Вступний хаос. Як Міносвіти зробило крайніми абітурієнтів
Вступна кампанія 2017 року, почалася цілком успішним ЗНО, принесла вступникам і їх батькам безліч проблем. З сьогоднішнього дня вузи почнуть зараховувати студентів. Однак розмови про те, що МОН по суті провалив компанію, навряд чи вщухнуть найближчим часом.
Коефіцієнти і баги ЕГЕБО
Самий явний прокол" Міносвіти - постійні переноси термінів. Так, наприклад, час подання документів у вузи було продовжено з 12:00 п'ятого серпня до 18:00 п'ятого серпня. А все тому, що рейтингові списки почали публікувати з запізненням - затримка сталася через сільського коефіцієнта. У МОН заявили, що вузи абсолютно необгрунтовано привласнювали цей коефіцієнт вступником. У списку порушників - навчальні заклади Києва, Львова, Чернігова, Чернівців та інших міст. Цей коефіцієнт - множення середнього бала вступника на 1,02. Якщо врахувати, що кількість бюджетних місць у цьому році зменшилася на 25%, цей фактор міг зіграти вирішальну роль для абітурієнта.
Другий пункт провалу, який не могли не помітити спостерігачі за кампанією: введення нового програмного забезпечення для ЕГЕБО під час вступної кампанії. Перший тиждень база працювала зі збоями, що сильно ускладнило життя і приймальним комісіям, і надходять. Нове ПО тестувалося і допрацьовувалися прямо в розпалі кампанії. Як результат - зникло 40 тисяч заяв. Вступникам порадили подати їх заново - в МОН заявили, що винні в ситуації самі абітурієнти та їх батьки, які некоректно забивали інформацію в базу. Із-за зриву процесу подачі електронних заяв МОН дозволило абітурієнтам, чиї заяви так і не дійшли до вузів, подати їх в паперовому вигляді. Очевидно, що найбільше не пощастило тим абітурієнтам, хто подавав заяви до вишів в різних містах.
Проблеми були і з формуванням списків рекомендованих до зарахування на молодшого спеціаліста та розподілом держзамовлення на них. Зі скрипом пройшла вступна кампанія для іноземців, зарахування-за результатами співбесіди.
Даремний "Конкурс" та олімпіадники
Ще один провальний пункт цієї кампанії - робота системи "Конкурс". Сайт, який повинен був допомогти батькам, абітурієнтам і вузам відстежувати хід кампанії, коректно так і не запрацював. Зате реклама на сайті, в якому досить складно знайти потрібну інформацію, працювала на "ура".
Несподіванкою стали й бали за перемоги в олімпіадах. "Багато хто не змогли зрозуміти, чому за будь-яку олімпіаду нараховуються бали, незважаючи на те, на яку спеціальність вступає абітурієнт. Крім того, були враховані результати олімпіад минулого року", - пояснив "ДС" експерт з питань освіти Андрій Черних. За його словами, це підняло планку" прохідних балів на бюджет, в результаті чого молоді люди з 185-190 балів, які планували навчатися на популярних спеціальностях в топових вузах, залишилися без бюджетних місць.
Читайте також: ЗНО-2017. Коли абітурієнти почнуть думати
Останньою краплею стала значна затримка з прийняттям рішення про затвердження обсягів держзамовлення урядом, опублікованому на сайті Кабміну цілком тільки 21 липня. У підсумку багато бюджетні пропозиції стали небюджетними. Наприклад, на історію України в НАУКМА відвели всього сім бюджетних місць. У МОН запевняють, що тут є частка провини і вузів, які повинні були вказати, на які спеціальності вони хочуть більше бюджетних місць.
"Змінюємо правила гри під час гри"
Експерти критикують дії МОН і вважають його виправдання, недостатньо вагомими. "МОН неодноразово порушувала свої ж власні правила. Всі умови вступу повинні бути відомі за рік до початку вступної кампанії. В цьому році правила міняли на ходу, - ділиться враженнями з "ДС" експерт Тарас Павлів. - Технічні помилки завжди бувають, проте з командою Гриневич це стає вже поганою традицією". Серед проблем, на які звертають увагу експерти - популізм в правилах вступу, розмір держзамовлення, конфлікт з главою Моз Уляною Супрун щодо мінімального прохідного балу на лікарські спеціальності. На думку Павлова, з п'яти доданків при вступі - бал по профільному предмету, бал з української, середній бал в атестаті, бали за олімпіади та підготовчі курси - два останніх явно зайві. "Та й середній бал атестата ні про що не говорить. Сім з математики в ліцеї, який я закінчив - це безсумнівна 12 у більшості середніх шкіл. І середній бал у мене в підсумку буде менше ніж у випускника, який закінчив звичайну школу", - пояснює експерт. Крім того, бал за атестат стимулює корупцію в школах і навчання заради оцінок, а не знань. "Мало про що говорять і олімпіади. Підготовчі курси - це взагалі дивно. Тобто, ти готуєшся до вступу не для того, щоб підготуватися, а щоб мати переваги над іншими?" - підкреслює експерт.
Читайте також: Кошмар пацієнтів. Виженуть з вузів хірургів-трієчників
Колишній голова Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук також оцінив роботу Міносвіти в цьому році "нижче рівня прохідного бала". Він обурений тим, що в кінцевому підсумку причиною всіх проблем зробили абітурієнтів. "Як ніби це абітурієнти не прорахували, що в перші дні прийому заяв буде ажіотажний наплив і "забули" включити якийсь сервер. Як ніби це абітурієнти втратили в базі даних кілька десятків тисяч заяв. Як ніби з вини абітурієнтів протягом багатьох годин не можна було додзвонитися на різні "гарячі" і "холодні" телефони. Як ніби це абітурієнти заплуталися в тому, які, в тій чи іншій ситуації, повинні бути використані коефіцієнти..." - говорить експерт.
Він підкреслює, що з 2008 року ця вступна кампанія була найскладнішою і найбільш неорганізованою. "Погана практика змін правил гри під час гри в цьому році розцвіла як ніколи", - додає Лікарчук. Сумна ситуація, коли на одні і ті ж спеціальності у регіональних вузах приймають абітурієнтів з 122 балами фактично без конкурсу, а у столичних вузах при середньому балі 175 надходять не проходять на бюджет.
Екс-ректор Харківського університету радіоелектроніки Едуард Рубін поділяє думку Лікарчука. В першу чергу він критикує нову систему ЕГЕБО: "Мені як ІТ-менеджерові з багаторічним стажем, чесно кажучи, і в голову не могло прийти, що нову розробку будуть готувати авральними темпами вже до цього вступного сезону. На початку березня проводиться тендер, в кінці березня за його результатами укладається угода на розробку системи, а всього через два місяці (!) в кінці травня, підписується протокол випробування створеного продукту". Так як приймальні комісії в університетах заробили 12 липня, часу на дослідну експлуатацію системи практично не залишалося. "Вирішили відчувати безпосередньо "в бою". Ну, і доиспытывались". В якості ілюстрації цитує блогера Ганну Гін:
"Розумієте, - каже зранку по радіо дядько-чиновник, - Величезна кількість людей одночасно стали реєструватися в системі, тому вона дала збій.
Ну, треба ж! Дядечку, голубчику, "величезна кількість" - це рівно 192 778 випускників українських шкіл, які склали ЗНО ще місяць тому. Ні хріна собі несподіванка для ваших адмінів, правда?"
Читайте також: Україна - не Європа. Далеко нам до "кризи" у внз ЄС
На форумах освітніх сайтів вимагають повернути систему, яка працювала у минулому році. "Пріоритети взагалі були не потрібні. Треба було кожному вузу на сайті для кожної спеціальності відразу виставити прохідний бал і сказати, що нижче навіть не намагайтеся. А не виставляти прохідний в день формування списків", - пише один із користувачів. "Особливий цинізм, з яким зіткнулися діти, це при 170 балах не пройти на бюджет середньостатистичний внз на ті спеціальності, на які в минулому році проходили зі 130!" - нарікає інший.
Оригінали документів у вузи від абітурієнтів приймали до вечора суботи. Мало того, у разі необхідності вузам дозволили оформити накази самостійно. Коли система, запроваджена в цьому році, працює хаотично, спроба латати дірки по ходу справи виглядає досить жалюгідно.
Найсумніше те, що МОН визнає помилки знехотя, намагаючись перекласти відповідальність на вузи, то на самих абітурієнтів. І чи буде хтось відповідати за паніку серед абітурієнтів, батьків та членів приймальних комісій - невідомо. Однак є надія, що гучний скандал цього року дозволить врахувати проблеми і зробити в наступному році більш успішну кампанію. Як мінімум, з куди більш прозорими і ефективними правилами.
