Зе-університет за 14 млрд грн. Як і для чого Зеленський вирішив навчати "людей майбутнього"

Програма бакалаврату у Президентському університеті триватиме 3 роки, як у Європі. В інших українських вишах для отримання ступеню бакалавра нині потрібно 4 роки. МОН сподівається у 2026 році випустити по 20 випускників за кожним з 7 напрямків:

• інформаційні технології;
• кібербезпека та штучний інтелект;
• нанотехнології;
• аерокосмічні технології;
• біотехнології та науки про здоров'я;
• енергетичні технології;
• глобалізація та міжнародні комунікації.

Нині в Україні вже існує понад 230 державних установ вищої освіти (загалом 327), а Світовий банк переконує, що мережа українських вишів — занадто велика, неефективна, створює проблеми й для фінансової стійкості, і для якості послуг. Однак Зеленський запевнив, що цей університет "збере в одному місці найкращих викладачів і навчатиме спеціалістів, які зможуть вирішувати важливі завдання для захисту держави у дуже важливих, найпріоритетніших та найактуальніших напрямках".

За його словами, в університеті безкоштовно навчатимуться "найкращі учні з усієї України", які потім працюватимуть і реалізовуватимуться також в Україні "на благо держави та на захист кожного українця". Як саме обиратимуться "найкращі учні" — шляхом здачі ЗНО чи за допомогою інших іспитів — президент не пояснив, як проходитиме конкурс на викладання у виші — також. Згодом Шкарлет уточнив, що для викладачів буде "жорсткий конкурсний відбір спроможності і відбір за допомогою співбесіди з роботодавцями". Але ані міністр, ані Зеленський не сказали, звідки така упевненість, що випускники новоствореного вишу не їхатимуть за кордон по кращу долю, ніж робота на державних посадах.

Заступник голови Верховної ради Руслан Стефанчук додав, що у парламенті готується законопроєкт про Президентський університет, в якому влада має детально пояснити всі свої плани щодо закладу освіти. "ДС" зібрала найголовніше, що нині відомо про створення майбутнього вишу, а також розпитала експертів про те, чи доречна ідея команди президента.

Яким буде університет та що у ньому вивчатимуть

Зеленський розповів, що Президентський університет готуватиме спеціалістів з інформаційної та кібербезпеки, спеціалістів штучного інтелекту, нанотехнологій, аерокосмічних, енергетичних та біотехнологій. Принцип роботи закладу освіти базуватиметься на особистому, професійному та стратегічному розвитку, також в університеті буде багато "практики та прикладних знань". Згодом Сергій Шкарлет уточнив, що також в університеті вивчатимуть глобалізацію та міжнародні комунікації.

Своєю чергою, міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко повідомив, що окремий кластер в університеті буде присвячений біотехнологіям — біологічним загрозам, хронічним, неінфекційним захворюванням, старінню населення та величезної кількості збудників, які викликають захворювання як у людей, так і у тварин. "Медицина не може бути самостійною, вона нога в ногу йде з інженерією, Це загрози до яких ми повинні готуватися. До них ми можемо готуватися, коли ми поєднаємо біотехнології та поєднаємо предмети нашої науки про здоров'я", — сказав він.

Шкарлет повідомив, що виш розташовуватиметься у Києві на ВДНГ і матиме площу 16 гектарів. Забудови парку у національному комплексі не планується, вирубки дерев також: Президентський університет має бути інтегрований у ту інфраструктуру, яка є на ВДНГ. На території закладу буде 11 кампусів, серед яких – 5 профільних наукових кампусів, адміністративний корпус, апарт-готелі для студентів, педагогів, лікарня, дипломатична служба і корпус з офісами іноземних компаній. Новий університет має отримати вільну економічну зону, кошторис з держбюджету, від партнерів з бізнес-компаній та міжнародних донорських фондів. В основі університету буде закладено три "П":

• Personality (індивідуальність);
• Profession (професіоналізм);
• Progress (здатність до стратегічного розвитку).

Планується, що крім прикладних знань, випускники також володітимуть "якісними лідерськими та соціальними навичками, тімлідерством, знанням виробничих та бізнес-процесів, а також здатністю до проведення досліджень, інноваційних розробок, стратегій та управління ризиками, повʼязаними з освітою". Урядовець сказав під час презентації концепції, що випускники матимуть "повертати набуті знання в суспільство" та "творити нову хвилю інновацій та стартапів". Процес навчання має формуватися винятково на засадах сучасного наукового простору, а знання з теорії — повертатися в практику.

Шкарлет пообіцяв індивідуальний підхід до студентів, "найкращих" викладачів та методики (перш за все вітчизняні), внутрішні та міжнародні стажування, а також проєктні дослідження. В університеті можна буде отримати ступінь бакалавра, магістра, MBA (Master of Business Administration) та доктора філософії. На повний курс також запрошуватимуться міжнародні експерти, а теорії у виші викладатиметься лише 30%: інша частина навчання буде "зануренням у реальні кейси компаній".

Міністр освіти повідомив, що обовʼязковою умовою перебування у Президентському університеті як здобувачів, так і науково-медичних працівників є "гарантії, які закладаються в основу життєдіяльності цього університету" — соціальний пакет, безкоштовне навчання, грантове навчання, велика стипендія, умови соцстрахування і працевлаштування (перш за все, у державному секторі). "Але, при цьому, ми також закладаємо елемент трансферу цих розумних молодих людей. Якщо бізнес захотів придбати собі розумного молодого інноватора, він може на умовах трансферу запровадити цю ініціативу, але принаймні у трикратному розмірі компенсувати державі все те, що держава витратила на підготовку цього інноватора", — додав Шкарлет.

Вища освіта в Україні: необхідність чи марна трата часу

Світовий банк цьогоріч порахував, що приблизно 60% академічних вишів в Україні навчають менше ніж 5 тис. студентів. Сьогодні ми маємо також понад 300 державних коледжів і технікумів, у яких в середньому навчаються приблизно 550 студентів. Більшість вишів і коледжів/технікумів (майже 75%) юридично підпорядковані МОН. Світовий банк радив владі України оптимізувати географічну зону охоплення вишів та провести інституційні аудити для кожного з них. Також установа відзначила низьку прозорість системи та поганий зворотний звʼязок: 85% молоді планують отримати вищу освіту, однак їй погано надається інформація про доступні варіанти навчання та результати працевлаштування після нього.

Більшість молоді хоче навчатися далі після школи, однак не всі мають бажання залишатися у своїх регіонах. Найпопулярнішими причинами вибору вишу є власний інтерес вступника, престиж та репутація університету, якими може похизуватися лише невелика частина регіональних закладів освіти. Як наслідок — тисячі студентів щорічно обирають київські чи закордонні виші. У 2020 році МОН зареєструвало понад мільйон заяв для вступу у вищі навчальні заклади України, а найпопулярнішими серед вступників спеціальностями виявилися право, менеджмент і філологія. Також вступники обирали управлінські, гуманітарні та IT-спеціальності, а найрейтинговішими ВНЗ стали КНУ ім. Тараса Шевченка, НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" та ЛНУ ім. І. Франка. 7 з 10 університетів, які стали найпопулярнішими серед абітурієнтів, розташовані у Києві.

У звіті International Labour Organization від 2014 року відзначають, що 28% українців мають надлишок освіти — вони працюють на низькокваліфікованих роботах (касирами, вантажниками, продавцями) із дипломами вищих навчальних закладів (економічних, гуманітарних, педагогічних тощо). Водночас керівники компаній чи відділів в Україні часто страждають на нестачу освіти, адже мають дипломи про професійно-технічну освіту, а не вищу, яка часто вимагається при влаштуванні на подібні посади у Європі.

Міністр освіти сказав, що влада хоче побудувати новий університет "з нуля, з нового закону, на нових підставах". "Освіта — дуже консервативна галузь: скільки ми не вносили змін до законодавства, скільки ми не робили, але при цьому стара історія "злітає" дуже довго через консервативність освіти", — визнав Шкарлет. Також він сказав, що Україна за 30 років ще не позбулася радянської ідеології побудови вищої освіти, а в цілому весь світ "вже зробив дуже багато красивих кроків, які відрізняються від системи, ідеології та філософії" побудови освіти минулого. "Випускати лише заради того, щоб людина 4 роки просиділа і начебто здобула певні знання, але не спроможна генерувати та бути корисною для роботодавця – це вже у світі нікому не потрібно", — вважає Шкарлет. Водночас міністр не вірить у міжнародні рейтинги вишів і вважає, що більшість з них робиться на чиєсь замовлення.

Чи потрібен Україні Президентський університет

Коли Шкарлет ще виконував обовʼязки міністра освіти, МОН публікувало проєкт Стратегії розвитку вищої освіти на 2021-2031 роки, за яким у майбутньому "чисті" гуманітарні спеціальності відійдуть на другий план, а технічні та інженерні, навпаки, будуть найзатребуванішими. Серед таких професій називали IT-лікарів, спеціалістів з робототехніки, космогеологів і нейропсихологів. Водночас прогнозувалося, що професії, пов'язані із забезпеченням здоров'я, навчанням, наданням індивідуальних послуг, творчістю, залишаться актуальними, оскільки не можуть бути заміщені автоматизованими системами навіть із використанням штучного інтелекту. Причинами таких змін міністерство називало тенденцію до неоіндустріалізації, розвиток ІТ-технологій і екологічні проблеми, які у найближчі 5–10 років змінять ландшафт найбільш популярних професій. Схожу ідеологію Президентського університету й анонсувала влада.

Крім того, Колегія Єврокомісії у 2021 році затвердила бачення цифрового розвитку ЄС до 2030 року щодо, зокрема, цифрової освіти населення та підготовки освічених фахівців у сфері цифрових технологій. Це означає, що до 2030 року, принаймні 80% усіх дорослих людей повинні мати базові цифрові навички. При цьому в ЄС мають бути працевлаштовані не менше 20 мільйонів фахівців у цифровій сфері, серед яких має суттєво зрости доля зайнятості жінок.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов сказав у коментарі "ДС", що нині йому важко оцінити ідею створення Президентського університету, адже ще не існує офіційних документів — проєкту рішення та обґрунтування. "Хоча, на перший погляд, у нас є інші заклади освіти, які могли б розвиватися, сума закладена (на створення Президентського університету — ред.) просто величезна і на такі гроші можна якісніше організувати роботу в інших університетах", — зазначив омбудсмен. Горбачов вважає новину про ініціативу влади важливою, але радить чекати на документи, перш ніж робити остаточні висновки. Поки не що немає розуміння, яким саме чином університет президента може підвищити якість освіти, хто там викладатиме, як обиратимуть наукові та науково-педагогічні кадри, а сама новина є "досить неочікуваною".

Університети лідерства за кордоном

Інші країни мають власні аналоги вищих навчальних закладів, де вчать, як бути ефективним лідером, менеджером та інноватором. Такі заклади можуть бути як державними, так і приватними, однак випадок, коли ініціатива створення президентського вишу виходить під президента, є безпрецедентним за щонайменше останні роки.

У швейцарській Женеві існує Geneva Business School, яка має кампуси у Женеві, Барселоні та Мадриді. Цей приватний заклад починає свою історію з 1995 року і випускає людей, які розуміються на міжнародних банківських та фінансових питаннях. Також там вчать цифровому маркетингу, спортивному менеджменту та підприємництву. Натомість схожий виш "Університет Трента" у канадському Треті Пітерборо є державним і запрошує вивчати міжнародне лідерство, інженерні та технічні напрями, підприємництво та міжнародний бізнес, так само, як і українська влада, гарантуючи подальше працевлаштування. Тим часом державний Талліннський технічний університет в Естонії є провідним у ЄС та Прибалтиці у галузях бізнесу та державного управління у країні, і, хоча він був заснований у 1918 році, його розбудова і перепрофілювання на актуальні спеціальності відбулося поступово вже у XXI столітті. Раніше ж основними напрямками навчання у виші були суднобудування та архітектура. Випускники Талліннського університету можуть робити, що забажають: працювати як на державу, так і на бізнес. Загалом в Естонії, як і в інших країнах ЄС, є чимало вишів, які на контрактній основі вчать студентів лідерству, менеджменту та IT-технологіям.

Також європейські країни активно запроваджують нові курси чи спеціальності, адаптуючись до сучасних реалій, але не зосереджуюсь на винятково технічних професіях. Наприклад, Університет Палацького з пʼятірки топ-вишів Чехії у 2019 році запровадив бакалаврську програму за фахом "Спеціальна педагогіка — консультування", де вчать працювати зі складними дітьми чи дітьми із психологічними та психічними проблемами та захворюваннями відповідно до останніх досліджень у цих галузях та новітніх технологій, які допомагають виявляти та лікувати проблеми із розвитком.

Загалом на прикладі світових тенденцій можна побачити, що влада Європи та США надає перевагу якісній адаптації тих закладів освіти, що є, а не створенню нових. Для цього вони виділяють кілька тисяч доларів на одного студента щорічно, мають потужні викладацькі склади, запрошують відомих та впливових експертів і суворо ставляться до академічної доброчесності. Словом, майже те саме, що пообіцяли Зеленський та Шкарлет, однак це організовується у стінах вже збудованих вишів й тим самим це підвищує престижність вже відомих навчальних закладів. Такі практики застосовуються в Оксфорді, Кембриджі, Гарварді, Єлі, Пенсильванському університеті тощо.

 До влади, яка вибудовує курс української освіти, є багато запитань щодо нинішнього стану вищих навчальних закладів, хабарництва у них, застарілих програм і загалом низької якості надання знань їхнім здобувачам. Імовірно, що дивлячись на це, МОН разом з ОПУ вирішили, що ефективнішим буде зробити якісний університет "з нуля", аніж рятувати ситуацію у тих вишах, що вже існують. Чи вдасться посадовцям втілити ідею у тому вигляді, в якому вони її описали, — покаже час, а поки залишається сподіватися, що Міносвіти на чолі зі Шкарлетом приділять увагу і тим закладам, в яких студенти вчаться вже зараз.