 29% (історичний мінімум), а за Юлію Тимошенко 2 050 310, тобто 7%.
Таким чином, п'ять років тому Порошенко майже повторив успіх "однотурового" Кравчука зразка 1991 р., правда, з набагато меншим числом тих, хто проголосував за нього, а от Юлія Володимирівна опустила планку опозиціонера-конкурента діючого глави держави так низько вперше. Втім, у неї є шанс відігратися 31 березня.
В цілому результати виборів президентів України у відсотках від загального числа виборців можна представити в наступній таблиці.
Рік
Підрахунки виділили кілька цікавих тенденцій українських виборів. По-перше, після обрання Леоніда Кравчука на першому волеизьявлении в незалежній Україні з результатом 54% голосів від загальної кількості виборців ніхто з слідували за ним глав держав не мав підтримки більшості українців.
По-друге, підтримка переможця виборів стабільно падала від виборів до виборів. Стартувавши з 54% у Кравчука, вона знизилася до 39% у переможця виборів-94 Кучми. Йому вдалося трохи "підрости" на виборах 1999 р. завдяки мобілізації електорату проти комуніста Симоненка - результат склав 42%. Переможець унікального третього туру в 2004 р. Віктор Ющенко взяв 40%. Далі з кожними виборами результат ставав все менше і менше.
Це пояснюється, з одного боку, деполітизацією українського населення, що підтверджується і постійно знижується явкою виборців. У 1991 р. вона була 84,18%, 75% - в 1994, 1999 - вже 74,8%, у 2010 - 69,15%, в 2014 - 59,48%. З іншого боку, з кожним роком українці все більше розчаровуються у владі взагалі, що і дозволяє перемагати на виборах, маючи менше 40% підтримки всіх виборців.
Занадто низький відсоток Порошенко в 2014 р. пояснюється окупацією Криму та частини Донбасу. Якщо взяти за основу не загальна кількість виборців 2014 р., куди виборці Криму і Донбасу входять, а кількість виборців на дільницях, де вдалося провести вибори, тобто 30 095 028 виборців, то абсолютна підтримка Порошенко складе 33%, що хоч і в тренді постійного зниження результату, але лише на 1% менше, ніж у Януковича в 2010-м. Проте із-за низької явки і більш низького результату конкурентів (у Тимошенко жалюгідні 7% абсолютної підтримки) дозволило перемогти в першому турі.
Цікавий факт - Янукович у 2010 р. переміг з приблизно таким же результатом у відсотку від загального числа виборців, з яким і програв у 2004-м. Тут зіграв свою роль дуже високий антирейтинг його опонента - Юлії Тимошенко і рух "противсихив".
Чи підтвердяться ці тренди на нинішніх виборах, побачимо вже 31 березня. Якщо взяти за основу орієнтовна кількість виборців на цих виборах 29 789 618 осіб і тренд на зменшення підтримки в абсолютних цифрах і зниження явки, то майбутньому президенту повинно вистачити 31% від цього числа, тобто всього 9 млн голосів з невеликим.
