ЗНО-2017. Коли абітурієнти почнуть думати
Зовнішнє тестування в Україні у самому розпалі. Українська мова, іноземні мови та математику абітурієнти вже склали. Кожному залишився 1-2 предмета (максимальна кількість тестів, як і в минулому році, - чотири). В цьому році вже три предмета, зданих в ході ЗНО, будуть зараховані як результати шкільної атестації (поступово вони всі "увіллються" в ЗНО). Офіційні бали тестування з предметів вивісять 15 червня. Проте вже сьогодні навколо відповідей на деякі запитання тестів розгорнулися справжні баталії.
Війна з металошукачами і англійський суржик
Перший тест пройшов 23 травня - українську мову та літературу здавали 230 тисяч абітурієнтів. Початок ЗНО ознаменувався скандалом: соцмережі і пресу облетіли відео і фото обшуків учасників тестування. Користувачі обурювалися тим, що школярок змушують задирати блузки, та й взагалі - жахливо це все, діти потім не можуть зосередитися на завданнях. Між тим, металошукачі стали використовувати перед початком тестування ще в 2015-му - і одразу ж виявили абітурієнтів, які намагалися заховати смартфони. У цьому році, незважаючи на вимоги здати всі гаджети до початку тестування, у декількох учасників ЗНО саме за допомогою металошукачів все ж знайшли "електронні шпаргалки".
Обговоривши голі животи школярок, українці перейшли до обговорення помилок, знайдених в тестових завданнях. Спершу виявився шлюб друку в зошитах, з-за чого важко було прочитати окремі слова, в одному із завдань з української мови виявилося два ідентичних варіанти відповіді, в одному із завдань з англійської - граматична помилка.
Однак головна буря вибухнула навколо тексту про буккроссинге (акції, спрямованої на обмін книгами) на ЗНО з української мови. Ідейним рушієм скандалу стала непримиренний борець за чистоту української мови Ірина Фаріон. Назвавши мову, на якому написано завдання, "московсько-англійським" суржиком, Фаріон обурилася: "що Складали цей текст, мабуть, хіба що в минулих життях українською мовою говорили. Такого змученого стилю мовлення умов і самих прикладів давно не читала! Де їх взяли, цих горе-філологів?!" Причому гнів філолога викликали не тільки помилки, які вона знайшла в тексті, але і сама тема буккросінгу. "І на такому англійською триніті повинні вчити української мови в День Героїв і під час війни з Москвою?...Під час війни треба розповідати про якогось американця, який придумав, вибачте за лайку, буккроссинг?", - обурювалася Фаріон. Мовляв, українців як не "московити" поневолюють, так "дядько Сем". Між тим, для сучасних дітей "фішки" начебто буккросингу - одна з небагатьох речей, здатних утримати увагу. Та й неологізми - зовсім не привід впадати в паніку.
Втім, самі абітурієнти в тексті нічого такого не побачили. Та й скандали навколо тестових завдань - зовсім не ноу-хау цього року. В 2015-му, приміром, конфлікт вибухнув навколо твори Галини Пагутяк "Маленький шлях не для людей...", уривок з якого використовували до п'яти завданнях по ЗНО. Від абітурієнтів зажадали відповісти, що саме хотів сказати автор. При цьому у самого автора відповідями на ці питання, як і правом використовувати текст, укладачі тестів не поцікавилися. У результаті випускники почали розбирати твір за схемою "позитивні і негативні персонажі" - як їх і вчили в школі. Текст, між тим, був філософським і препарувати його подібним чином не мало сенсу. Сама Пагутяк назвала ситуацію "абсурдом і наругою над авторським текстом". В Українському центрі оцінювання якості освіти обурення автора проігнорували, але визнали, що тести потребують поліпшення.
Нові методики - стратити не можна помилувати
Про необхідність змінювати існуючу систему зовнішнього незалежного оцінювання говорять вже не перший рік. В першу чергу і батьки, і експерти звертають увагу на психологічну складову - огляди з металошукачами можуть вибити дитини з колії. Втім, відповіді на питання, як саме боротися з абітурієнтами, які вирішили пронести на тестування телефон, поки немає.
Критику викликають і помилки в тестах, з-за яких абітурієнти можуть позбутися декількох підсумкових балів. Хоча в цьому році, в порівнянні з досвідом попередніх років, помилок у тестових завданнях значно менше.
Але головна претензія до сучасного ЗНО - застарілі методики тестування.
Так, колишній директор Центру оцінювання знань Ігор Лікарчук зазначає, що існуючі технології складання тестів та проведення ЗНО не оновлювалися з 2006 року. Та й якість тестів залишає бажати кращого. Одне з основних нововведень, яке ось уже кілька років перебуває в підвішеному стані - аудіювання в процесі оцінювання знань з іноземної мови. Зараз учні здають читання і письмову частину, однак при цьому можуть взагалі не володіти розмовною мовою. І тести цього не виявляють.
Власне, критика механізму зубріння - головна претензія до ЗНО з самого початку його введення в країні. "Підхід зазубрити інформацію, щоб виконати тест, застарів. Питання не в тому, скільки даних у дитини в пам'яті, а скільки - в гаджеті. Питання - в умінні мислити, а це вже - до завдань на логіку і мислення", - говорять експерти.
Уміння мислити - наріжний камінь, який нинішнє керівництво Міносвіти закладає в поняття "нової школи". Проте навіть у разі успішного проведення реформи перші випускники закінчать "школу компетенцій" років через п'ятнадцять. А вступати до внз абітурієнтам потрібно кожен рік.
В якості альтернативи тестів висуваються пропозиції розробити креативні завдання на логіку і аналіз. Проте в УЦОЯО відзначають, що ускладнення завдань може закінчитися невдачею. Причина - в нерівному рівні освіти в школах України. Випускники з маленьких містечок і сіл і випускники з великих міст, як і раніше, показують кардинально різний рівень української, англійської та математики. Крім того, креативні завдання вимагають ще і тямущих фахівців, які розуміють, що в деяких випадках відповідей може бути більше одного, а в деяких треба залишити можливість написати свій варіант. Інакше повториться ситуація з текстом Пагутяк, тільки тепер - по всім тестам відразу.
