Вибори, уніати і державний переворот. Як Кирило лякав Варфоломія Україною
Візантійська імперія завдає удар у інформаційній війні з імперією Російською. У відповідь на численні фейки, звинувачення і погрози з боку Москви і промосковських кіл в Україні греки злили в ЗМІ зміст бесіди патріархів Кирила і Варфоломія, яка відбулася 31 серпня на Фанарі.
Якщо вірити часткової розшифруванні стенограми, опублікованій на сайті orthodoxia.info бесіда була не стільки "хорошою", як стверджував перед пресою патріарх Кирило, скільки напруженою і водночас цікавою.
Як і слід було очікувати, патріарх Кирило намагався відрадити патріарха Варфоломія давати автокефалію української церкви. У першу чергу тому, що українці і росіяни — це одна церква, один народ і навіть одна країна. "Ми завжди усвідомлювали, що є однією країною і одним народом. Неможливо відокремити від нашої країни, тому що Київ — це вихідний пункт нашої історії. Національна самосвідомість росіян і українців — це запорука збереження єдності Російської православної церкви", — сказав патріарх Московський і всієї Русі.
Вселенський патріарх відзначив, що "українці не відчувають себе комфортно під владою Росії та бажають бути абсолютно вільними у релігійному і політичному плані", до того ж всі українські президенти, крім Януковича, зверталися до нього з проханням надати автокефалію української церкви. А тому він має намір діяти в цьому напрямку і далі. Патріарх Кирил зазначив: всі ці президенти представляли одну і ту ж політичну силу (що, як ви розумієте, далеко від правди). На що Вселенський патріарх парирував: але вони також представляли український народ. Далі слова патріарха Московського варто навести повністю: "Вони не є представниками народу (мова йде про чинного президента і парламенту. — Тобто Щ.). Вони захопили владу в результаті державного перевороту під час Майдану. Їм потрібна автокефалія, щоб зміцнити свою владу, незаконно захоплену. Народ їх скоро скине і вижене. Ось чому вони прагнуть отримати автокефалію — щоб утриматися у влади, спираючись на підтримку і авторитет Вселенського патріархату".
На Вселенського патріарха ця тирада не справила належного враження. Московської брехні він приділив увагу, щоправда, в іншому епізоді — нагадав митрополита Іларіона Алфеєва його слова про те, що Київ підкупив Фанар: президент Порошенко нібито заплатив патріарху Варфоломію за автокефалію. "Я вас прямо питаю: у вас є докази? Якщо ні, то ви зводить наклеп на Церкву-Матір і будете за це прокляті", — заявив Варфоломій. Митрополит Іларіон почав виправдовуватися, але патріарх Кирило перервав його і спробував згладити незручність. Але не дуже досяг успіху: патріарх Варфоломій нагадав патріарху Московському, що брехні в його адресу митрополит Волоколамський вилив предостатньо і що патріарху Кирилу не слід закривати очі на неналежну поведінку підлеглого.
Загалом, "хорошим" ця розмова назвати важко — гострих кутів у нього було предостатньо. Але для чого греки злили цю інформацію? І, до речі, зробили ще один влучний постріл — виклали у відкритий доступ 29-сторінкове обґрунтування своїх прав на Київську митрополію. Митрополит Іларіон, запевняє, що у нього такого обґрунтування на 900 сторінок. Але, по-перше, справа не в кількості сторінок. По-друге, за цими 29 сторінками варто, треба думати, велика робота — і історична, і канонічна. І нарешті, по-третє, митрополит Іларіон, як випливає з публікації протоколу зустрічі патріархів, відомий брехун.
Публікація стенограми — очевидний удар по патріарху Кирилу та його правій руці. Їх репутація підірвана, їх брехня очевидна, їх спроби утримати ситуацію в руках виглядають відчайдушними і запізнілими. І це дуже особистий удар — в першу чергу саме за цим двом, а не тільки з позицій Московської патріархії в цілому. Питання про заміну кадрів після цієї публікації може придбати особливу гостроту.
Якщо, зрозуміло, на Фанарі не скажуть, що ця розшифровка, опублікована на приватному ресурсі, не відображає позиції Вселенської патріархії або хоча б неповною, "спотворює атмосферу братерської зустрічі". У цьому випадку "ложечки знайдуться". Але осад, як ви розумієте, залишиться.
На тлі цього раунду інформаційної війни більш-менш прояснюється стратегія Москви, з допомогою якої вона збирається зберегти церковний контроль над Україною, не допустивши канонічної автокефалії.
Перша лінія оборони — дотягнути до президентських виборів. Про це говорив особисто патріарх Кирило на зустрічі з патріархом Варфоломієм. Про це ж (збіг? не думаю) говорив у своєму листі-зверненні до патріарха Варфоломія дбайливець за православні долі Андрій Деркач. Депутат смиренно просить у своєму листі "не поспішати", не рубати з плеча, а придивитися, вивчити, скликати з цього приводу збори всіх помісних церков, а головне, почекати до виборів. Щоб не політизувати Томос і щоб чесне ім'я Вселенського патріарха не виявилося втягнене у брудну політичну боротьбу.
Патріарх Кирило виявився набагато більш відвертий, ніж депутат Деркач. Він пояснив своєму константинопольському колезі, що звернення "за автокефалією" походить від нелегітимної влади, яка прийшла в результаті "державного перевороту". І вже після наступних виборів прийде нова, легітимна влада, і тоді Україна — патріарх у цьому впевнений — повернеться під вплив Москви, і потреба в автокефалії відпаде сама собою. Якщо доповнити Андрія Деркача патріархом Кирилом, все стає на свої місця: обидва чекають, що наступний президент знову опиниться маріонеткою Москви.
Але цього-то якраз може перешкодити Томос і патріарх Варфоломій. Питання автокефалії став настільки популярний в шановної публіки — вона ж електорат, — що та перемога, і зрада на церковному напрямку будуть мати неабиякий вплив на результат президентських перегонів: Порошенко може отримати перевагу, причому на фініші. Це розуміють на Банковій. Це розуміють у Кремлі і Чистому провулку. Це розуміють, я думаю, і на Фанарі. А якщо не розуміли досі, то тепер-то вже точно зрозуміють. Сам патріарх Кирило їм про це сказав майже відкритим текстом: з усіх потенційних президентів саме Петро Порошенко — самий надійний партнер у справі відриву української церкви від Москви. Всі інші можливі президенти майже напевно виявляться в достатній мірі керованими з Москви, щоб згорнути проект "Автокефалія" і повернути Україну під російський контроль.
Втім, на зміну президента в Кремлі і Чистому провулку, судячи з усього, останній рубль не поставили б. Тому що організована і друга лінія оборони: переконати українську сторону в тому, що Константинополь водить його за ніс.
За джерелами патріарх Варфоломій не збирається — і гадки не має! — давати нам якусь там автокефалію. Він хоче приєднати Україну до свого патріархату. Відхопити, так би мовити, шматок чужій канонічній території, поки супротивник в нокдауні. Розжитися земелькою нарешті. А то ж прям смішно: все, що у нього є, — шість аршин в мусульманському Стамбулі. А ще Вселенський називається...
З одного боку, розрахунок непоганий — українці полюбляють #зраду. І нетерплячі, як діти. Якщо їм не дадуть автокефалію прямо в жовтні, то, може, зерна сумнівів, посіяні російськими джерелами, дадуть сходи — публіка взропщет, почне дорікати Вселенського патріарха в підступності, а там і до повноцінної сварки недалеко.
А є ж ще патріарх Філарет. У російських навколоцерковних колах стверджують, що на Фанарі йому вже знайшли — і навіть назвали — заміну. Новим предстоятелем він не буде — Константинополь цього не допустить. Київську церкву очолить або хтось з "грецьких" українців — наприклад, один з екзархів, або хтось із архієреїв УПЦ КП або навіть УПЦ МП. Розрахунок простий і невигадливий: знаючи патріарші амбіції патріарха Філарета, можна сподіватися, що подібні інтриги його возмутят і він же сам перший і закричить про зраду. А його піарники, які з таким ентузіазмом просувають Томос, різко розгорнуться і візьмуться засовувати його назад. Тому що патріарх Філарет "хоче Томос для себе". А без себе ніяка канонічна автокефалія йому не потрібна, і він її просто відкине, як вже одного разу зробив це десять років тому.
Але є розбіжності в версії про те, що української церкви уготована доля тільки митрополії у складі Вселенського патріархату. По-перше, слово "автокефалія" було сказано, причому особисто патріархом Варфоломієм. Так що вибір у нас невеликий —доведеться повірити або патріарху Варфоломію, або російським пропагандистам. По-друге, ніхто не обіцяв ні того, що все буде "по-швидкому", ні того, що автокефалію отримає саме УПЦ КП. Про те, що для об'єднання буде створена нова структура, неодноразово говорилося як про ймовірне сценарії розвитку подій.
Але що означає "створена" і хто її "створить" і з якою метою? Російські експерти впевнені, що вона буде створена Вселенським патріархом "для себе", і тут він увійде в клінч з патріархом Філаретом, який теж хоче "для себе". Росіяни різних нахилів і посад вмовляють себе в тому сенсі, що це все тільки патриарше-президентські гри, а віруючим то "все одно", то вони "за єдність" і ні в яку "нову структуру" не підуть.
Звичайно, якщо хтось упевнений в тому, що українську націю придумали в австрійському генштабі, що майдани збиралися за гроші держдепу, що вибори 2014-го були "госпереворотом" і тих, хто прийшов у результаті до влади скоро "повалений і поженуть", то йому хоч кіл на голові теши, він все одно буде впевнений, що і церкву можна взяти і створити указом президента на замовлення з Фанару або навіть з самого Вашингтона.
Але адже навіть Сталін створив РПЦ в 1943-му не "з нічого". Просто назріла політична необхідність легалізувати те, що існувало нелегально. У нас, на щастя, все набагато м'якше — все легально. Хоч і "неканонічно".
Що ж до перспективи залишити Київ в статусі митрополії — і ніяких Томосів! — то, крім слова патріарха, ми маємо все ту ж "політичну необхідність". Так, за участю Константинополя у нас буде створена нова структура". Хто її очолить, буде вирішувати Собор, на якому я б оцінила шанси патріарха Філарета як досить непогані. Але ця структура не стане київською митрополією Константинопольського патріархату. У всякому разі, не залишиться нею надовго. Саме тому, що "нова структура створюється під гаслом автокефалії і чимала частина людей піде в неї саме під цим приводом. І якщо автокефалії не буде, якщо стане ясно, що хто-то кого-то "динаміт", ця структура не протримається скільки-небудь довго. Церква не може довго триматися на чистому обмані. Це все-таки не МММ. І я підозрюю, що на Фанарі це прекрасно розуміють.
Одна обставина з головою видає те, що саме росіяни приписують Константинополю намір "залишити Україну собі", "привласнити" цю "канонічну територію", — мислення "територіями" і "володіннями". Здається, більше вже ніхто в світі не надає такого значення шматку землі і належить більшою мірою на вплив на розум, ніж на пряме володіння людьми. Крім того, саме в Росії — і, здається, вже тільки там — Україну в упор відмовляються розглядати в якості суб'єкта і не допускають думки про те, що вона може ним стати. Якщо Україна перестане бути об'єктом політики — будь-який, в тому числі церковної, якщо вона перестане бути просто територією — будь-який, в тому числі канонічною, і виявиться суверенної і/або автокефальної... Ні, для російських мізків це, здається, перевантаження. От якщо її просто хочуть "відірвати", "забрати собі", "анексувати" і т. д. — це зрозуміло.
І тут немає майже ніякої різниці між російськими ліберальними експертами і прикремлевскими шовіністами, які, в точності як патріарх Кирило, впевнені, що українську націю вигадали уніати, щоб нашкодити Москві. Всі вони так чи інакше плекають в душі свою "святу Русь", в якій українці, як не крути, росіяни. Просто ліберали думають, що цих російських відштовхує ідіотська політика Кремля і якби не вона, то єдність до взаємної радості міцнів і процвітало б, а кремлівські думають, що розрив єдності — підступи Держдепу і його маріонеток, які прийшли до влади в результаті державного перевороту", і все, що потрібно зробити для відновлення єдності, — "госперевернуть" ще раз. І для тих і для інших Україна та українці — це історичний курйоз, який може і повинен бути виправлений. А зовсім не збільшена різноманітними атрибутами самостійництва — зокрема церковної автокефалією.
