Нова глобальність. Як Ілон Маск і мережеві секти будуть атакувати Google і Facebook

Чимала частина західної (але не тільки) наукової фантастики 1970-1980-х була присвячена страхам перед піднесенням транснаціональних корпорацій і створенням ними на руїнах держав якогось глобального уряду. Більш того, дезінтеграція СРСР, швидке захоплення його незайманих споживчих ринків західними економічними гігантами, встановлення багаторічного домінування постмодернізму в популярній культурі і політиці — все це вказувало на небезпідставність подібних побоювань.

Цифрові бульбашки

Втім, для цілих верств (як правило, це службовці банківського сектора і торгівлі) віра у всемогутність ТНК і заміну ними неповоротких держав з їх правлячим класом і бюрократами, які закупорили соціальні ліфти, — перетворювала побоювання в надію. Однак в 2008 р. така картина світу, яка почала було втілюватися в життя, а в деяких країнах стала міцно вкорінюватися, отримала сильну пробоїну.

Криза іпотечних деривативів, в основі якої лежала не так логіка економічних явищ, як безвідповідальність, жадібність і шахрайство, вдарила корпорації у державну скелю. Вчора ще зарозумілі банкіри побігли до урядів з простягнутою рукою (то ж, хоч і в куди менших масштабах, сталося з олігархічними холдингами в Україні в 2014 р.).

Минулий рубіж десятиліть — це націоналізація збитків, приватизація прибутку, швидке збільшення держави в економічній системі, посилення транснаціональних бюрократичних монстрів, таких як ЄС, повернення впливу СОТ і МВФ (кому він потрібен був у нульові?). Все це помітно змінило розклад на багатовимірній шахівниці, при цьому як держави, так і традиційні ТНК, видобувні, переробні, складальні і торгові, не помітили нового конкурента, який вийшов з-за їхніх спин, з тіні горезвісних гаражів і невеликих, експериментальних військових контрактів .

Десяті роки, без сумніву, стали епохою корпорацій в сфері інформаційних технологій і комунікації. І тепер у корпорацій все складніше складаються стосунки з державами і суспільствами (або глобальним суспільством). Миттєва розправа неформального консорціуму інформаційних гігантів над Дональдом Трампом і мережею його прихильників Parler могла стати несподіванкою тільки для тих, хто не стежив за тим, що відбувається в останні роки зі світовою економікою і політекономією.

Зокрема, за спостереженнями директора економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолія Амеліна, влітку 2020 р., коли світова економіка намагалася віддихатися від вимушеного простою (як виявилося, передчасно), індекс S&P піднявся всього на 1%, причому ці ж технологічні гіганти показали стрімке зростання (чим стурбували аналітиків, які уважно стежать за виникненням бульбашок). Так, акції Facebook і Google підскочили більш ніж на 10%, Apple і Microsoft виросли на 25%, а Amazon — на колосальні 57%. У минулому році ці п'ять компаній разом склали близько 22% індексу S&P 500. Капіталізація перерахованих компаній (потенційний холдинг GAFAM) — більше, ніж ВВП Японії ($5 трлн).

У свою чергу, щомісячна аудиторія соціальних мереж зросла до 4 млрд користувачів — це означає, що в них зареєстровано 53% населення Землі. Отже, клієнтів Facebook — 3 млрд, WhatsApp (належить Facebook) — 2 млрд, Facebook Messenger — 1,3 млрд. У Google — 4 млрд користувачів, YouTube (належить Google) — 2 млрд користувачів, пристроїв Android (теж Google) — більше 2,5 млрд. У жовтні 2019 р. Google зайняв перше місце серед найбільш відвідуваних мультиплатформових веб-ресурсів в США з майже 259 млн унікальних відвідувачів (79% населення США). На цьому тлі Amazon зі своїми 150 млн передплатників виглядає скромно.

Австралійський прецедент

Так що ж, це кінець історії? Ось ця група компаній тепер і буде керувати планетою? Ні — але боротьба за домінування буде дуже жорстка, і в туманному майбутньому всі угруповання (нові та старі корпорації, держави, горизонтальні спільноти і, мабуть, церкви, а також старі терористичні організації) постараються закріпитися в своїх нішах.

Питання в тому, хто постраждає більше за всіх і буде витіснений на периферію. Швидше за все, слабкі держави і корпорації, які користуються застарілими технологіями і отримують ренту з використання дешевих робочих рук і неринкового доступу до природних ресурсів або монопольного статусу. Держави, інформаційні гіганти і суспільства вже зійшлися в протистоянні, про що свідчить яскравий австралійський кейс.

Близько трьох років тому австралійська влада вирішила, що такі технологічні гіганти, як Google і Facebook, мають занадто велику ринкову владу (взагалі-то, в крадіжці контенту ринкового мало), і це негативно позначається на прибутку місцевих ЗМІ. Після тривалих громадських обговорень в квітні 2020 року уряд приступив до втілення задуманого. Він звернувся до Австралійської комісії з конкуренції та захисту прав споживачів з проханням розробити документ, який би ліквідував цей дисбаланс.

А 25 лютого поточного року австралійський парламент прийняв Кодекс ведення переговорів із засобами масової інформації та цифровими платформами. Він зобов'язує Google і Facebook платити за новинний контент, що публікується місцевими ЗМІ на платформах корпорацій, і розкривати алгоритми. А також домовлятися про суми компенсацій з новинними організаціями — адже платформи дотримуються лукавої логіки, що це їм повинні платити за масовість. У разі якщо такі переговори проваляться, ціну визначатиме державний арбітр. Зрозуміло, що срібролюбиві корпорації, які спокійно прогинаються перед людожерськими режимами, вирішили продемонструвати силу.

Спочатку Google пригрозила відключити свою пошукову систему в Австралії, але запропонувала альтернативу — розміщувати і оплачувати контент місцевих ЗМІ на Google News Showcase. Facebook пообіцяла "прибрати Австралію з друзів", а 17 лютого виконала обіцянку — заблокувала весь новинний контент місцевих медіа та державних органів. Трафік у видань впав до 30% (зате, варто думати, додалося читачів, яких платформи давно звели до статусу ботів). Уряду Австралії довелося піти на компроміс — після тижневих сперечань сторони зуміли домовитися. Влада запропонувала внести в кодекс чотири поправки, які будуть регулювати суперечки, пов'язані з переговорами між корпораціями і місцевими медіакомпаніями. Facebook, в свою чергу, поверне можливість виданням публікувати пости.

Загалом, зійшлися на середині дороги — корпорації будуть звільнятися від обов'язкової плати за контент, якщо зможуть довести свій "значний внесок" у розвиток австралійської медіаіндустрії. Цікаво, хто буде визначати "значущість" — швидше за все, чиновники. За словами головного скарбника країни Джоша Фрайденберга, Google також прийняла зміни, але в компанії від коментарів утрималися. При цьому платформа вже підписала трирічний контракт з News Corporation і іншими видавцями, що зміцнило їх чільне місце на місцевому ринку. Алгоритми просування і збору даних поки розкривати не будуть, але гроші, нарешті, платити доведеться.

Держави готують реванш

Це очевидний факт, адже Австралія — перша держава в світі, уряд якої зможе встановлювати техногігантам ціну за новинний контент медіакомпаній. Приклад Австралії готові наслідувати й інші країни: в Європарламенті розглядають можливість внести поправки в законодавство, зобов'язавши Google і Facebook домовлятися з місцевими видавцями і інформувати їх про зміни алгоритмів. За цією ж траєкторією рухаються і Великобританія з Канадою, а в США готуються більш масштабні зміни.

Справа в тому, що платформи встигли ґрунтовно нашкодити суспільству, спотворюючи електоральні процеси. Казус з Cambridge Analytica, яка маніпулювала величезною базою даних, отриманою у соціальних мереж, що багато в чому вплинуло на результат британського референдуму і президентських виборів в США 2016 р., аж ніяк не забутий. Особливо — Демпартією і Джо Байденом. Так що, схоже, бізнес Цукерберга всі майбутні роки буде піддаватися атакам з метою контролю або розділу, а також передачі часткового контролю якимось проміжним інститутам.

Тим часом все може виявитися і гірше — справа в тому, що внутрішня політика нинішнього Білого дому дає серйозний лівий крен. Зокрема, новий величезний пакет економічного стимулювання може ще більше роздмухати ринкові бульбашки ряду передових корпорацій. Недавній випадок з умисним блокуванням торговим додатком онлайн-брокерської компанії Robinhood можливості покупки інвесторами акцій Gamestop показав, як це можливо посилити, зробивши біржовий контроль безпорадним. Тому цілком ймовірно, що США чекає повторення короткої фондової кризи березня 2000 р., коли за два наступні роки вартість компаній обвалилася на все ті ж $5 трлн.

Цей сценарій може повторитися в силу набуття масовості біржовим інвестуванням за допомогою пристроїв, а також величезною кількістю вільних грошей, яка продовжує зростати (в інфляцію ж ніхто не вірить, поки вона не приходить). Ось тоді деякі соціальні мережі федеральний уряд зможе "взяти тепленькими", як це вже сталося з банками і страховими компаніями 12 років тому. Навряд чи тут можна говорити про плановані змови, просто формується якась тенденція.

Що можуть нові корпорації протиставити тиску держави і на цей раз співчуваючого їй суспільства, чимало потерпілого від абсурдної автоматизованої цензури соціальних мереж? Хіба що подальшу і прискорену інтеграцію, лобізм і навіть створення нових юрисдикцій (аж до скупки острівних держав — загалом, і у Китаю тепер є чому повчитися). Але, швидше за все, інформаційні гіганти, що стали неповороткими і самовпевненими, просто не встигнуть.

Зокрема й тому, що на п'яти їм наступають організації наступної хвилі — це нова промисловість, символом якої є Ілон Маск, це горизонтальні розслідувальні спільноти і різноманітні мережеві секти. Вже швидше вони перестрибнуть якийсь етап, яким комунікаційним корпораціям довелося повільніше пройти в десяті роки, і стануть створювати юрисдикції, а з ними і колегіально керовані служби безпеки, а також наймані армії — під ключ.

У будь-якому випадку після деякого відпочинку при Трампі і його епігонах поза США глобалізація знову повертається на свою стовпову дорогу. Новий етап, цілком ймовірно, буде припускати повалення нинішніх титанів і принесення їх у жертву чомусь новому, що виникає на стику глобальної економіки і глобального суспільства.