Такі розумні. Чому українським вченим не дають Нобелівку

Один з лауреатів Нобелівської премії 2016 р. з фізики, американець британського походження Дункан Халдейн, двічі цитував роботу київського фізика Сергія Шарапова. Правда, український вчений відразу ж уточнює, що Халдейн отримав Нобелівку за іншу роботу. Але в будь-якому разі увага всесвітньо відомих фізиків свідчить про певному науковому рівні. А на роботи Шарапова крім Халдейна посилалися такі Нобелівські лауреати, як Костянтин Новосьолов, Андрій Гейм, Віталій Гінзбург, Клаус фон Клитцинг.

Шарапов — доктор фізико-математичних наук, завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України. Як зізнається одна з його колег, зараз він працює на неповну ставку, більше грошей одного з провідних учених держава не виділяє. Сам Шарапов зазначає: в те, що в найближчі роки хтось із українських фізиків отримає Нобелівську премію, він не вірить, хоча знає багато гідних вчених. "Найчастіше премію дають за експериментальні дослідження. І українські вчені можуть мати шанси, лише коли працюють на Заході на сучасному обладнанні", — прокоментував київський фізик.

Серед головних проблем української науки він називає, по-перше, недофінансування, а по-друге, підрив довіри до вченим ступеням. "Прикро бачити молодої людини, яка тільки що представив докторську дисертацію, довгий час писав для неї статті, а в підсумку буде мати такий же диплом доктора наук, як Катерина Кириленко", — нарікає фізик, згадуючи дружину віце-прем'єра, в роботі якої вчені знайшли плагіат і псевдонаукові затвердження.

Кандидат наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України Ірина Єгорченко вважає, що саме фізики — головний козир України у науці. "У нас є видатні фізики-теоретики — і саме ці люди є єдиною реальною надією країни на отримання високих наукових нагород в майбутньому. Я знаю молодих людей — фізиків і математиків з надзвичайними здібностями, але вони точно поїдуть: що їм робити в країні, де науку відверто утискають? А, наприклад, економічна наука в Україні практично не розвивається. Тому тут на щось сподіватися важко — хіба що хтось із математиків вирішить попрацювати в галузі економіки", — говорить Єгорченко.

Вона зазначає, що досягнень в науці не буде без належного обладнання та витратних матеріалів, однак все це отримати нереально навіть при наявності грантових коштів. "Інвестори не будуть купувати дорогу дослідницьку апаратуру для українців, тому що доведеться заплатити подвійну світову ціну з урахуванням мита, ПДВ, витрат посередників, — дешевше забрати групу вчених за кордон", — констатує Єгорченко.

Кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України Антон Сененко теж вважає, що Нобелівка замаячить на українському горизонті не скоро: "Спочатку науку треба погодувати років 10-15, віддаючи хоча б 1% від ВВП. А при 0,2% це нереально". Він відзначає, що процес відтоку за кордон кращих мізків триває роками, і як приклад згадує київського біохіміка Марію Родніну, яка в березні цього року отримала за дослідження функцій рибосом премію Лейбніца. Це головна наукова нагорода Німеччини і найбільша за номіналом наукова премія в світі (2,5 млн євро).

Родніна закінчила Київський держуніверситет, потім аспірантуру Інституту молекулярної біології і генетики, в 1989 р. захистила кандидатську дисертацію. Переїхала до Німеччини в 1990 р. і з 2008-го є директором відділу фізичної біохімії Інституту біофізичної хімії Товариства Макса Планка в Геттінгені.

Зараз Родніна і її співробітники активно продовжують вивчати рибосоми — загадкові внутрішньоклітинні утворення, що мають пряме відношення до таємниці зародження життя на Землі. У всіх живих істот — від бактерій до людини — рибосоми влаштовані дуже схоже, і це означає, мабуть, що вони були у спільного предка всіх нинішніх форм життя.

Невідомо, чи пощастить Родніної отримати Нобелівську премію. Але точно можна сказати, що колишній киянці вже пощастило — займатися улюбленою наукою, розгадувати таємниці життя. І не чути при цьому вимог сьогочасної практичної віддачі і пропозицій самим заробити гроші на дослідження, "раз ви тут такі розумні".