Юристи або трактористи. На кого не варто йти вчитися
Менше юристів, більше агрономів - так можна коротко описати плани Кабміну щодо формування держзамовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих професій в 2019-м. В цьому році збільшиться кількість місць майже з усіх галузей знань для молодших спеціалістів, навчання в коледжах). А ось що стосується бакалаврів і магістрів, то тут найбільше постраждають юридичні факультети. У Кабміні мають намір скоротити обсяги підготовки бакалаврів за такими галузями знань, як "Право" і "Публічне управління". Однак буде збільшено держзамовлення по галузях "Освіта/Педагогіка", "Математика та статистика", "Механічна інженерія", "Електрична інженерія", "Автоматизація та приладобудування", "Виробництво і технології", "Аграрні науки і продовольство" та "Соціальна робота". Що стосується магістрів, то тут взагалі рекомендовано скоротити держзамовлення майже по всіх галузях - винятком стали "Військові науки, національна безпека, безпека державного кордону", "Цивільна безпека", "Публічне управління та адміністрування". Спеціальність "Право" також постраждала більше за всіх - для магістрів-заочників з цієї спеціальності держзамовлення взагалі не передбачений.
Точні цифри держзамовлення ще невідомі, але навіть з тенденцій можна судити про те, що Кабмін нарешті звернув увагу на ринок праці - тут потрібні трактористи куди частіше юристів. Якщо у рубриці "Робочі спеціальності, персонал для дому" на сайті Rabota.ua понад 6,5 тис. пропозицій, то в рубриці "Юристи, адвокати, нотаріуси" - трохи більше півтисячі. Проте старання Кабміну успіхом поки не увінчалися: найпопулярнішими спеціальностями для вступу не перший рік залишаються "Філологія" та "Право" - в 2018-му, приміром, на ці спеціальності подано майже 76 тис. і 73 тис. заяв відповідно. При цьому на "Комп'ютерні науки" подали трохи більше 38 тис. заяв, хоча експерти не перший рік наголошують - за айтішниками майбутнє.
Цього року вступна кампанія стартує 1 липня, але навряд чи варто очікувати істотного зміни уподобань абітурієнтів. Втім, швидше це уподобання батьків. Як зазначає HR-expert Rabota.ua Тетяна Пашкіна, випускник просто не в змозі самостійно вибрати з майже 17 тис. професій, які існують в Україні. До того ж у країні практично відсутня система профорієнтації, тому до закінчення школи середній випускник часто поняття не має, чим хоче займатися, і при цьому не вміє робити нічого, що дозволило б йому заробити на життя, бодай він на вступних іспитах. Спеціальність за абітурієнта вибирають батьки, а після в МОН відзначають, що близько 50% української молоді працює не за фахом і майже третина прагне змінити професію.
Вища освіта досі сприймається в Україні як ключ до успішного і заможного життя, хоча ринок праці це твердження спростовує. Сьогодні в країні гостра нестача робочих спеціальностей, причому рівень оплати їх праці постійно зростає - зварювальники та сантехніки іноді отримують в рази більше офісних білих комірців. За даними Київського міського центру зайнятості, фахівців по установці кондиціонерів сьогодні пропонують 19 тис. грн - на таку ж зарплату шукають фінансових директорів підприємств. Але бути трактористом і навіть інженером все ще непрестижно. Тетяна Пашкіна зазначає, що багато батьків з жахом відкидають будь-яку можливість відправити своє чадо отримувати професію інженера, пам'ятаючи про шумних цехах, постійної пилу і бруду, а ще робітників, регулярно заливає за комір. Хоча сьогодні такі картини скоріше рідкість - більшість великих компаній давно роблять упор на технологічність і автоматизацію процесів, стежать за гігієнічними нормами на виробництві, впроваджують нові технології та без жалю розлучаються з п'яницями та прогульниками. Міфи про "брудної" роботи на виробництві худо-бідно намагаються руйнувати самі роботодавці: нещодавно компанія "Метінвест" організувала у Києві арт-виставку, на якій представила всі етапи виробництва стали як справжнє мистецтво, на фабриці Roshen постійно проводять екскурсії для дітей, а під Новий рік особливою популярністю користуються поїздки на фабрику ялинкових іграшок під Києвом. Але на тенденції в отриманні освіти це поки не відображається.
Сьогодні лише близько 15% українських випускників йдуть в училища і ПТУ - у Міносвіти говорять про те, що мають намір підвищувати престиж робітничих професій, у той же час з гордістю відзначаючи, що Україна - одна з найосвіченіших країн у світі, у нас майже 80% жителів мають дипломи про вищу освіту. У МОН не особливо акцентують на тому, що левова частка випускників вузів в результаті потрапляє на біржу праці - у Києві, наприклад, більше 80% офіційно зареєстрованих безробітних мають вищу освіту. Десятка найбільш популярних в країні професій, за даними кадрового порталу Rabota.ua, сьогодні виглядає наступним чином: робота без кваліфікації, продавець-консультант, водій, виробництво: робочі спеціальності, бухгалтер, B2B продажу, веб-розробка, складське господарство, фінансовий консультант/продаж банківських продуктів, FMCG: торговий/регіональний представник.
Експерти не беруться прогнозувати, які професії будуть затребувані через п'ять років - до того моменту, коли нинішні абітурієнти отримають дипломи. Занадто багато чого може змінитися і в самій країні, і в світі в цілому - нові технології та виклики з'являються постійно. Між тим п'ятірка найбільш перспективних напрямків навряд чи зазнає зміни: це інформаційні технології, безпека в мережі, здоров'я та медицина, агропромисловий комплекс, а також будівництво. Саме ці напрямки фахівці з працевлаштування радять вибирати абітурієнтам.
Але диплом зовсім не гарантує, що його володар відразу знайде хорошу і високооплачувану роботу. Тетяна Пашкіна зазначає: специфіка українського академічного освіти така, що на розробку якого-небудь курсу та впровадження його в систему навчання потрібно до 15 років. Тобто він застаріває ще до того, як стає частиною навчальної програми. Між тим сучасні виклики ставлять нові вимоги: щоб бути успішним, потрібно працювати на стику відразу декількох спеціальностей. Тому нерідкі випадки, коли люди закінчують бакалаврат за однією спеціальністю, магістратуру - за іншою, а другу вищу освіту здобувають зовсім в іншій галузі.
Судячи за даними кадрових порталів, одні з самих затребуваних сьогодні - фахівці у сфері продажів. Базова освіта у таких фахівців може бути будь - яким- економічним, технічним або філологічним, головне - комунікабельність, розвивати яку в наших вузах не вчать. Креативне і стратегічне мислення, отримання нових навичок, вивчення трендів - все це часто важливіше самого диплома. "Освіта має бути, як бігова доріжка, ставши на яку доводиться весь час рухатися", - говорить Тетяна Пашкіна про необхідність постійного розвитку. Адже навіть при надлишку на ринку юристів хороший фахівець роботу собі завжди знайде. Як і хороші вчителі і медики: незважаючи на те, що світ стрімко змінюється, завжди будуть потрібні люди, щоб вчити та лікувати тих же інженерів, агрономів і програмістів.
Коефіцієнт для атомника
Ось уже кілька років в країні є спеціальності, яким надається особлива підтримка з боку держави. На такі спеціальності відводиться більше бюджетних місць, а при подачі заяви бал абітурієнта множиться на галузевий коефіцієнт 1,02, правда, тільки в тому випадку, якщо заяви на такі спеціальності йдуть першим і другим за пріоритетністю. За рахунок коефіцієнтів у Міносвіти сподіваються залучити студентів на непопулярні, але потрібні країні спеціальності. У цьому році таких спеціальностей 62. Серед них, наприклад, пожежна безпека, агроінженерія, безпека державного кордону, геодезія та землеустрій, авіоніка, статистика, суднобудування, атомна енергетика. Вже з наступного року принцип надання коефіцієнта намір змінити - мабуть, розраховують на істотне підвищення інтересу абітурієнтів до таких спеціальностей. Так, вже з 2020-го галузевий коефіцієнт не застосовуватиметься у тому разі, якщо більше половини студентів, набраних на спеціальність, що надійшли за контрактом, а прохідний бал широкого конкурсу МОН два роки поспіль не опускався нижче 170. Виходить, чим розумніша будуть абітурієнти, які вирішили вступати на ту ж атомну енергетику, тим менше їм буде допомагати держава.