Завдяки публікації в "ДС" Городоцький "G-museum" збагатився унікальним пивним артефактом (фото)
Експозиція Городоцького "G-museum" збагатилась етикетками від дореволюційного експортного пива, що вироблялось броварнею Нового Поріччя
Нещодавно в "ДС" було опубліковано матеріал "Сільська неоготика з присмаком пива. Чим дивує Нове Поріччя". Ця публікація мала за мету розповісти про невідомий і дуже цікавий куточок України й сприяти місцевій громаді в розвитку туризму.
Вже за кілька днів по виходу матеріалу, до відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради звернулася група туристів з Полтавщини з проханням допомогти організувати екскурсію "готично-пивним" селом. Полтавчани планували відвідати Кам’янець-Подільський, але ознайомившись зі статтею в "ДС" захотіли одночасно відвідати й Нове Поріччя.
Окрім цього, публікація в "ДС" зацікавила й журналістів-телевізійників з "Першого Подільського". 27 жовтня у супроводі співробітника відділу культури Городоцької міськради журналіста Дмитра Полюховича (він же постійний автор "ДС") знімальна група вирушила до Нового Поріччя.
Під час зйомок неподалік від місця, де колись стояла одна з найбільших на Поділлі броварень, гостям села трапилася місцева мешканка Ольга Чайковська, яка не лише розповіла цікаві подробиці про історію броварні, але й похвалилася, що має етикетки від дореволюційного порічанського пива. Мовляв, колись їх наклеїв на внутрішній поверхні віка скрині ще її дід. Пані Ольга не лише люб’язно продемонструвала цікавий та унікальний артефакт, але й погодилася передати його до "G-museum".
Як повідомив "ДС" керівник відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради Олег Федоров, до цього в місцевому музеї був лише один експонат, пов'язаний з колись знаною далеко за межами Поділля та навіть Російської імперії броварнею, – пляшка з під порічанського пива, та й та з відбитим горлом. Паперові ж пивні етикетки, у силу недовговічності, зустрічаються навіть рідше, ніж "фірмові" пляшки. Унікальний артефакт вже у найближчі дні займе почесне місце в експозиції музею. Розділяти "зліпок" на окремі частини, найвірогідніше не стануть.
Історична довідка.
Броварню в с. Нове Поріччя у 1876 р. звів власник села Генрик Скибневський. Вже наступного року він продав свої новопорічанські маєтності російській графині Катерині Ігнатьєвій — правнучці фельдмаршала Кутузова, — того самого, який здав Москву Наполеону.
Графиня здала броварню в оренду відомому майстру пивоваріння Леону Кляве. Заробивши у Новому Поріччі стартовий капітал, той збудував броварню в Проскурові (тепер Хмельницький). Нині це досить відоме підприємство "Хмельпиво".
Порічанська броварня була другою за потужністю в Подільській губернії. Більшою за неї – лише Вінницька. На початку ХХ ст. при 46 робітниках броварня щорічно виробляла пива на 85 000 золотих рублів. Завдяки дивовижній місцевій воді, з якої варився хмільний трунок, порічанське пиво користувалося популярністю не лише на Поділлі, але навіть експортувалося до Відня.
До речі, на переданих музею етикетках вміщено не лише ім’я графині Ігнатьєвої, а й зазначено, що пиво є "експортним".
Броварня пропрацювала до серпня 1914 р. – з початком війни на всій території Російської імперії запровадили "сухий закон" і пиво потрапило під заборону. По тому в пореволюційні роки її розграбували, а пусті корпуси розтягнули на будматеріали хазяйновиті подоляни.
Наразі від колись знаного підприємства уціліли лише грандіозні льохи.
