Цікава мемология. Коли винесуть козлів, які заважають нам жити
"Олег, винось козла!" — ця фраза, в серцях кинута нардепом Іриною Луценко, миттєво перетворилася не просто в мем, але й стала одним із гасел протестів під Радою. Фактично обернувшись проти політичної сили, чий представник вирішив так радикально розчистити парламентську президію. Ну і яке поле для народної творчості відкрила ця фраза! Тут тобі і фотожаби, і всілякі інтерпретації, і нові анекдоти. Наші політики взагалі знатні гумористи. Ось з ранку нардеп Олег Барна, пару місяців тому що не помітив на дорозі трамвая, в стінах Верховної Ради перефразував Петлюру: "Не так страшні ворожі воші, як внутрішні гниди". Афоризм на афоризмі!
/На злобу дня/Це невеличкий відрізок з учорашньої он-лайн трансляції Ради під час намагання заблокувати голосування щодо законів, які вводять в українське законодавство Мінські угоди. На першому плані спиною до нас стоіть жінка - це пані Луценко, дружина ГенПрокурора. На задньому плані - Юрія Левченка тримає такий собі пан Недава - великий та громіздкий. Іра Луценко на відео кричить: "Олег! Олег, винєси козла! Олег! Недава..!Винєси козла! Винєси єго нафіг!"Пан Недава - дуже відомий персонаж у вузьких колах. Він є так званим "смотрящим" від Юрія Єнаківського - він же Юрій Іванющенко.За сумісництвом - Недава є членом фракції БПП. І так, працює на того самого Іванющенка, одного з організаторів вбивств на Майдані. Він відповідає за маленький округ на Донбасі, за відбілювання Іванющенка, за закриття для нього кримінальних справ, за частину грошей для відновлення Донбасу, які зникають в чорні дірки багатьох кишень. Дійшло аж до недавнього публічного брифінгу Недави у ВРУ, де той прямо заявив про відсутність будь-яких доказів проти Іванющенка і публічно на камери захищав свого патрона, на що навіть БПП змушені були відреагувати: goo.gl/BKrJubДо речі, невдовзі після цього брифінгу пан Іванющенка був знятий з розшуку Інтерполу. Погугліть. Пан Недава ж займається великою політикою у блоці БПП та банкрутством підприємств на пораненому Донбасі. Багато деталей про його діяльність можуть розказати жителі та колеги з Донбасу, багато писав про нього Егор Фирсов. ..Любі, ви навіть не уявляєте скільки всього були сказано за ці два дні, скільки потворного вилізло на світло, скільки бруду та ліцемірства озвучено і зроблено. Вони сміються вам в обличчя з вашої віри у якийсь іх патріотизм і мінімальну турботу про країну хоча б в часи захисту територіальної цілісності. Аліса падає і падає у глибоку нору... все глибше, а дна немає, а навколо вилазять більше і більше потворних облич... ти закриваєш очі, а вони лізуть до тебе, а дна все немає. Це велика вистава для вас. Петро Порошенко зі сльозами на очах розповідає по каналам про "Дякую за сина-солдата", а десь працює його чудова Ліпецьку фабрика, а пан Юра Єнакієвський вже вільно подорожує з Монако до Риму і вирішує свої проблеми через власних депутатів у фракції Президента. А вони всі святкують спільно день народження і весілля. Розкривайте очі, шановні. Для вас це дискусія про Мінськ та країну, а для них - про великі-великі гроші.Вони силою за один день пропихують продовження на рік закону про "особливий статус Донбасу", де пункт за пунктом Мінські положення у іх найгіршій найпринизливішій версії, а ви - довіряєте їм, що цей закон не запрацює...Вони по сто разів на день повторюють про покарання злочинців, і дають голоси з регіоналами за поправку Лозового, яка закриває справи проти Небесної сотні і Майдану через банальне обмеження термінів досудового слідства.Вони - голосують за продовження дії Мінську з ОппоБлоком, який точно на мільйон відсотків працює на РФ, а вам розповідають, що це Юрій Левченко, і тендітна Lena Sotnyk - "агенти ФСБ". ..Ви їм вірите?Ви наївно питаєте: "Чому ніхто не покараний за злочини на Майдані?" "Чому ніхто не сидіть?" Тому що, друзі, всі злочинці - при владі. Довіряйте своїй інтуїції. І фактам. Бо ми втрачаємо країну.
Gepostet von Альона Шкрум am Freitag, 6. Oktober 2017
Якщо згадати помітні слівця, загублені нашими можновладцями, то вийде цілий збірник крилатих фраз. Чого варті "депутат Заєць, не стрибайте по залу, ви ж не в лісі" від Івана Плюща, "пропало все" від Юлії Тимошенко або "наколоті апельсини" від Людмили Янукович. "Козли" від Луценка, до речі, в нашій політичній історії зовсім не перші — в 2004-му саме цими тваринами тоді ще кандидат у президенти Віктор Янукович обізвав мільйони людей, які підтримували його опонентів. Ну все ж логічно: хто не з нами — той козел. Вічні цінності. Через 13 років ситуація не змінилася: раз не з нами — винось.
Звичайно, гумор, з яким самі українці ставляться до своїх дій влади, — явище захисне. Як писала Леся Українка: "Щоб не плакать, я сміялась". Ми теж постійно сміємося. Над "руками, які не крали", "йолками" та "нудним особою, якій ніхто грошей не дасть". Всі ці фрази, що перетворилися в меми, дозволяють "маленьким українцям" жартувати над політиками — мовляв, ось же ж розумово обдаровані люди нами керують. І одночасно дистанціюватися від влади, зняти з себе відповідальність за дії політичних сил. Адже У нас як: "Україна — не Росія", а українці — не влада". Навіть молоді політики, які потрапили в Раду на хвилі останнього Майдану, продовжують традицію критики "папєрєдніків". Мовляв, "Батя, я намагаюся", але в підсумку все по-старому — "розвели, як кошенят". Важливий ще один момент: сміх — дуже дієва зброя. Вміло вычленяя і поширюючи меми, можна завдати шкоди опоненту крутіше, ніж дорогими піар-кампаніями.
Втім, у ситуації з козлами, яких пора виносити, слід згадати і про ситуативну маркетингу. Просто кажучи, про спроби заробити грошей на якому-небудь обговорюване явище. Ну ось вийшов фільм "50 відтінків сірого", і будівельні супермаркети швиденько зобразили рекламні плакати з мотузками, изолентами та іншими товарами, які могли б знадобитися витівника на сексуальному ґрунті. Чи вийшла у "Ленінграда" пісня про лабутени і тут же стала елементом реклами.
Політичні меми конвертувати все ж складніше. Хвиля популярності чашок, етикеток та іншої атрибутики із зображенням Путіна і написом ПТН-ПНХ давно зійшла на немає — сьогодні ними цікавляться хіба що самотні іноземні туристи. Футболки з зображенням Ігоря Коломойського і фразою "Кава йдеш пити?" теж досить швидко перестали сприйматися як реакція на перепалку Коломойського та Найєма. Їх і сьогодні можна купити в інтернет-магазинах, але в описі жодної згадки про меме "замовте футболку і нагадуйте іншим про те, що пора випити кави і обов'язково посміхнутися".
Причина проста: наші політики дуже часто народжують крилаті фрази. Не встигли забути про "кулі в лоб" Яценюка, як Янукович закричав: "Астанавитесь!", а Кличко розповів про те, що сьогодні в завтрашній день не всі можуть дивитися. "Козли, яких треба виносити" скоро теж втратять актуальність. Але зовсім не тому, що їх винесуть. Просто тому, що з'являться нові. Адже куди простіше ухахатываться над перлами від політиків, ніж стежити за тим, як вони працюють, і вимагати від них працювати краще.
