Торговці ще сильніше зайдуть в тінь

Підприємства будуть масово переходити на оптимізаційні схеми, а нищающее населення продовжить економити, отоварюючись у неофіційних торговців
Фото: ruinformer.com

Оборот роздрібної торгівлі в Україні продовжує знижуватися. За даними Держстату, минулого року падіння склало 20,7% порівняно з 2014-м (без урахування окупованого Криму та зони АТО). Ще рік тому ситуація була набагато краще: за підсумками 2014 р. становив мінус тільки 8,9%.

Показник виглядає ще більш катастрофічне, якщо порівнювати нинішні підсумки з останнім мирним 2013-му: оборот роздрібної торгівлі скоротився на 27,9%, у тому числі на Донбасі падіння перевищило 87%, а на мирній території торгівля впала на 17,9%.

Отриманий результат був цілком очікуваним - у населення зменшилася кількість грошей на покупки. "За підсумками 2015 р. реальна заробітна плата скоротилася на 19,4%, девальвація склала 52,2%, а реальний ВВП впав більш ніж на 10%", - констатує експерт з макроекономічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Христина Аврамченко. За даними Держстату, інфляція в 2015 р. стала найвищою за 20 років - 43,3%. Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 103%, продукти харчування і безалкогольні напої - на 41,5% і т. д. При цьому заборгованість з виплати заробітної плати перевищив 2 млрд грн.

Платоспроможний попит, стискаючись, продовжує переміщатися в тінь. Нищающее населення переходить на дешеві продукти з ринків, купує вживані товари на неофіційних сайтах, базарах і пр. Туди ж, неофіційний сектор, відправляються і самі продавці. "Усе більше торговців використовують можливість реалізовувати товар через підприємців на спрощеній системі без касових апаратів, не сплачуючи жодних податків зі значною неврахованої частини продажів", - вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Оскільки народні депутати так і не наважилися реформувати спрощенку, ситуація буде погіршуватися. Зміни, внесені в Податковий кодекс в кінці минулого року, по суті, не торкнулися першу і другу групи платників єдиного податку. А значить, можливості для проведення подібних схем все ще існують.

Про поглиблення тіньових тенденцій побічно свідчать і цифри Держстату. Так, один з методів, що застосовуються Мінекономіки для оцінки тінізації, базується на порівнянні показників роздрібного товарообігу і витрат громадян на купівлю товарів і послуг. Обсяг роздрібної торгівлі в третьому кварталі 2015 р. склав 266,25 млрд грн., тоді як за цей же період громадяни витратили на товари і послуги 391,15 млрд грн. (за четвертий квартал дані ще не оприлюднені), тобто на 125 млрд грн. більше. Цікаво, що в третьому кварталі 2014 р. ця різниця становила 89 млрд грн. Можна припустити, що значну частину приросту могла дати саме складова послуг через зростання комунальних тарифів. Тим не менше рівень тінізації залишається високим.

У нинішньому році розраховувати на поліпшення не варто. "За нашою оцінкою, інфляція в 2016-му становитиме 19,8%, це більше, ніж зростання мінімальних соціальних стандартів, який у держбюджеті закладений на рівні 12%. Ми також очікуємо скорочення реальної заробітної плати на 2%", - прогнозує Христина Аврамченко.
Як і в минулому році, серйозною проблемою стане девальвація гривні. У Мінфіні обіцяли, що середньорічний обмінний курс становитиме 24,1 грн./$. Але вже до початку лютого офіційний долар подорожчав до 25,69 грн./$ (курс, встановлений НБУ на 4 лютого).

Тепер чиновники перераховують причини, за яким гривні судилося падати далі: це і перекоси в платіжному балансі з-за проблем експортерів, і відсутність нових траншів від МВФ, і тотальна девальвація валют наших торгових партнерів з СНД. Згідно з оцінками експертів гривня в кращому випадку подешевшає до 27-27,5 грн./$, у гіршому - просяде нижче 30 грн./$. Це буде означати тотальне подорожчання імпорту, а за ним і українських товарів.
Оптимістичними прогнозами уряду та Національного банку про закладений у бюджеті зростання ВВП на 2% навряд чи судилося збутися. Вже в січні Мінфін і НБУ погіршили оцінку економічного зростання до 1%. Зрозуміло, що продовжиться і падіння промислового виробництва. Цей фактор буде підштовхувати збільшення безробіття і ще більше знизить платоспроможність населення.