Зелені зони на дахах і парки: як столична влада буде озеленювати Київ

Про те, як європейські методи озеленення використовують в Києві, розповів голова комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Михайло Терентьєв, передає "ДС".

"Ми зараз, коли проводиться реконструкція та капітальний ремонт парків і скверів, обов'язково передбачаємо те, щоб на кожній зеленій зоні був автоматичний полив територій, газонів, аби потім те, що було зроблено, не знешкоджувалось. Пішохідні доріжки, доріжки прогулянкові облаштовуються з дотриманням норми для маломобільних груп населення, бо за європейськими стандартами ми маємо передбачити умови перебування в цьому парку всіх громадян нашої держави, без винятку. Наприклад, у парку Марії Заньковецької за ініціативи громади встановлений інклюзивний дитячий майданчик", − повідомив Терентьєв.

Озеленення покрівель – парки на даху – у багатьох містах використовується як діючий метод покращення довкілля. Найкрасивішою терасою в Європі називають сад на даху університетської бібліотеки у Варшаві. В Шотландії сад Нью-Ланарк є історичною пам'яткою, занесеною до списку ЮНЕСКО. В Києві теж плануються сади на даху, зазначає Михайло Терентьєв.

У Києві плануються сади на даху. В деяких новобудовах міста вже є такі парки. Але що стосується будинків, які перебувають у комунальній власності, знову ж таки, повертаємось до Закону про житлово−комунальні послуги, де прописано, що ми є з вами власниками житла. І коли мешканці створять ОСББ і візьмуть під своє правління будинок, ми зможемо облаштовувати сади на даху. Я був на багатьох будинках на даху – в Києві ще досить старих будинків, де можна за певних умов створити зелену зони. Але цим мають жити мешканці цього будинку", − розповідає голова земкомісії Київради.

Одне з найзеленіших міст Європи – Лондон – може вважатися зразком паркової культури. Проте озелененням у місті займаються самі мешканці та компанії. Міська влада на благоустрій Лондона коштів не виділяє, а гроші йдуть із районних бюджетів. Київ також готовий підтримувати ініціативних городян.

"Зазвичай усі хочуть, аби хтось зробив все за них. Але коли кияни дійсно хочуть долучитися до озеленення відповідної території, то влада завжди сприяє цьому та підтримує ініціативних громадян", − також зазначає депутат.

Відтак, у столиці України постійно проводяться різні акції. Наприклад, Центр альтернативного озеленення Києва "DendroKyiv" щовесни розповсюджують посадковий матеріал. Кожен охочий має змогу отримати саджанці, аби висадити рослини на відведеній для цього території. Й у такий спосіб самостійно долучитися до озеленення міста. "DendroKyiv" також пропонував громадянам саджанці для вертикального озеленення, аби посаджені рослини змогли рости на фасаді будівель. Останнього разу Центр залучав киян купувати живі ялинки у горщиках, аби після новорічних свят, навесні, мешканці столиці змогли висадити дерева у парках та скверах.

Багато ділянок у Києві не відведені під сквери, парки, під певні рекреаційні зони, і голова земельної комісії Київради називає це однією з найголовніших проблем розвитку паркової системи в місті. Адже для того, щоб провести ремонт, облаштувати певну територію, необхідно визначити у кого ця ділянка землі буде на балансі.

"Зараз ми над цією проблемою працюємо, на кожній комісії в нас буде по 30−50 питань надання дозволів на постійне користування земель під парки, сквери", − поділився Михайло Терентьєв.

Не забуваймо також, що в Україні та за кордоном популярним методом озеленення є реконструкція щільно забудованих районів. Це коли на місці малоцінного житлового фонду з'являються двори, що потім об'єднуються у бульвари.

"У 2020 році у Києві оновили 80 парків та скверів. Загалом з 2015 року 484 зелених зони отримали статус парку або скверу. У новій каденції ми плануємо не збавляти темп та ще більше працювати над тим, щоб Київ став містом парків. Для міської влади це пріоритет", − стверджує Михайло Терентьєв.