Помилка конфедерата. Як Білецький порадував Тягнибока і Кошулинського
Голова "Національного корпусу" Андрій Білецький, як і багато українські та іноземні вожді правих рухів і партій, має непросту, "плямисту" біографію, та "Азов" з "Нацкорпусом" — важлива, але не найцікавіша частина.
Відомо, що до участі у війні Білецький очолював у Харкові громадську організацію "Патріот України", а до цього випускник істфаку Харківського національного університету складався в Соціал-національній партії, очолюваної Олегом Тягнибоком. Втім, після перейменування СНПУ в "Свободу" він вважав за краще пуститися в самостійне плавання.
Вже в 2006 р. у Харкові офіційно зареєстрували нову громадську організацію "Патріот України", трохи пізніше була створена Соціал-національна асамблея, основою якої став харківський "Патріот". Головних проблем, пов'язаних з бурхливим минулим Білецького, можна виділити три.
По-перше, у часи "Патріота" він пройшов етап закликів до "захисту білої раси шляхом створення антидемократичного і антикапіталістичного ладу —"націократії". Схожих пасажів у програмі "Патріота України" вистачає: "Лікування нашого Національного організму необхідно починати з расової очищення Нації. Крім питань чистоти, ми повинні звернути увагу на питання повноцінності Раси. Історична місія нашої Нації — очолити і повести за собою Білі Народи всього світу в останній хрестовий похід проти очолюваного семітами недочеловечества".
Як мовиться, без коментарів. Пізніше, втім, Білецький розповідав, що такої програми не було, а те, що поширювалася в інтернеті, — "цілеспрямовані дії силових структур режиму Януковича проти націоналістів". У ЗМІ ж стверджують, що саме це стало перешкодою для входження Білецького в список "Народного фронту" на парламентських виборах-2014, але не завадило пройти по столичному мажоритарному округу.
Крім специфічних переваг Білецького в ідеології, в медіапросторі неодноразово з'являлися чутки про нібито фінансування "Патріота" з боку "регіоналів" Добкіна і Кернеса, втім, подальші репресії режиму Януковича щодо активістів дезавуювали їх.
По-друге, крім проблем з неоднозначними гаслами і програмами, після сутичок в Черкасах і під АП в інтернеті спливло відео, датоване 2010 р., на якому Білецький каже, що "сепарація від Росії — ідіотизм" та "Україні потрібна своєрідна конфедерація з Росією". Після піднялася хвилі обурення чолі "Нацкорпуса" довелося порозумітися. Втім, зробив він це досить незграбно, ділячи російських націоналістів на "хороших", які говорили про Російську національну державу без Північного Кавказу та інших територій, і імперців. Причому мова нібито йшла про те, що якщо буде створено якесь Російське національне держава без Путіна, то з такою країною Україна може мати конфедерацію. Як бачимо, у Білецького все та ж концепція "братнього народу", тільки навпаки. Слава богу, в Україні в останні роки суттєво зменшилося число людей вірять в існування "хороших російських", з якими можна і треба брататися.
По-третє, проти "білого вождя" грають його тісні зв'язки з російськими націоналістами, деякі з них дуже впливові в партії. Мова йде про Сергія Коротких, який народився в Росії і в свій час був лідером ультраправого об'єднання "Націонал-соціалістичне суспільство". У російсько-українській війні воював проти сепаратистів у складі полку "Азов", отримав українське громадянство.
Як стало відомо, з 2015-го до нинішнього року Коротких очолював відділ поліції охорони об'єктів стратегічного значення в Одесі. Структура з такою назвою проіснувала всього три роки, і її весь час очолював Сергій Коротких. В "Національному корпусі" вплив колишнього російського націоналіста заперечують, сам Коротких ситуацію не коментує, а Білецький з цього приводу і зовсім іронізує, але, як видається, гумор у питанні нацбезпеки недоречний, а про "хороших російських" в Україні вже чули давно і неодноразово, і скільки серед них агентів Луб'янки, а скільки щирих супротивників Кремля, знають тільки в Москві.
Після бійок "Нацкорпуса" на Банковій і в Черкасах Андрію Білецькому, природно, варто було б очікувати удару у відповідь, і він, ймовірно, його чекав, але вийти з цієї ситуації гарно у нього явно не вийшло.
Білецький адже цілком міг списати спливла інтерв'ю на "помилки молодості". Мовляв, винен, був молодий і безрозсудний, але подорослішав, порозумнішав, а після російської агресії зумів подивитися на світ по-новому і переконався, що кілька помилявся, говорячи про сепаратности від Росії як про ідіотизм. Однак Білецький, мабуть, вважав для себе принизливим відрікатися від власних поглядів десятирічної давності або ці погляди досі щиро поділяє.
Як би те ні було, але, не розставивши крапки над "і" у своєму минулому, Білецький сам озброїв своїх опонентів як з Банкової, так і з іншого краю українського націоналістичного руху. На Банковій тепер мають підстави просувати тези, що Білецький і його рух — агенти Кремля, а хлопці з "Свободи" і С14 можуть скільки завгодно піднімати на щит історію з російсько-українською конфедерацією, стверджуючи, що "цар", тобто лідер "Нацкорпуса", несправжній націоналіст. Як він на це відповість — побачимо вже найближчим часом.
