Як знизити економічний тягар від діабету на 2,6 млрд грн на рік

Оскільки цукровий діабет є одним з найпоширеніших захворювань, європейські країни регулярно проводять розрахунки економічних втрат, спричинених діабетом та його ускладненнями. Попри те, що в Україні офіційно зареєстровані 1,23 млн пацієнтів із діагнозом "цукровий діабет", а недіагностованих пацієнтів — 3,5 млн, наша держава ще жодного разу не досліджувала економічний тягар від цукрового діабету. Ми спільно з Асоціацією виробників інноваційних ліків (APRaD) провели фармакоекономічне моделювання перебігу діабету та його ускладнень та оцінку витрат на їх терапію для української економіки у період 2020-2030 рр. Для цього моделювання ми адаптували розповсюджену серед західних дослідників модель PROSIT.

Наше дослідження показало, що загальні економічні втрати України в 2019 році склали 36-104 млрд грн на рік, що становить 1,0%-2,5% від ВВП. Прямі медичні витрати склали 65% від усіх цих коштів, 35% становлять витрати, пов'язані з передчасним вибуттям людей з діабетом із працездатного населення та ранніми смертями.

Як свідчать дані нашого дослідження, в Україні дуже мало пацієнтів із діабетом досягають гарного рівня контролю захворювання. Що ж таке — гарний рівень контролю захворювання або компенсований цукровий діабет? Діабет вважається компенсованим, якщо цільові показники глюкози крові, встановлені лікарем-ендокринологом для конкретного пацієнта, — досягнуті, а рівень глікованого гемоглобіну для всіх пацієнтів залишається в межах 7%. Компенсований цукровий діабет дозволяє пацієнтові зберігати якість життя, працювати, робити внесок у добробут спільноти, створювати сім'ю та бути повноцінним учасником суспільних процесів. В Україні тільки 12,8% пацієнтів з ЦД мають глікований гемоглобін до 7%. Для порівняння у Польщі їх кількість складає 40%, у Великобританії — 67%.

Головні причини такої "непривабливої" статистики — низький рівень самосвідомості людей з діабетом щодо менеджменту власного захворювання та низький рівень доступу до інноваційної терапії, такої як аналогові інсуліни та сучасні таблетовані цукрознижувальні засоби. В Україні лише 30% пацієнтів із діабетом регулярно проводять контроль глюкози декілька разів на тиждень. Доведено, що при вимірюванні глюкози 5 разів на тиждень або частіше рівень глікованого гемоглобіну знижується на 2%.

Лише 20% людей з інсулінозалежним діабетом в Україні мають доступ до лікування аналоговими інсулінами, які сприяють досягненню цільового показника компенсації захворювання, мінімізують ризики гіпоглікемії та ускладнень від цукрового діабету. Це при тому, що оновлені міжнародні рекомендації лікування цукрового діабету 2019-2020 років пріоритизують препарати, що знижують кардіоваскулярні, ренальні ризики та ризики гіпоглікемії. І відповідно значна частина країн переглядає свої політики щодо реімбурсації аналогових інсулінів для зменшення довгострокових втрат для економіки через недосягнення цільового рівня глікованого гемоглобіну. Доля аналогових інсулінів не корелює з ВВП на душу населення, тобто забезпечення широкого доступу до аналогових інсулінів пропонується державами незалежно від фінансового благополуччя країни). Такий вибір зробили не тільки західноєвропейські держави, а й Польща, Чехія, Угорщина та прибалтійські країни. Уряди цих держав дійшли висновку, що інвестиції в терапію пацієнтів з цукровим діабетом дозволяють зекономити кошти в довгостроковій перспективі, адже менше потрібно буде витрачати на лікування ускладнень від хвороби.

Також українці з діабетом потерпають від проблеми недостатнього покриття потреб в інсуліні. Попри те, що держава гарантує 100% забезпечення цих потреб, за 13-30% від загальної кількості ліків пацієнтам доводиться платити з власної кишені, застосовувати менш інноваційні ліки або відмовлятися від повноцінного лікування через брак коштів. Ця проблема пов'язана з частково неналагодженим механізмом забезпечення ліками пацієнтів з цукровим діабетом у регіонах та недосконалість планування фінансового центрального забезпечення.

Проведене нами моделювання показало, що зниження середнього рівня глікованого гемоглобіну у всіх пацієнтів в Україні на 1% дозволить зекономити для економіки України 1,8-2,6 млрд грн щорічно. Це — оптимістичний сценарій, який може стати реалістичним, якщо для його втілення робити конкретні кроки. Щоб досягнути цього, органам державної влади та громадськості варто мислити і діяти стратегічно. Ми підготували низку рекомендацій, які стануть у пригоді фахівцям, що приймають рішення в сфері охорони здоров'я. Отож, щоб зменшити економічний тягар від діабету, потрібно:

1. Зробити профілактику цукрового діабету одним з пріоритетних напрямів громадського здоров'я. Цукровий діабет 2 типу перестає бути хворобою людей старшого віку. Дедалі частіше він трапляється у тих, кому виповнилося 45 років, що посилює економічний тягар для країни, адже це – люди працездатного віку.
2. Реалізувати програми з масового скринінгу на цукровий діабет серед людей, що належать до груп ризику, із 2021 року. Недіагностованість діабету в Україні (65%) вдвічі вища, ніж у Великобританії та Польщі. Чим раніше діагностований цукровий діабет та підібрана терапія, тим легше запобігти серйозним ускладненням від хвороби.
3. Запровадити чіткий цільовий показник, який стане метою терапії як пацієнтів, так і їхніх сімейних лікарів та ендокринологів. Це мотивуватиме лікарів краще інформувати пацієнтів з цукровим діабетом про захворювання та способи досягнення компенсації діабету.
4. Розширити інвестиції для повного забезпечення пацієнтів лікуванням та відкрити людям доступ до інноваційної терапії. Збільшення долі аналогових інсулінів у лікуванні дозволить пацієнтам безпечно нарощувати дозу під наглядом лікаря (титрувати інсулін), уникаючи барˊєру гіпоглікемії, та досягти кращих показників компенсації діабету серед інсулінозалежних пацієнтів.
5. Реалізовувати програми для запобігання ускладнення від цукрового діабету. Забезпечити реімбурсацією тест-смужок для контролю глюкози, щоб більше людей регулярно вимірювали рівень глюкози в крові. Так само необхідно надати можливість пацієнтам за рахунок держави проходити тест на глікований гемоглобін (НbA1c) кожні 3 місяці у разі відсутності компенсації та кожні 6 місяців у разі контролю діабету.

Для зменшення кількості хворих на цукровий діабет та його ускладнень чимало держав впроваджують національні стратегії / плани боротьби з діабетом. Україні також варто орієнтуватися на цей досвід, адаптуючи його під наші реалії.д