Світло чи тінь. Які перспективи декларування активів

Як податковий консультант і аудитор маю репрезентативну статистику з клієнтської практики. Отже, податкова амністія в переважній більшості випадків розглядається як варіант з малою перспективою реалізації. По-перше, і не безпідставно, така легалізація статків може стати предикатом для застосування ст. 209 ККУ (легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом). А по-друге, хоч "доходи задекларовані в результаті податкової амністії", згідно з законодавством, є підтвердженим джерелом їх походження, фінансові установи (банки, фінкомпанії) здебільшого ними гребують, посилаючись на свої правила фінмоніторингу. За словами Данила Гетманцева, станом на грудень 2021 р. надходження до бюджету від амністованих статків громадян України склали близько 10 млн грн, тобто трохи більше 300 тис. євро. Закінчення терміну амністії сягає кінця літа наступного року, але тенденція показова.

Помітну динаміку мали процеси підготовки до ліквідації КІКів, що мають закордонні активи, українськими підприємцями. Значна їх кількість вирішила скористатись можливостями, що надав Закон N466-IX, який передбачає безподаткову можливість українцям задекларувати нерухомість та грошові кошти, отримані внаслідок ліквідації власних закордонних компаній. Стартовий ентузіазм пригальмували дві суттєві причини. Перша – суто технологічна. Довелося зіткнутися з безліччю адміністративних процедур, пов’язаних з ліквідаційними процесами. Крім того, фактичне переміщення активів (особливо грошових коштів) пов’язане з додатковими банківськими процедурами compliance й due diligence, тобто фінмоніторингом. Отже, у відведений законодавством України термін до 31 грудня 2021 р. вклались далеко не всі, хто починав ліквідувати власний КІК з активами. По-друге, колоритний інформаційний фон процесу створювали держпосадовці та податківці своїми контроверсивними інтерв’ю, тлумаченнями та роз’ясненнями. Але так до цих пір ніхто з них не пояснив, чому грошові кошти український податковий резидент отримує без сплати податків, а грошові вимоги (які згодом матеріалізуються в гроші) – з можливим утриманням ПДФО, хоча джерело і грошей, і грошових вимог може бути те ж саме. Консультація Мінфіну N256 не внесла ясність в більшість спірних питань, а можливість подовжити термін ліквідації на 2022 р. з об’єктивних причин віднесла на суб’єктивне вирішення податкової.

Сама ідея вичавлювання з українців трудової заощадженої копійки в будь-який спосіб видається антигуманною. В умовах перманентної зміни "попередніх злочинних влад", тотальної корупції, законодавчих гойдалок, а зараз ще й війни, вітчизняний умовний "середній клас" був вимушений відповідно реагувати. Заробітки матеріалізувались у валютну готівку, нерухомість (зокрема й закордонну) та інші активи. Банальний інстинкт самозбереження й думка про завтрашній день, хай навіть про пенсію. А в останніх заявах голови Мінфіну Сергія Марченка вже йдеться про можливість дооподаткування об’єктів нерухомості, що придбані давно й не мають підтверджених джерел походження коштів й сплачених податків. До цього ще варто додати погрозу застосування непрямих методів оподаткування.

Ба більше, наприклад, примара Закону України N4546, що передбачає істотне розширення кола осіб, до яких ФГВФО зможе звертатися з вимогами про відшкодування шкоди клієнтам банків-банкрутів, змушує банкірів шукати варіанти захисту активів поза законодавчою юрисдикцією України. 

Отже, наявна практика свідчить, що вітчизняні бізнесмени можливості легалізації в Україні надають перевагу триманню активів якомога далі. Й вибирають для таких цілей кіпрські фідуціарні трасти або приватні сімейні фонди Ліхтенштейна.  

--------

Текст: керуючий партнер "КАС Груп" Володимир Гаркуша