Заборона салютів під час АТО: Поліція Києва розповіла, чому нікого не карає

Про це йдеться у відповіді Головного управління поліції Києва на запит "Української правди", передає "ДС".

"Згідно з матеріалами слідчого управління ГУНП р. в Києві, відомості за фактами запуску салютів не вносилися в Єдиний реєстр досудових розслідувань", - йдеться в повідомленні.

У поліції зазначають, що заборона на запуск салютів встановили кілька міських рад, серед яких і київський, але відповідні зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Кодекс про адмінправопорушення щодо відповідальності за запуск салютів не вносилися.

При цьому повідомляється, що поліцейські можуть фіксувати адміністративні правопорушення в разі порушення правил запуску феєрверків або "режиму тиші".

У поліції також зазначили, що окремої статистики по правопорушення за запуск салютів не ведуть.

Разом з тим статистичні дані потрапляють всі правопорушення, передбачені ст. 195-6 (Порядок виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів) та ст. 182 (Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях) Купап.

В 2014 році, коли в столиці заборонили салюти за ст. 195-6 зафіксовано 83 адміністративні правопорушення, у 2015 році - 94, у 2016 році - 16, в 2017 році тільки 3, а за 4 місяці 2018 році - 6.

Скільки осіб притягнули до відповідальності за ці порушення і до якої саме відповідальності, в поліції не відповіли.

Також правоохоронці не відповіли на питання, розпочато розслідування за фактом незаконного салюту в центрі столиці 9 травня.

Лише зазначили, що за ст. 195-6 Купап передбачено покарання у вигляді штрафу від 35 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів, повторні дії протягом року - караються штрафом від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією піротехнічних засобів.

Порушення вимог ст. 182 Купап тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 5 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне порушення протягом року за цією статтею карається штрафом для громадян від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.