З довгою відпусткою, але без підвищення зарплат. Чи допоможе вихователям реформа дошкільної освіти
1 січня 2025 року набрав чинності новий Закон України "Про дошкільну освіту", який встановлює скорочену тривалість робочого часу вихователів, нові норми педагогічного навантаження та впроваджує нові форми здобуття освіти

"ДС" розбиралася, що саме змінює новий закон і чи дійсно він покращить і полегшить життя освітян з дошкільної галузі.
Відпустки, робоче навантаження та нові типи садків
Новий закон суттєво змінює підходи до організації дошкільної освіти в Україні. Зокрема, скорочує робочий час для педагогічних працівників: 35 годин на тиждень для керівника, вихователя-методиста, соціального педагога, асистента вихователя, та 30 годин на тиждень для вихователя, практичного психолога та інших. Раніше цей час міг складати 36-40 годин, залежно від кваліфікації освітянина. Тепер з цих 35 годин на безпосередню роботу з дітьми передбачено:
- 25 годин для вихователів і фізінструкторів;
- 24 години для музичних керівників;
- 20 годин для психологів, логопедів і дефектологів;
- 18 годин для керівників гуртків.
Інший час передбачений на методичну, організаційну та іншу діяльність. Також усім педагогічним працівникам збільшили на 14 днів відпустку — тепер вихователі можуть відпочивати 56 календарних днів на рік. Нагадаємо, що мінімальна тривалість щорічної основної відпустки в Україні становить 24 календарних дні, а до 1 січня тривалість відпустки для керівних працівників закладів дошкільної освіти, таких як директори, завідувачі, вихователі-методисти, інструктори з фізичної культури, музичні керівники, практичні психологи та соціальні педагоги, становила 42 дні. Таким чином, новий закон збільшує відпустку на 14 днів.
Крім того, оновлений закон запроваджує нові типи закладів дошкільної освіти: ясла, дитячі садки, спеціальні дитсадки, мобільні садки, сімейні (родинні) садки, міні-садки, центри педагогічного партнерства та центри розвитку дитини. Під час переформатування деякі типи закладів пішли під ніж — наприклад, ясла-садок, ясла-садок компенсуючого типу, будинок дитини, дитячий будинок, ясла-садок сімейного типу, ясла-садок комбінованого тепер будуть переформатовані у наближений до них варіант назви з нового закону.
Цікаво, що паралельно з впровадженням нового закону про дошкільну освіту Кабмін запропонував суттєво спростити систему профосвіти — замість 18 типів закладів залишити лише два: професійні коледжі та навчальні центри. У випадку ж із дошкільною освітою вирішили не скорочувати кількість типів радикально, а радше модернізували наявну складну систему, оновивши назви.
Додатково передбачено різні форми здобуття освіти: очна, мережева та дистанційна. Інші форми, такі як мережева та дистанційна, не були офіційно визначені та врегульовані на законодавчому рівні. Наприклад, мережева форма — це коли заклад дошкільної освіти співпрацює з іншими установами (спортивними школами, культурними центрами, логопедичними кабінетами) для проведення частини освітнього процесу. Простіше кажучи: дитина навчається не лише в садочку, а й у партнерських установах, але все це координується основним закладом.
Тож впровадження нового закону розширило спектр офіційно визнаних форм, додавши до очної (денної) також мережеву та дистанційну, а також передбачивши можливість здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою.
Закон також уточнює нормативи наповнюваності груп залежно від віку дітей і типу групи. Крім того, вводиться інституційний аудит – новий механізм оцінки якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти.
Кабінет міністрів має прийняти/адаптувати всі необхідні підзаконні акти (документи, які приймаються для деталізації та реалізації законів) до 7 липня 2025 року. Місцева влада, своєю чергою, має оновити свої документи протягом 6 місяців з дати набрання закону чинності.
Чи зміниться зарплата освітян?
Українці загалом достатньо рідко схвалюють ініціативи влади — і нововведення від МОН винятком не стало. Критики на сторінці Міністерства освіти оцінюють зміни як такі, що покликані збільшити кількість роботи та зменшити оплату праці, адже тепер до ставки входить не лише безпосередня робота з дітьми, а й методична, організаційна та інша педагогічна діяльність. Через це вчителі, логопеди, керівники гуртків, психологи та інші працівники фактично працюють більше, але отримують менше. "Чим складніше закони, тим менше прав і більше обов'язків для вчителів та вихователів: не розбіжаться самі, позвільняємо так", — сприймають цей закон коментатори.
Водночас, деякі бенефіціари документу звертають увагу, що для вихователів логопедичних груп додали годину робочого часу, але при цьому про зріст зарплати вони нічого не чули.
У зв’язку з цим освітня омбудсмен Надія Лещик звернулася до Верховної Ради та МОН із закликом терміново розробити нові нормативні документи, щоб захистити права освітян. Також він рекомендував керівникам дитсадків дозволити працівникам виконувати методичну та організаційну роботу дистанційно — до появи чітких правил оплати.
У відповідь на це та інші звернення, МОН опублікувало лист про те, коли освітян мають попередити про зміну зарплати та умов праці у дитсадках. У ньому роз’яснюється, що попри те, що закон уже набув чинності, наказ, який має остаточно врегулювати нові правила оплати праці, ще не діє. А це означає, що поки що все залишається по-старому: зарплата нараховується за старою Інструкцією щодо обчислення заробітної плати працівників освіти. Лише після того, як цей наказ набуде чинності, керівники зможуть офіційно змінювати умови праці та зарплати у штатному розписі. Лише після письмового попередження працівників.
МОН також окремо наголосило: жодних перерахунків "заднім числом" бути не повинно. Не можна зменшувати зарплату або щось вираховувати з уже виплачених грошей через нове педагогічне навантаження. Усі зміни — лише вперед і лише після офіційного попередження. Але як зміняться зарплати у зв’язку з дією нового закону, досі дійсно невідомо.
Отже, хоча новий закон про дошкільну освіту на папері виглядає як позитивний крок уперед, реальність поки дещо суперечлива: зарплати не змінилися, правила оплати ще не оновлені, а освітяни фактично вже працюють більше. Без чітких підзаконних актів і зрозумілої комунікації від МОН навіть найпрогресивніші реформи ризикують перетворитися на додаткове навантаження без підтримки. Чи стане закон дійсно дієвим кроком до покращення умов праці в садках — покаже час і дії профільного міністерства у найближчі місяці.