Руслан Співак: Нинішні показники банківського сектору України — результат трансформацій останніх п'яти років

- Прибутковість банківської системи за перші сім місяців 2020 року, за даними НБУ, знизилася на 23%. Проте банківський сегмент є одним з найменш постраждалих від нинішньої кризи серед усіх галузей економіки. Багато в чому це повʼязано з монетарною і бюджетною політикою держави, оскільки державні цінні папери залишилися основним способом отримання прибутку банками. Чи бачите ви передумови для того, щоб основним пріоритетом банків стало кредитування реального сектору економіки, а не купівля інструментів з фіксованою прибутковістю і чи відбудеться це протягом хоча б кількох найближчих років?

- Це не зовсім так. Те, що банківський сектор відносно добре переживає коронакризу — це, скоріше, результат тих трансформацій, які проходили в індустрії останні пʼять років і тривають сьогодні. Як результат, практично всі банки адекватно капіталізовані, серйозно вичищені баланси, співвідношення операційних витрат до доходів за більшістю інституцій досить низьке, в тому числі завдяки масштабній цифровій трансформації з одночасною оптимізацією "важкої" інфраструктури (відділень, банкоматів).

Безумовно, можливість розміщення зайвої ліквідності в державні цінні папери дуже сильно допомагає, але і тут все не так просто. Щоб було, що розміщувати, потрібні ресурси, залучені за адекватною ціною. За винятком 2020 року, всі останні роки банківський сектор стикався з серйозними "гойдалками ліквідності", де конкуренція за фондування часом призводила до депозитних ставок в 16-18%, що, з одного боку, суттєво гальмувало кредитування, а з іншого — мінімізувало маржинальність розміщення в державні інструменти. У цьому році ситуація кардинально інша — в секторі істотна "переліквідність", але завдяки зниженню облікової ставки НБУ прибутковість за паперами мінімальна, а можливості кредитування розширились.

В цілому, аналізуючи чинники зниження прибутковості банківської системи, можна виділити наступне. По-перше, нормалізація маржі за кредитами — в середньому не вище 3% і практично відсутність зростання кредитного портфеля. По-друге, істотне зниження прибутковості за пасивами — 1-2% в гривні і негативна в іноземній валюті. По-третє, зниження комісійних доходів на тлі падіння економічної активності під впливом коронакризи.

Тепер поговоримо про кредитний портфель галузі — він практично не росте впродовж останніх років. Країна, в якій масово bankable всього кілька індустрій, не може переживати бум кредитування. Потрібні фундаментальні передумови у вигляді адресної економічної політики, спрямованої на стимулювання ключових індустрій, побудова механізмів взаємодії і створення стійкого попиту всередині кожного ланцюжка створення вартості. Забезпечення цільової конкурентоспроможності підвищить якість і прозорість економічних субʼєктів, а відповідно і доступ до фінансування не тільки всередині країни, а й з боку міжнародних ринків та іноземних інвесторів.

Окреме найважливіше питання — умови ведення бізнесу, захист інвестицій, висока історична і, часом, вимушена тінізація економіки і т.д. Рішення даної проблематики сприятиме появі додаткового попиту на капітал, а також мультиплікує рециркуляцію ресурсів всередині країни. Тому тільки скоординована робота трикутника взаємодії — Мінфін, Мінекономіки та НБУ разом з приватним бізнесом — здатна змінити ситуацію. Інакше навіть при чи не найдешевшій ставці кредитування в національній валюті за всі роки незалежності — ми і далі будемо бачити незначні обсяги фінансування бізнесу в нашій країні.

- Майже 60% банківської системи України на сьогодні зосереджено в руках держави. Наслідком цього багато в чому є те, що банки стають джерелом покриття бюджетного дефіциту, не виконуючи функцію перенаправлення заощаджень громадян в реальний сектор економіки. Чи існує реальний інтерес субʼєктів як національного, так і зарубіжного банківського бізнесу до приватизації українських державних банків і чи не буде так, що з боку бюрократії процес приватизації саботуватиметься, щоб уникнути втрати звичного джерела покриття бюджетного дефіциту?

- Істотна державна концентрація в будь-якій галузі ще ніколи не йшла на користь. За винятком невеликої кількості ключових стратегічних обʼєктів — все інше потрібно віддавати в управління ефективному приватному власнику. Звичайно, з точки зору держави, контрольованість нестабільної системи, подібної до нашої, через концентрацію — істотно вище. Але, на мій погляд, такий обсяг державного капіталу лежить важким тягарем для бюджету.

Для того, щоб зʼявився реальний інвестиційний попит на держбанки, повинні бути зроблені наступні кроки.

Інституційні кроки:

1. Створення необхідної управлінської структури з високим рівнем професійної незалежності на всіх рівнях — від наглядових рад і правлінь до менеджменту середньої ланки.

2. Розробка та імплементація чіткої стратегії з обовʼязковою диференціацією і спеціалізацією кожного з держбанків для виключення внутрішньої конкуренції в одних і тих же сегментах.

3. Підготовка дорожньої карти трансформацій з цільовими термінами виходу на приватизацію, M&A і т. д.

Політичні та макроекономічні кроки:

1. Забезпечення висококонкурентного і місткого внутрішнього ринку, здатного генерувати для інвестора прибутковість вище вартості капіталу.

2. Лібералізація законодавства, запуск фондового ринку, захист інвестицій, судова реформа.

Це лише кілька пунктів з довгого переліку необхідних дій, але у світовій практиці досить прикладів, коли навіть найбільш неефективні держбанки ставали не тільки успішними локальними гравцями, а й міжнародними банківськими групами (один із прикладів — ОТР Group).

- Попри те, що в Україні формально існує понад 40 індустріальних парків, реально функціонують з них лічені одиниці. Наскільки банківському сегменту цікавий напрямок кредитування проєктів індустріальних парків в Україні? Чи можливо в цьому питанні державно-приватне партнерство для того, щоб знизити вартість кредитних ресурсів для зведення індустріальних парків?

- На жаль, банківський сектор поки далекий від фінансування великих інфраструктурних і промислових обʼєктів. По суті проєктне і синдиковане фінансування після кризи 2008 року так і не відновилося. З огляду на високий рівень ризиків, оптимальним мені здається на першому етапі залучення прямих або портфельних іноземних інвестицій. Банківський капітал може заходити паралельно або підключатися на другому етапі.

Що стосується середніх і малих за розміром промислових обʼєктів, то останні три-чотири роки я спостерігаю суттєву активізацію співпраці з банками, включаючи програми гарантій з боку Європейського інвестиційного банку. Будуються заводи, фабрики, запускаються виробничі лінії, проводиться масштабна модернізація основних фондів. В результаті ми отримали досить конкурентний експортоорієнтований сегмент середнього українського виробника.

- Як ви оцінюєте перші результати державних програм підтримки кредитування підприємців, які реалізуються спільно з комерційними банками? На ваш погляд, чи стануть ці програми реальною допомогою для вітчизняних підприємців?

- Дорогу здолає той, хто йде, і тут має бути зроблено ще багато кроків. Безумовно, фіскальна відповідь на коронакризу дуже важлива. Збільшення доступності кредитів завдяки зниженню процентної ставки або її обнулення — це дуже дієвий механізм. Але у мене є багато питань до адресності подібних програм, оскільки, на мій погляд, вони не розвʼязують задачу, яку із самого початку поставив перед собою уряд. Таргетування і профілювання подібних програм першочергове, інакше і так обмежений ресурс отримають ті, кому він не так вже й був потрібен, що ми нерідко спостерігаємо сьогодні. Дуже велику надію я зберігаю щодо запуску державних гарантій з покриттям до 80% ризику. Це життєво необхідний інструмент, який відкриє доступ до капіталу для менш розвинутих суб'єктів господарювання. В умовах кризи апетит до ризику зменшується, а подібні гарантії допоможуть багатьом підприємцям вибудувати бізнес і підготуватися до наступного економічного циклу.

- Ви будете одним з модераторів Форуму інноваційних виробництв, який відбудеться 15 жовтня в індустріальному парку "Біла Церква". Чого очікуєте від форуму і яке його прикладне значення для учасників?

- Я очікую професійну прикладну дискусію, яка буде корисна для всіх без винятку учасників, включно з представниками державних органів.

Детальна інформація про Форум інноваційних виробництв і про те, як стати його учасником, — за посиланням.