Вода на Марсі. Вчені припускають, що виявили Ноїв ковчег

Автор Science News Крістофер Крокетт в своєму матеріалі розповідає про вражаюче відкриття команди вчених, яке може підтвердити наявність води на Червоній планеті.

Нові дані з Марса напевно пожвавлять дискусію про те, чи є вода в рідкому стані під полярною шапкою планети.

Інформація, отримана з зонда на орбіті Марса, схоже, є підтвердженням заяви вчених 2018 р. про те, що приблизно в 1,5 км під льодом біля південного полюса знаходиться озеро. Згідно з дослідженням, опублікованим 28 вересня в журналі Nature Astronomy, аналіз нових даних, проведений деякими з учених, які оголосили про відкриття озера, говорить про те, що навколо головної водойми розташовані ще кілька басейнів.

Площа цього головного озера, якщо воно існує, становить приблизно 600 кв. км (площа Києва трохи більше 800 кв. км. — "ДС"). Вода, мабуть, залишається в рідкому стані, тому що солона, що, виходить, робить водойму схожою на підльодовикові озера в Антарктиді. "Це місце має найвищі серед інших відомих регіонів Марса шанси бути населеним", — зазначив Роберто Оросеї, планетолог з Національного інституту астрофізики в Болоньї (Італія), який був провідним автором дослідження 2018 р.

Алі Брамсон, планетолог з Університету Пердью в Уест-Лафайетт (штат Індіана), згодна з ним і каже, що "там відбувається щось незвичайне". Однак, за її словами, "у обладнання та даних є деякі обмеження... І я ще не знаю, вірняк (slam dunk) чи це".

Оросеї та його колеги досліджували крижаний покрив за допомогою радара орбітального апарату Mars Express Європейського космічного агентства. Деякі короткі радіохвилі відбиваються від льоду, а деякі проникають глибше і відбиваються від його дна — це друге відлуння. Яскравість і різкість цього другого відображення можуть допомогти отримати подробиці про підлідний ландшафт.

Гіпотетичне озеро вперше виявили за допомогою радіолокаційних даних, які збиралися з травня 2012-го по грудень 2015 р. Тепер же завдяки даним, зібраним з 2010-го по 2019 р., команда вчених знову виявила під льодом дуже плоскі об'єкти з високою відбивною здатністю. За їхніми словами, їх відкриття є не тільки підтвердженням раніше озвучених припущень про величезне підземне озеро, а й виявило ряд невеликих водойм, які оточують основне, і розділених смугами суші.

"На Землі ні у кого не виникло б сумнівів, що таке відображення радіохвиль говорить про наявність рідкої води", — додав Оросеї. Аналогічні методи аналізу застосовувалися для нанесення на карту підльодовикових озер Антарктиди і Гренландії.

І хоча ще багато про ці гіпотетичні водойми залишається невідомим, одне можна сказати напевно: це дослідження обов'язково спровокує нові дискусії, вважає Ісаак Сміт, планетолог з Інституту планетології в Онтаріо (Канада). "Я в таборі тих, хто схильний вірити в це, — додає він. — Вони виконали свою домашню роботу".

Правда, є питання щодо рідкого стану води. "Неможливо нагріти рідку воду, навіть додавши багато солей", — говорить планетолог Майкл Сорі з Пердью.

У 2019 р. він і Брамсон підрахували, що температура льоду становить приблизно -70 ° за Цельсієм, тобто вона занадто низька навіть для танення солей. Вони стверджують, що для підтримки рідкого стану озера необхідне місцеве джерело геотермального тепла на кшталт магматичної камери під поверхнею. Це, в свою чергу, викликало і інші питання. А саме: чи може сучасний Марс виділяти це тепло?

Сміт, як і автори статті, вважає, що проблеми тут немає. За його словами, ще 50 тис. років тому південний полюс Марса був тепліше, тому що нахил планети (і, отже, її пори року) постійно змінюється. Лід міг розтанути під дією більш високих температур, в результаті чого і утворилися порожнечі, наповнені солоною рідиною. Або ще варіант: водойми могли існувати ще до утворення крижаної шапки. У будь-якому випадку, при дуже високих концентраціях солі, коли лід розтане, воду дуже складно знову заморозити. "Температура плавлення відрізняється від температури замерзання", — підкреслив він.

Але навіть в цьому випадку ця рідина може бути не схожа ні на одну з відомих землянам. "Деякі соляні розчини при таких низьких температурах, як і раніше, вважаються рідкими, однак перетворюються на якесь дивне скло", — говорить Брамсон.

Щоб знайти відповіді на ці питання, швидше за все, буде потрібно щось більше, ніж радар. За словами Брамсона, на ехо-сигнал, відбитий від дна крижаного покриву, може вплинути безліч чинників — склад і фізичні властивості льоду. Але допомогти визначити, що ховається під льодом, можуть сейсмологічні, гравітаційні і топографічні дані.

Залишається відкритим питання, чи може що-небудь вижити в такій воді. "Ми не знаємо точно, що є в цій воді, — каже Оросеї. — Ми не знаємо, яка там концентрація солей, які можуть бути смертельними для життя". Але якби життя на Марсі дійсно розвивалася, вважає він, "ці озера могли б стати Ноєвим ковчегом, який дозволив би життю вижити навіть в нинішніх умовах".