Заманити Netflix. Коли в Україні знімуть "Гру престолів"
Отже, це сталося. Спочатку члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, а потім і сам парламент більшістю голосів підтримали проект закону №1058 "Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві (створення) фільму в Україні".
Поправки підтримали члени фракцій "Слуги народу", "Батьківщини", групи "За майбутнє" і позафракційні депутати - всього 252 голоси.
Це анонсований ще в 2017 р. закон про програму так званого кеш-рібейта (cash rebate) - схемі повернення виробникам частини витрат на виробництво фільмів на території України.
Тодішній голова Держкіно Пилип Іллєнко так прокоментував новації в інтерв'ю "Діловій столиці": "Це, по суті, субсидія виробникам, які приходять знімати в Україну, - повернення частини витрачених коштів. Продюсер приносить документи за проектом в Держкіно. Ми їх розглядаємо. Даємо йому підтвердження, після чого він знімає фільм і приходить зі звітністю по зйомках. Після цього Держкіно має виплатити йому відповідну суму. Це стосується всіх, хто знімає за приватні кошти. Але, звичайно, в основному це будуть іноземні інвестори. Адже Україна - найбільш дешева країна для зйомок в Європі. А крім низьких цін, є ще й люди, інфраструктура. Але оскільки у нас раніше цієї процедури не було, то сюди знімати не приходили, за рідкісним винятком. Адже за рахунок кеш-рібейта продюсер може зменшити частину інвесторського фінансування і увійти в проект як партнер. Я спеціально пройшовся на останньому Берлінському фестивалі кіноринку: практично кожна країна пропонує кеш-рібейти або податкове притулок для інвесторів у кінематограф".
На практиці це буде виглядати так: іноземний кинопроизводитель, знімає на території нашої країни, гарантовано отримає відшкодування 25% витрат на зйомку фільмів на території України, а ще 5% зможе повернути за умови використання творів українських авторів чи сюжетних ліній про Україну. При цьому не менше 50% учасників зйомок, включаючи акторів, повинні бути громадянами України.
На українські студії норма про рибейте не поширюється. Тому законопроект відмовилися підтримувати непримиримі ідеологічні опоненти - фракції "Європейської Солідарності", "Голоси" та "Опозиційної платформи - За життя". Нардеп від "ЄС" Микола Княжицький у себе в Facebook так і написав - про "зраду" і "порушення Конституції і міжнародної практики".
У багатьох європейських країнах програма рибейтов застосовується давно і успішно, а головне - по-різному. Так, у Литві дають 30%, компенсації, у Греції - 35%, в Німеччині - 30%, в Хорватії - як і у нас, 25% + 5% (додаткова пільга за зйомки в слабо розвинених регіонах країни).
У Греції та Польщі рібейт отримують і іноземні та вітчизняні студії. У Литві і Хорватії іноземні виробники зобов'язані залучати місцеві компанії. В Естонії, Румунії місцеві виключені з самостійної участі у програмі, але копродукція заохочується. Фінансування національних продюсерів, як і у нас, здійснюється на підставі спеціальних державних фондів.
Останні п'ять років кількість копродукций в українському кіно стабільно зростала; була передбачена відповідна категорія в питчингах Держкіно. Причому це були масові комедії на зразок "Свінгерів", так і серйозне фестивальне кіно - наприклад, "Плем'я" Мирослава Слабошпицького, "Майдан" і "Донбас" Сергія Лозниці. Іноземне інвестування для нашого кіно - як манна небесна: з одного боку - створення робочих місць, з іншого - гарантований міжнародний прокат і участь у великих фестивалях, з третьої - безцінний досвід роботи з професіоналами з зрілих кінематографій. Питання в тому, чи призведе прийняття кеш-рібейта до перетворення України в нового європейського кінематографічного "тигра" - як це сталося з Чехією?
Є деякі моменти, які не можна не враховувати.
По-перше, необхідні відповідні зміни в Бюджетному кодексі та інші підзаконні акти.
По-друге, сумлінність самих виробників. Одна і та ж студія може теоретично подати проект і для підтримки Держкіно, і для участі в програмі рибейтов. Крім того, не можна виключити і ймовірності того, що якась дуже іноземна компанія з реєстрацією на Кіпрі не виявиться на повірку черговий глибоко української "пральні".
По-третє, всім відомо, з якими офіційними і неофіційними труднощами стикаються іноземні підприємці у нас, незалежно від того, знімає підприємець фільм або торгує памперсами. Для знахабнілого українського чиновника чи олігарха найкращий і чіткий закон - не указ.
І все ж, виходячи з, знову-таки, прецедентів успішних спільних зйомок попередніх років, можна сподіватися, що все піде як задумано. І наш кінематограф з переважно "домашньої радості" перетвориться на помітне явище принаймні у Східній Європі. От би ще придумали якусь програму з підтримки кінотеатрів...
Але це вже інша розмова.
