Війна випробувала їхнє покликання: у столиці представили документальний фільм "Воїни науки"

Стрічку знято за сприяння Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), передає "ДС".

Автор ідеї, журналіст українського іномовлення Генадійс Куркінс став першим українським журналістом на борту українського наукового судна "Ноосфера". Разом з полярниками станції "Академік Вернадський" він перетнув океан, щоб розповісти світові історію тих, хто тримає нашу науку на світовому рівні. А також поїхав на фронт до "бойових пінгвінів" — полярників у ЗСУ, щоб показати, як вони боронять нас. Фільм розповідає про мужність і жертовність людей, для яких наука та свобода нерозривно пов’язані.

"Мета моєї роботи як журналіста — перетворювати будь-яку історію на особисту, що стосується кожного. Цим фільмом ми хотіли показати, як науковці, які все життя присвятили дослідженням, змушені були замінити мікроскоп на зброю. Війна стала випробуванням їхніх принципів та покликання. Для них це не просто боротьба за територію, а й за право на знання, прогрес і майбутнє. Ми прагнули розповісти їхні історії так, щоб кожен відчув цей вибір, цю жертву і цю силу духу", — коментує свою роботу автор ідеї, журналіст Генадійс Куркінс.

Завдяки унікальним зйомкам в Антарктиді, на борту науково-дослідницького судна "Ноосфера" та безпосередньо в підрозділах ЗСУ ця стрічка стала історичним свідченням незламності українських вчених, які відкладаючи свої дослідження, стають воїнами для захисту України.

Під час перегляду фільму глядачі вирушили у найгарячіші точки українського фронту і познайомились з історіями колишніх учасників антарктичних експедицій, які нині стали "бойовими пінгвінами" та самовіддано захищають батьківщину. Серед них — Артем Ігнатенко, ровесник незалежності України, у минулому кухар 26-ї антарктичної експедиції. Після повномасштабного вторгнення Росії він добровільно приєднався до ЗСУ.

"Це моя держава. Я не бажаю бачити тут ворога, який називається Росія. Подивіться навкруги, що вони наробили. Якби не вони, цього всього не було б", — говорить Артем, наголошуючи, що його вибір був єдино правильним.

Один з головних меседжів стрічки — попри війну Україна має можливість розвивати науку на високому рівні, інтегруватися у світову наукову спільноту та взаємодіяти зі своїми колегами по всьому світу, доводячи, що навіть у найскладніших умовах можна продовжувати наукові дослідження та робити значний внесок у глобальні досягнення.

"Вернадський" — це якісна британська будівля, але понад пів століття експлуатації дається взнаки. У майбутньому ідеальна полярна програма для України має включати сучасну станцію "Вернадський 2.0", збудовану за новітніми технологіями. Також доцільно передбачити невелику станцію у Східній Антарктиді, наукову базу на архіпелазі Свальбард в Арктиці та один криголам, який обслуговуватиме всі ці об’єкти. Україна цілком зможе реалізувати таку програму — можливо, не зараз, а після перемоги й вступу до Євросоюзу", — зазначає директор НАНЦ Євген Дикий.

Капітан "Ноосфери" Павло Панасюк згадує початок повномасштабного вторгнення, про яке екіпаж дізнався в районі екватора. За його словами, багато хто з іноземців не вірив, що Україна зможе продовжувати наукові дослідження під час війни, але вони помилились.

"Ми перетнули екватор, і на наступний день почалася війна РФ проти України. Екіпаж був дуже напружений, люди намагалися додзвонитися додому, багато хто не зміг це зробити протягом кількох тижнів, бо їхні родини були в Маріуполі та Херсоні. Ми прибули до Пунта-Аренаса, взяли вантаж, людей і продовжили шлях до Антарктиди. Багато журналістів ставили каверзні запитання: чи зможемо ми продовжити роботу в Антарктиді? Вони не вірили, що ми можемо це зробити під час війни. Перший рейс був дуже важкий, але ми його завершили успішно. І зараз судно працює, і все добре", — говорить капітан "Ноосфери" Павло Панасюк.

Фільм "Воїни науки" створено ДП "МПІУ" у співпраці з Національним антарктичним науковим центром. Режисер: Кирило Бін. Автор ідеї, журналіст: Генадіс Куркінс. Оператори: Руслан Белозеров, Євген Савицький, Олександр Хан.