Влада планує урізати соціалку на 120 млрд
Верифікація одержувачів соціальних виплат ще не почалася, але в Мінфіні вже прогнозують її ефект для держбюджету. Мовляв, якщо шахраїв позбавлять доступу до грошей, які їм зовсім не потрібні, то фінансова вигода буде серйозна. "За нашими оцінками, завдяки верифікації потенційна економія для бюджету в 2016 році може скласти не менше 5 млрд грн.", - вважає міністр фінансів Наталя Яресько. Але це програма-мінімум, яку розраховують виконати, викресливши зі списків отримувачів соцвиплат тих, хто не має права на державну допомогу за формальними ознаками.
Другий етап очікується більш масштабним - в розрахунок братимуться критерії потреби, а визначати фінансовий стан реципієнтів збираються за непрямими ознаками.
"З шахрайством при оформленні державної допомоги боролися всі розвинені країни - США, Канада, Великобританія та ін З'ясувалося, що від 3 до 5% соціальних витрат йдуть аферистам. Якщо взяти Україну, то на соціальні виплати ми витрачаємо близько 400 млрд грн. в рік і 5% витрат, які можуть йти шахраям, - це 20 млрд грн.", - підрахував начальник управління верифікації та моніторингу виплат Мінфіну Андрій Рязанцев.
Але не все так просто. В Україні в тіні перебуває близько половини економіки, за різними оцінками, "в конвертах" виплачується щорічно від 150 млрд до 350 млрд грн. заробітної плати. І хоча зараз у Мінфіні запевняють, що будуть моніторити депозити та рух коштів на банківських рахунках лише одержувачів субсидій, малозабезпечених і переселенців, але не виключено, що в майбутньому ревізори захочуть заглянути в гаманці всіх українців. "У відповідності з досвідом таких перевірок, проведених в інших країнах, не за призначенням може використовуватися до 30% коштів", - каже пані Яресько. Дійсно, в міжнародному досвіді зустрічаються приклади масштабних зловживань. Приміром, у ході перевірки, проведеної в 2000 р. в Грузії, виявилося, що кожна четверта пенсія була призначена незаконно. Аналогічна перевірка в 2003 р. в Індії показала, що кожен третій учасник державних житлових програм - шахрай. Вголос в Мінфіні програму-максимум верифікації по-українськи не озвучують, але, говорячи про 30%, та ж Яресько недвозначно дає зрозуміти, що зменшити соціальні видатки бюджету можна на 120 млрд (в 2015-му загальна сума виплат склала 363,5 млрд грн.). Треба тільки постаратися.
У Мінсоцполітики оптимізм Мінфіну не поділяють, що не дивно. Через це відомство проходить більша частина соціальних виплат, і тому визнати масові зловживання в цій сфері - значить плямувати самих себе. "У дискусіях про верифікації всі чомусь говорять тільки про можливе позитивному ефекті - про економію Пенсійного фонду на тимчасово переміщених осіб, двійників або мертвих душах.
Якщо ж подумати про розумному підході до проблеми соціальних виплат, а не просто підраховувати віртуальні обсяги економії, то стає зрозуміло, що верифікація повинна відбуватися в комплексі з іншими заходами. Так і не створена єдина база отримувачів соцвиплат не дає можливості приступити до монетизації пільг. Якщо грамотно використовувати світовий досвід, то монетизація не тільки дозволяє державі серйозно скоротити свої витрати, але і одержувачі залишаються у виграші. Адже зараз лише деякі види соціальної допомоги видаються живими грошима на руки. Багато пільги надаються в натуральному вигляді (наприклад, безкоштовний проїзд в комунальному транспорті), частина - "віртуальними" грошима. Взяти хоча б ситуацію в Україні систему дотацій при оплаті опалення. Вважається, що ці дотації отримують українці - Арсеній Яценюк при всякому зручному випадку підкреслює, що облагодіяні 5,4 млн сімей. Але насправді громадяни цих грошей не бачать - відбуваються взаєморозрахунки між місцевими бюджетами, комунальними компаніями та постачальниками енергоносіїв. "Якби уряд дійсно хотів допомогти людям оплачувати комунальні послуги, то воно повинно було надавати адресну допомогу, причому у монетарному вигляді. Ось тоді у людей був би стимул заощаджувати енергоресурси", - вважає директор спеціальних проектів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев. Дійсно, в такому випадку отримувачі субсидій були б фінансово зацікавлені в тому, щоб утеплювати стіни, міняти вікна та двері, встановлювати енергоефективне обладнання і т. д. "тобто якщо людина зменшить споживання житлово-комунальних послуг, то отримає як би додатковий дохід за рахунок залишку невитраченої соціальної допомоги", - пояснює експерт з енергозбереження Віталій Філенко.
Однак монетизація - це не менш трудомісткий процес, ніж верифікація. І обидва вони впираються в проблему легалізації доходів. Інакше можна буде десятиліттями розбиратися, кому дійсно потрібен безкоштовний проїзд у транспорті або ліки зі знижкою, а хто може за це заплатити. Чиновники теоретично згодні, що монетизація оздоровила б бюджетну систему країни, дала живі гроші для розвитку житлово-комунального господарства, транспортної сфери та інших галузей. Але поки ніякої конкретики, ніяких "дорожніх карт" з реформування системи надання соціальних виплат немає. Не в останню чергу тому, що монетизація сприймається громадянами як відбирання пільг, у суспільстві склалося різко негативне ставлення до будь-яких залицянь держави в цьому напрямку. І скільки не говори про "уряді аполітичних технократів", відповідальність за нього все одно несуть парламентські партії, які завжди думають про майбутні вибори.
Про те, які проблеми з соцвиплатами виникають у внутрішніх біженців, читайте тут
