Все буде "Шахтар". Як луганська "Зоря" знайшла колоду в оці Ахметова
Головною темою українського футболу на минулих вихідних став заборона з боку "Шахтаря" на вихід у матчі проти донецького клубу орендованих у нього ж футболістів "Зорі".
Суть конфлікту
Ще до початку матчу головний тренер "Зорі" Юрій Вернидуб поскаржився на дії "гірників", заборонив відразу п'ятьом футболістам основи луганської команди прийняти участь в матчі української Прем'єр-ліги. Дмитро Гречишкін, Олександр Караваєв, Іван Петряк, Едуард Соболь і Владислав Кулач — всі ці гравці претендували на вихід з перших хвилин, тобто, по суті, "Шахтар" позбавив суперника половини команди на поєдинок, в якому грали перша і друга команди Прем'єр-ліги, завдавши серйозний удар по турнірній інтризі.
Матч передбачувано закінчився перемогою "Шахтаря" (1:0), і вже після гри конфлікт Вернидуба і "гірників" продовжився, але це була не заочна дискусія, а гаряча суперечка на брівці між тренером "Зорі" і його опонентом — наставником "Шахтаря" Паулу Фонсека. Вернидуб непрямо звинуватив суперника в боягузтві, на що португалець відповів щось на кшталт "скажіть спасибі, що взагалі отримали цих гравців в оренду і зараз займаєте таке високе місце". Хто ж правий у цьому конфлікті? Як це часто буває, істина десь посередині.
Юридична сторона питання
Чи має право "Шахтар" забороняти грати належним йому футболістів у матчах проти донецького клубу? Відповідь позитивна. Більше того — в історії сучасного футболу повно прикладів, коли знаходяться в оренді футболісти добряче насолили своїм прямим роботодавцям, забиваючи в їх ворота важливі голи, коли заборони на їх участь у матчі немає. Найсвіжіший приклад — гол гравця турецького "Бешикташа" Талиски в матчі Ліги чемпіонів проти португальської "Бенфіки", якій належить контракт цього футболіста. Цей гол дозволив туркам піти від поразки (підсумковий рахунок матчу 1:1) і позбавив "Бенфіку" двох найцінніших очок, а разом з ними і солідних грошових призових.
Різниця між цим випадком і "Шахтаря" з "Зорею" у тому, що УЄФА не дозволяє учасникам своїх турнірів накладати будь-які обмеження на вихід у складі орендованих гравців. І будь у "Бенфіки" право відмовити Талиске від участі в матчі, можна не сумніватися, що клуб цим правом скористався б. "Шахтар" в УПЛ таке право мав — умови орендної угоди були чітко прописані, тому формально звинувачувати "гірників" у чому-небудь неможливо. Вони надійшли за буквою закону.
Моральна сторона питання
Якщо "Шахтар" прав з юридичної точки зору, то "Зоря" і тренер Вернидуб — з моральної. Дійсно, про яку інтригу в чемпіонаті можна говорити, коли в матчі між першою і другою командою в турнірній таблиці не можуть взяти участі відразу п'ять гравців основи однієї із сторін? Ще в часи Мірчі Луческу в "Шахтарі" часто скаржилися на те, що команді не вистачає концентрації в матчах на єврокубковій арені саме з причини слабкості чемпіонату України. Мовляв, там всі свої проблеми "гірники" зазвичай вирішують за тайм, а в другому розслабляються, ось і передається ця розслабленість на ігри більш високого рівня. І зараз виходить так, що "Шахтар" сам себе позбавив матчу високого рівня інтриги в УПЛ, обескровив опонента до межі.
Моральна сторона питання №2
У той же час прав і Фонсека, коли говорить, що орендовані гравці "Шахтаря" дозволяють "Зорі" бути там, де вона перебуває, — в трійці кращих команд УПЛ, отримавши при цьому шанс зіграти на легендарному "Олд Траффорд" в Манчестері. Навряд чи подібні досягнення були б можливі без згаданої вище п'ятірки гравців або без Пилипа Будківського, який в минулому сезоні забивав голи "пачками" за "Зорю". Те ж саме можна сказати і про інших орендованих гравців "Шахтаря" і "Динамо" в УПЛ і Першій лізі. Адже, говорячи про "гірників", не варто забувати і про "динамівців": Хльобас — один з лідерів і кращих бомбардирів полтавської "Ворскли", Яремчук і Цуріков вже грають чималу роль в успіхах "Олександрії", а Андрієвський і Калитвинцев — у сенсаційне старті одеського "Чорноморця". Тобто при всьому невдоволення клубів-орендарів забороною на участь гравців у матчах проти клубів-власників в інших матчах сезону футболісти грають і приносять значну користь.
Де корінь зла?
Продовжуючи цю дискусію і намагаючись знайти правду, задамо питання вже керівництву та тренерам "Зорі". Послухайте, панове, раз у "Шахтарі" такі принципові власники, чому ви комплектуете складу за рахунок такої кількості орендованих гравців, самі себе підставляючи під можливий удар? І ось тут починається більш глобальна тема: так вже вийшло, що в українському футболі за останні роки практично не залишилося якісних футболістів, які б не належали "Шахтарю" або іншому гранду українського футболу — київському "Динамо".
Чому так вийшло? Відповідь проста до нестями — гроші! Стоїть на українському футбольному небосхилі з'явитися більш-менш талановитому гравцеві, як на нього відразу ж виходять наші "топи". А так як у "футбольній провінції", де з'являються ці юні таланти, не можуть навіть близько конкурувати з рівнем зарплат, які можуть запропонувати у Києві та Донецьку, питання про відмову гранду навіть не стояв. Так в українському футболі з'явилася ціла плеяда талановитої молоді, представники якої заробляли дуже великі гроші, при цьому навіть не з'являючись на поле в основі клубу, якому належали. Ці молоді хлопці грали за безліч варіацій дублюючих і молодіжних складів "Шахтаря" і "Динамо", стабільно захаживая в касу за немаленькими зарплатами і дозволяючи собі жити, ні в чому собі не відмовляючи.
Іноді цих гравців відправляли в оренду. Здавалося б, дуже корисний досвід, але ось біда: оскільки навіть перебувають в оренді футболістам найчастіше зарплату платили в їх основних клубах, мотивацію блищати "на засланні" знаходили дуже небагато виконавці, поступово вбиваючи свій талант відсутністю нормальної конкуруючої середовища.
Що змінилося за останні два роки?
Військовий конфлікт з Росією змусив "Шахтар" покинути Донецьк, а його власника Ріната Ахметова — пристойно затягнути пояси у футбольному клубі. У київському "Динамо" також вибрали режим економії і навіть розпустили "Динамо-2" — клуб, який був створений в чому для обкатки талановитої молоді, але, по суті, став зборищем молодих багатіїв, не відчувають особливої потреби у конкуренції. Обидва українських футбольних грандів почали поступово прощатися з молодими гравцями (деякі з них, щоправда, вже зовсім не молоді), але все ж певний бекап і у "Динамо", і у "Шахтаря" залишився. І у випадку з "гірниками" їх головним "полігоном" виступила саме "Зоря", претензії якої по орендованим гравцям і стали приводом для серйозного конфлікту на вихідних.
Як вирішувати ситуацію з арендами та заборонами?
Виходячи з попереднього абзацу, можна зробити висновок, що вирішувати проблему не варто, — у якомусь сенсі вона вже сама себе вирішує. Враховуючи фінансову кризу, що торкнулася двох українських грандів, є припущення, що і "Динамо", і "Шахтар" у найближчі роки перейдуть до більш дбайливого і раціонального використання своїх ресурсів, і кадрових ресурсів це буде стосуватися в першу чергу.
А це означає, що до ігор за основу буде залучатися все більше молодих українських гравців, що контракти з юними новачками вже не будуть підписуватися в таких "промислових" масштабах, а значить — і десятків орендованих по іншим клубам УПЛ ми незабаром можемо не побачити. Хоча приватні випадки на кшталт тієї ж "Зорі" чи "Іллічівця", який готується до виходу в УПЛ на наступний сезон, залишаться. Але тут вже вибір буде за керівництвом самих цих клубів: продовжувати залишатися придатками футбольного гранда і далі скаржитися на підступних "гірників", що забороняють грати половині складу, або ж спробувати пошукати талановиту молодь самим? А головне — підписувати з ними якісно складені контракти, щоб в майбутньому навіть при бажанні "сильних світу цього" забрати до себе футболіста отримувати за це солідну фінансову компенсацію.
В цілому ж український футбол зобов'язаний переорієнтуватися в цьому плані більш глобально. Оскільки масштабні інвестиції в нього в найближчі роки не плануються, всі клуби — від маленьких до великих — зобов'язані забути про запрошення легіонерів з-за кордону і зайнятися більш ретельним скаутингом місцевих вихованців, не кажучи вже про підтримку власних ДЮСШ та академій.
Враховуючи, як багато гравців за останні місяці вирушила з України за кордон (ми зараз говоримо про західному напрямку, а не про Росію), є впевненість, що інтерес до українських футболістів буде тільки рости. І тоді умовні "Зоря", "Іллічівець" або "Олександрія" зрозуміють, що їм просто невигідно бути інкубаторами для "Динамо" і "Шахтаря", виховуючи їм гравців "на продаж", а краще самим стати такими продавцями, поставивши бізнес на потік. Звичайно, зробити це буде непросто. Для цього потрібно робити куди більш серйозні зусилля, ніж просто заїхати в офіс у Києві і поставити підпис під черговою орендною угодою. Але тільки так в Україні футбол може хоча б наблизитися до самоокупності і змусити нас надовго забути про "орендних розборках".
Власне, від усіх цих змін повинна виграти збірна України і сам український футбол, в якому стане менше прохідних матчів, яким був матч "Зоря" — "Шахтар". Чемпіонат стане цікаво дивитися. Збірна отримає більш широкий вибір гравців. Клуби будуть заробляти на продажу за кордон. Гравці, які туди поїдуть, не будуть настільки розбещені низьким рівнем чемпіонату, як деякі наші зірки в Іспанії, які потім не потрапляють в основний склад. Правда, про досягнення в єврокубках доведеться забути, але їх, цих самих досягнень, і зараз не густо. Зате кожні вихідні будуть радувати відразу декількома цікавими матчами УПЛ і не доведеться чекати мегапоединка "Шахтар" — "Динамо".
