Як повернути українців з-за кордону: доповідь УІМ

Про це йдеться у доповіді на сайті інституту, передає "ДС".

"У Східній Європі спостерігається природне зменшення населення — кількість померлих перевищує кількість народжених. Україна не є винятком. Але у нашому випадку, ситуація посилюється масовою міграцією громадян за кордон", — зазначають експерти.

В УІМ назвали головні негативні перешкоди для розвитку власної економіки, до яких призводять демографічні проблеми

• Нестача робочих рук та кваліфікованих працівників;
• Потенційна криза або колапс солідарної пенсійної системи;
• Подальше зменшення народжуваності;
• Політичний виклик – великі шанси на перемогу з’являються у партій, які просувають ідеї патерналізму, популізму, державного регулювання.

Експерти підкреслюють, що заборони та обмеження будуть малоефективними методами рішення демогарфічної кризи

"Можливий ефект, як у разі збільшення податків не триватиме більше 12-18 місяців. Після цього на перше місце вийдуть негативні результати такого рішення. Якщо під час війни частина громадян країни використовувала незаконні засоби для міграції, то після її закінчення процес отримає додатковий поштовх до розвитку.

Крім того, це породить зростання соціальної напруженості та стимулюватиме корупцію в державних структурах, здатних вплинути на виїзд громадян за кордон", — пояснили в УІМ.

Ключовим чинником у вирішинні проблеми фахівці вважають комунікацію. 

"Перше, про що варто пам’ятати, обговорюючи політику роботи з мігрантами — це комунікація. Адже люди, які починають інтегруватися в суспільство будь-якої з сусідніх країн, випадають із української повістки. Відповідно, Україна має бути зацікавлена у підтримці зв’язку", — зазначили в УІМ.

Це може бути реалізовано через:

1. Активну роботу посольств, можливо, зі збільшенням штату, відповідального за зв’язки із співвітчизниками. Інформація про зміни державної політики має "особисто" доходити до якомога більшої кількості українців. Наголошую, йдеться саме про роботу дипломатичних місій, і не у форматі "достатньо оголошення на сайті посольства";
2. створення (або партнерство з існуючими) ЗМІ для українців за кордоном. Мова не про загальний "канал іномовлення", а про ресурси для кожної окремо взятої країни;
3. залучення до політичних та суспільних процесів. Типовий приклад – вибори. Існуюча система голосування через виборчі дільниці в дипмісіях вже у 2019 році продемонструвала свою неефективність — охоплення українських мігрантів було вкрай низьким.

"Наступний етап – лобізм. Українці, які переїхали жити в інші країни, рано чи пізно отримують громадянство. Тобто право обирати і бути обраним. В українських ЗМІ багато говорили про позицію Канади, яка багато в чому визначається розмірами діаспори в цій країні", — зазначають експерти.

Вони додають, що процес "паспортизації" українців у країнах ЄС триває щонайменше останні 8 років.

"Робота з такими людьми є вкрай важливою для країни. Адже вони обирають місцеве самоврядування, парламентарів, євродепутатів.

Крім того, використання бізнес-контактів діаспори може полегшувати вихід нових українських продуктів на ринок країни. Цей механізм активно використовують більшість держав, які пережили кризи масової еміграції", — додали експерти.

З повним текстом публікації можна ознайомитися за посиланням.