Кадри за свій рахунок. Навіщо компанії вкладають гроші в корпоративні університети
На ринку кадрів в Україні стабільно не вистачає фахівців. Чимало компаній інвестують кошти у те, аби виростити спеціаліста власноруч —
у корпоративному університеті
Що таке корпоративний університет
"Ми готуємо управлінців, що можуть змінити компанію і світ", — саме цією фразою найчастіше описують свою діяльність корпоративні університети. Великі навчальні центри, створені комерційними компаніями для розвитку і вдосконалення фахових навичок свого персоналу, вперше з'явилися наприкінці 60-х років ХХ століття у США. Університет компанії General Electric, що став першопрохідцем у цій царині, сьогодні називають корпоративним Гарвардом, а програми Університету Гамбургерології, заснованого McDonald's, у деяких країнах дають змогу отримати вчений ступінь. Більшість компаній, що входять до списку Forbes, мають свої корпоративні вузи: розвиток технологій, зміна кон'юнктури ринків та запитів споживачів потребують швидкого реагування, тож постійне навчання персоналу стає запорукою розвитку компанії. Йдеться не лише про підвищення кваліфікації — в корпоративних університетах також розвивають лідерські та управлінські якості, а самі вузи часто стають центрами інновацій. Викладачі все частіше перетворюються на менторів, замість лекцій — квести, фільми з доповненою реальністю, креативні завдання.
В Україні корпоративні вузи активно розвиваються впродовж останнього десятиліття. Втім, вони дещо відрізняються від подібних іноземних установ — здебільшого не мають окремих будівель, штатних коучів та викладачів, а саме навчання часто складається з тренінгів, а не тривалих програм. Втім, це можна пояснити як молодістю українських корпоративних вузів, так і відносно невеликими — порівняно із світовими бізнес-гігантами — обсягами інвестицій. До прикладу, тільки на будівництво Університету Гамбургерології в Шанхаї McDonald's, за інформацією Associated Press, виділив $250 млн. Українські компанії, до речі, зазвичай воліють не розкривати свої вкладення в корпоративні вузи.
Однак відсутність спеціальних аудиторій чи лекторів у штаті не заважає українським компаніям зосереджувати зусилля на навчанні своїх фахівців. Потреба у цьому зумовлена як особливостями ведення бізнесу конкретною компанією, так і тим, що рівень освіти в Україні не відповідає вимогам часу через застарілі програми навчання, відсутність сучасної навчальної бази. Окрім того, на передній план виходять компетенції на зразок креативності чи вміння комунікувати, чого не вчать в академічних вузах. Як відзначила в одному з інтерв'ю ректор Академії ДТЕК Валерія Заболотна, сьогодні 75% успіху у побудові кар'єри залежить саме від так званих метакомпетенцій і лише 25% — від отриманої професійної освіти.
EPAM University: Як бізнес розвиває спільноту IT-фахівців
Понад 25 тисяч заявок минулого року отримали в EPAM University. Це корпоративна освітня ініціатива, створена IT-компанією ЕРАМ в 2010 р. Керівник освітніх програм Денис Гриньов відзначає: брак кваліфікованих кадрів компанія почала відчувати одразу після виходу на український ринок в 2005 р. Молодим спеціалістам бракувало досвіду і компетенції для роботи на міжнародних проєктах, тож у компанії вирішили взятись за навчання фахівців самотужки. Почали з кількох освітніх проєктів, які у підсумку перетворились на потужну освітню програму. Наразі у роботі EPAM University задіяна понад тисяча фахівців. Тренінг-центри EPAM University працюють в п'яти містах України, а з 2020-го, коли навчання перейшло в онлайн, стати слухачем навчальних проєктів університету можна в будь-якому куточку країни.
Особливість роботи EPAM University — безкоштовне навчання студентів та світчерів, людей, які хочуть змінити професію. Технічна освіта бажана, але не обов'язкова, — головне володіти технічними навичками та англійською. Слухачам доступні 20 популярних напрямків (JAVA, FrontEnd, .NET, Software Testing, хмарні сервіси тощо), а найкращі випускники отримують пропозицію співпраці з ЕРАМ. Попит на програми вражає: минулого року конкурс становив понад вісім осіб на місце.
Основна мета діяльності EPAM University — розвиток інженерної культури та формування нового професійного покоління ІТ-фахівців. Задля цього ЕРАМ співпрацює з навчальними закладами (зокрема, допомагає комп'ютерною технікою, бере участь в розробці та оновленні навчальних програм, викладанні технічних дисциплін), організовує освітні проєкти для старшокласників та вчителів. "Це інвестиції в майбутнє", — каже Денис Гриньов, адже чим більш підготовленим прийде до компанії фахівець, тим менше ресурсів доведеться витратити на те, аби його "довчити".
Втім, в EPAM University наголошують: ІТ — не та сфера, в якій можна вивчитись раз на все життя, оскільки технології постійно оновлюються. Тому виникла потреба в освітніх програмах для тих, хто вже співпрацює з компанією. Так з'явився департамент Learning&Development, команда якого в Україні налічує 48 постійних фахівців та сотні залучених.
У планах компанії — масштабувати щорічний проєкт зі стажування для викладачів та вчителів Teacher's Internship, програму Pre-Junior Program для старшокласників, посилити діючі технічні напрямки та інтеграцію в крослокаційні проєкти. Адже серед глобальних цілей EPAM University — зниження бар'єрів доступу до якісної освіти та інтеграція в міжнародне освітнє ІТ-товариство.
Чого вчать в корпоративних вузах
Першими компаніями, що створили корпоративні вузи, стали "Приват" та ДТЕК. Відвідини університету "Приват" були обов'язковими для усіх співробітників компанії і дозволяли отримати надбавку до зарплати. Натомість ДТЕК пішов іншим шляхом: створив Академію з двома програмами МВА "Енергія лідера" та "Енергія знань", спрямованими на відбір та розвиток майбутніх управлінців компанії. За 10 років роботи Академія ДТЕК виросла не лише у найбільший корпоративний вуз країни, але й у відкриту освітню платформу, розроблено понад 100 програм навчання для власного персоналу і близько 50 програм для зовнішніх клієнтів. Академія співпрацює з бізнес-школами, академічними вузами і державними структурами.
Із своєрідних аналогів бізнес-шкіл корпоративні університети все частіше перетворюються на інкубатор ідей. Корпоративний університет "Нової пошти" був створений для навчання співробітників стандартам роботи у компанії та softs skills на зразок лідерства чи тайм-менеджменту. Однак саме в процесі навчання у корпоративному вузі було розроблене рішення, яке дозволило мінімізувати черги у відділеннях. Сьогодні "Нова пошта" розвиває і вдосконалює компетенції не тільки своїх співробітників — вже шість років компанія організовує Школу бізнесу, в рамках якої власники малого та середнього бізнесу отримують ключові знання для розвитку власної справи.
Однак далеко не всі компанії мають можливості для запуску власного корпоративного вузу. Тоді на допомогу приходять проєкти на зразок Академії бізнесу Ernst&Young в Україні, що пропонує як готові навчальні програми, так і розробку продуктів під потреби замовника. За майже 20 років роботи академії її слухачами стали понад 170 тис. спеціалістів з різних українських компаній.
Водночас низка українських компаній воліє інвестувати не лише у розвиток спеціалістів, які вже працюють в компанії, а й тих, хто може ними стати. Так, у червні 2020 р. група компаній "Метінвест" заснувала перший недержавний гірничо-металургійний університет "Метінвест Політехніка". Поки що у ньому покращують кваліфікацію спеціалісти компанії, але вже з наступного року заплановано набір абітурієнтів для здобуття вищої освіти за інженерно-технічними напрямками. Акцент на навчанні майбутніх спеціалістів робить і одна з найбільших IT-компаній в Україні EPAM, чий корпоративний університет працює понад 10 років. Крім роботи із школярами та студентами компанія також проводить навчальні програми для вчителів та викладачів вузів. Адже чим більш підготовленим прийде до компанії новий спеціаліст, тем менше часу і ресурсів доведеться витратити на його адаптацію.
Сегмент корпоративних університетів в Україні зараз переживає період бурхливого розвитку. І якщо ще кілька десятків років тому це було радше даниною моді, то сьогодні бізнес як ніколи розуміє, що головна цінність компанії — люди, і без інвестицій у навчання і особистісний розвиток персоналу годі розраховувати на успіх.