Наталія Нетовкіна: В юності я намагалася бути не такою, як усі, саме це допомогло мені досягти успіху

- Зазвичай носять ювелірні прикраси жінки, але відомі ювеліри — чоловіки. Ви зламали цей шаблон, створивши власний ювелірний бренд. Що ви самі про це думаєте?

- Я народжена, щоб ламати шаблони. В юності я намагалася бути не такою, як усі, саме це допомогло мені досягти успіху. Мене так виховала моя мама: вона була дуже амбітна, вірила в мене, ставила переді мною великі цілі.

Я думаю, це чудово, що саме жінка створила в Україні ювелірний бренд. Хто ще зможе так тонко відчути жіночу душу, зрозуміти, що потрібно кожній українці, щоб підкреслити її стиль, її смак, і сказати: "Цінність — це ти".

- Наскільки легко чи важко вести ювелірний бізнес в Україні?

- Коли любиш свою справу, коли ти нею живеш, коли ти завдяки їй розвиваєш свій потенціал і потенціал своєї компанії, — його вести неважко ні в Україні, ні в будь-якій іншій країні. Звичайно, є свої труднощі і складні завдання, але вони є завжди, в будь-якій справі. Ювелірний бізнес надихає, і розвивати його в своїй рідній країні — це прекрасно.

- Що вас підштовхнуло до підкорення міжнародного ринку?

- Виклик, амбітна мета. Швейцарія завжди була для мене казковою країною, і коли я вперше потрапила на ювелірну виставку в Базелі, то зрозуміла, чого я хочу. Ця країна і її краса мене зачарували. Якось в трамваї я звернула увагу на елегантну жінку років 70. Вона була одягнена в норкове манто, взута в витончені мюлі, а на нозі — тонкий золотий браслетик. Саме такими я хотіла б бачити наших жінок в такому віці. В ту першу поїздку в Базель мене взагалі вразило багато, наприклад, що там не прийнято було зашторювати вікна. Для нас це дуже незвично. Я думаю, що будь-який новий досвід, стикання з іншою культурою — це і є наше внутрішнє зростання, що стимулює бажання досягти успіху. А Швейцарія для мене, звичайно, — це ідеал смаку, гармонії, екологічності та унікальної природи.

Після першої поїздки я загорілася ідеєю представляти свій бізнес в цій прекрасній країні. Ми звернулися до швейцарського юриста із запитом, чи можна відкрити компанію і що для цього необхідно. Юрист переконував нас, що це неможливо — людині з України домогтися успіху в Швейцарії. Однак через 17 років нам це вдалося: ми створили там ювелірний бренд NATKINA.

- Як народилася ідея розвивати ZARINA за франчайзинговою моделлю?

- До цієї ідеї я прийшла еволюційно. Спочатку були створені гарні ювелірні колекції, які відповідали міжнародним трендам. Потім була розробка фірмового стилю — упаковки, стендів, прилавків. Потім ми розробили стилістику фірмових бутиків, в яких були представлені тільки ювелірні вироби ZARINA, і мережа почала зростати. Так і вийшло, що я, не знаючи слова "франчайзинг", по суті, розробила цю систему роботи. І за три роки ми відкрили 75 бутиків.

Я вважаю таку модель успішною і корисною для нового, молодого бренду. Вона необхідна для його масштабування. На певному етапі зростання компанії її власних бутиків стає більше, ніж франчайзингових, — саме так і вийшло в нашому випадку. Однак на етапі становлення для нас розвиток франчайзингу був серйозним проривом.

- Що б ви могли сказати українським жінкам, які хочуть зайнятися своїм бізнесом?

- Дуже добре подумати, чого вони дійсно хочуть. В першу чергу, я вважаю, жінка повинна любити себе. І реалізувати себе як особистість, як мама, як дружина, як творча людина... Бізнес — це жорстока гра. І багато виникає труднощів, розчарувань, витрачається багато сил і часу. Це — як дитина, якій треба віддати частину життя.

Але в будь-якому випадку всім жінкам, які вирішили займатися бізнесом в Україні, я бажаю удачі і захоплююся ними!