Заступник Єрмака вимагав від СБУ для Стерненка статтю з довічним ув'язненням
Нинішній заступник голови Офісу президента Олег Татаров як адвокат вимагав у слідчого СБУ пред'явити звинувачення активісту Сергію Стерненку за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального Кодексу, яка передбачає довічне ув'язнення
Так, в 2019 році Татаров в якості адвоката вимагав у слідчого СБУ оголосити підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 КК) і закінченому замаху на вбивство двох осіб (ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК) Сергію Стерненку. Остання стаття передбачає покарання аж до довічного ув'язнення.
Судячи з документу, датованого 17 травня 2019 року, Олег Татаров представляв інтереси Олесі Кузнєцової — дружини Івана Кузнєцова, загиблого від ножових поранення в результаті зіткнення зі Стерненком біля будинку останнього в Одесі. Ще одна людина — Олександр Ісайкул — тоді отримав поранення. Сам Стерненко запевняє, що в той вечір захищався від нападників. В ході сутички він також отримав ушкодження: закриту черепно-мозкову травму та гематоми. Також у нього була порізана рука.
У клопотанні Татаров зауважує, що Стерненко нібито мав намір убити Кузнєцова та Ісайкула і наполягає на оголошенні йому підозри в закінченому замаху на вбивство двох і більше осіб, за що передбачено покарання у вигляді довічного ув'язнення. Також Татаров вимагав оголосити підозру в умисному вбивстві.
Через тиждень після цього листа старший слідчий Головного слідчого управління СБУ Дмитро Кувачов відповів Татарову, що слідство врахує "викладені у клопотанні обґрунтування" і пообіцяв повідомити йому про подальші рішення додатково.
Зауважимо, що саме слідчий Кувачов зачитував Сергію Стерненку підозру 11 червня 2020 року. Втім, ця підозра дещо "м'якша" від тієї, яку вимагав Татаров. Йому інкримінують умисне вбивство та незаконне носіння холодної зброї. Вища міра покарання за цією підозрою передбачає п'ятнадцять років за ґратами.
Нагадаємо, Головне слідче управління СБУ повідомило одеському активісту Сергію Стерненку про підозру у умисне вбивство (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу) і незаконному поводженні зі зброєю (ч. 2 ст. 263 КК). Слідство також наполягає, що Стерненко в травні 2018 року після здійснення на нього нападу "сам собі завдав колото-ріжучі рани".
Незадовго до цього стало відомо, що жителям Одеської області Олександру Ісайкулу та Івану Кузнєцову оголошено про підозру у нападі на колишнього главу одеської осередку "Правого сектора" Сергія Стерненка. При цьому Кузнєцов загинув від поранень, завданих йому активістом.
Як повідомляла "ДС", 16 червня Шевченківський суд Києва змінив адресу домашнього арешту активіста Сергія Стерненка, в результаті дозволивши перебувати не за місцем прописки, а за місцем фактичного проживання. А 3 липня Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення попередньої інстанції про домашній арешт Сергія Стерненка. 6 серпня суд змінив запобіжний захід на нічний домашній арешт.
Сам Стерненко вважає рішення про його цілодобовий арешт незаконним, оскільки суддя не оголосила його мотиваційну частину.