Людмила Севрюк: Насолоджуватися успіхом можна дуже короткий час, а потім має прийти відчуття, що ця вершина недостатньо висока

- Чи змінилися за роки вашої роботи правила гри в рітейл-бізнесі в Україні?

- За 25 років існування BROCARD ринок змінився кардинально. З тотального дефіциту ми зробили крок в товарний достаток. В Україну прийшли сильні світові бренди, загострилася конкуренція серед ритейлерів. З'явилися вимогливі клієнти, які можуть оцінити це достаток і формати, в яких воно пропонується.

Рітейл став набагато більш цивілізованим, перемістився з ринків, підземних переходів і галантерейних магазинів у сучасні ТЦ. Торгові центри дали величезний поштовх до розвитку ринку — створили єдиний торговий простір, комфортний для відвідувачів. А представлені в ТЦ бренди створюють синергетичний ефект тяжіння клієнтів.

- Ринок вийшов з тіні?

- Скажімо так, якщо 25 років тому ринок був чорним, то зараз він сірий. З'явилися компанії на кшталт нашої, які працюють, дотримуючись усіх правил гри. Але сегмент сірого ринку все ще досить великий. У нашому дистриб'юторському портфелі 160 брендів. Завозити їх в Україну маємо право тільки ми. Проте ми бачимо ці бренди в торгових точках, з якими не співпрацюємо. В першу чергу це стосується онлайн-магазинів. Селективні бренди дуже вимогливі до тих, хто їх представляє. Ми, наприклад, вже майже рік чекаємо від Chanel, щоб отримати онлайн-магазин Brocard.ua, виконуючи при цьому величезний перелік умов. І це враховуючи, що нашій співпраці з Chanel вже більше 15 років.

- А ваші власні пріоритети і принципи роботи змінилися?

- Мені здається, що головні речі залишилися незмінними. По-перше, я дуже люблю людей, і я командний гравець. Тому моїм пріоритетом було і є формування команди однодумців, де знання, досвід і таланти кожного використовуються максимально ефективно. Разом можна досягти більшого. І більше заробити.

По-друге, я ціную бездоганний сервіс, для мене це дуже важливо. І як керівник компанії намагаюся робити все, щоб наші клієнти такий сервіс отримували. Якщо у кого-то зі співробітників з'являється хороша ідея, як можна поліпшити сервіс, ми обов'язково пробуємо цю ідею реалізувати. Зворотній зв'язок з клієнтами теж дуже важлива.

Що змінилося? Коли ми починали, ми будували мережу магазинів з нуля і прагнули стати лідером ринку. Думаю, не так вже й складно стати першим в якійсь справі, треба просто дуже постаратися. Складніше утриматися на вершині. Насолоджуватися успіхом можна дуже короткий час. Потім має прийти відчуття, що ця вершина недостатньо висока. Щоб залишатися лідером, треба докладати титанічних зусиль і бути дуже уважним до дрібниць. Ні в якому разі не можна недооцінювати конкурентів. Якщо ти більше, це не означає, що ти краще. Часто у невеликих компаній є чому повчитися. І це може бути дуже важливий для тебе досвід.

- Які ваші принципи управління?

- Я вважаю, що одне з моїх головних завдань — надихати команду. Люди повинні знати, що їх думка буде почута. Я прагну мотивувати співробітників, делегувати відповідальність, заохочувати ініціативу.

Перед тим як прийняти рішення, намагаюся розглянути і проаналізувати якомога більше варіантів. Зараз прийшов час вузьких фахівців. Треба вміти поставити їм правильні питання, вислухати їх і зробити висновки.

Рішення я намагаюся приймати швидко. Адже будь-яку гарну ідею можна загубити нескінченними обговореннями і аналізом ризиків. Краще зробити помилку і витягти з цього досвід, ніж не робити нічого.

І, звичайно, дуже важливо бути відповідальною самої і виховувати відповідальність у колег. Безвідповідальності та байдужості я не терплю.

- Який ви керівник? Авторитарний або демократичний?

- Думаю, що поділ на типи умовний. Нічого ніколи не буває в чистому вигляді. Звичайно, я вважаю себе демократичним керівником. Я ніколи не підвищую голос на співробітників, ні за яких обставин. Правда, кілька разів чула від них: Людмила Миколаївна, вже краще б ви кричали!