"Витинанки" зі стародавніх мацев. У Києві можна побачити мистецтво знищених єврейських штетлів
Єврейські штетли (містечка) України були знищені нацистами під час ІІ Світової війни. Нинішні окупанти використовують ті ж методи в українських селах та містах
"Ділова Столиця" вже розповідала про виставку "Сатанів – загублений світ стародавнього єврейського цвинтаря", відкриту за сприяння Об'єднаної єврейської громади України в одному з найбільших єврейських музеїв Європи "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" у Дніпрі. Від 25 березня виставка експонується у центрі "Жива Пам'ять" Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".
Автор виставки — подільський історик і краєзнавець Дмитро Полюхович — придумав власне ноу-хау, як максимально виразно показати красу різьблення, яким майстри минулого прикрашали мацеви (надгробки на єврейських цвинтарях). Так фото барельєфів перетворились на своєрідні "витинанки". На виставці представлено 24 роботи, що охоплюють період від середини XVII до початку XIX століть. Що цікаво, ідея такого проєкту з’явилася не без участі "ДС".
"В 2018 році я готував для "Ділової столиці" матеріал "Кладовище історій", присвячений знаменитому єврейському некрополю в Сатанові, — каже краєзнавець. – Там йшлося про приховані сенси, що зашифровані у давніх барельєфах. В якості "центральної" ілюстрації тоді зробив колаж, у якому використав вирізані від тла елементи різьбленого декору. Потому подумав, що це може бути цікаво і яскраво. Так і з’явилися "витинанки".
Автор та організатори виставки відзначають, що проєкт не стільки про декор і символи давніх надгробків, хоча це теж цікаво. Головна ідея: показати культуру і традиційне народне мистецтво єврейських штетлів (містечок) України. Ця самобутня, яскрава і унікальна культура була вщент знищена гітлерівцями під час Другої світової війни. Подібне явище ми спостерігаємо сьогодні, коли росіяни цілеспрямовано і планомірно знищують на окупованих теренах будь-які прояви українства.
"Для Об'єднаної єврейської общини України важливо, що у Національному заповіднику "Бабин Яр" відкрилася виставка, яка є своєрідною ретроспективою історії євреїв Поділля, – коментує подію операційний директор ОЕОУ Віталій Камозін. — Розповідь в оригінальному форматі про історію єврейських громад є ефективним способом привернути увагу до трагедії Голокосту, внаслідок якої культуру штетлів було повністю знищено. Це актуалізується через призму сучасної війни, коли загарбники вже й не приховують, що їхньою метою є винищення українців як народу".
Від офіційної церемонії відкриття організатори свідомо відмовилися – напередодні надійшло повідомлення, що Росія готується до чергового масованого удару по Україні. Буквально за годину до відкриття по Києву було завдано потужного ракетного удару. Вибухи тоді пролунали у кількох районах столиці, постраждали 10 людей, з них одна дитина. Через оголошену повітряну тривогу запізнилися до відкриття перші відвідувачі – представники Спільноти родин бійців полку "Азов", що об’єднує захисників Маріуполя, Асоціацію родин захисників "Азовсталі" та воїнів-"азовців".
"У листопаді 2022-го на запрошення керівництва Городоцької громади і з ініціативи Дмитра Полюховича та керівника відділу культури Городоцької міськради Олега Федорова я, та ще майже два десятки рідних "азовців" гостювали на Поділлі, — каже Наталія Кравцова, одна з найактивніших членів спільноти рідних "азовців", чий син до останнього захищав Маріуполь і досі перебуває у російській неволі. — Ми зустрічалися із жителями Городка, школярами, волонтерами. Прийом був настільки теплим, що тоді багато хто з матерів, дружин і сестер воїнів, які загинули або опинилисяя в полоні, вперше за останні півроку почали посміхатися… У програмі було й відвідування Сатанова. На жаль, восени темніє рано. Тоді ми так і не змогли подивитись знаменитий сатанівський єврейський некрополь. Коли Дмитро запропонував надолужити втрачене вже у Києві, ми, звісно, захотіли подивитися на цю красу. Виставка дуже цікава, навіть символічна — через призму війни багато чого відчуваєш набагато гостріше".
Сам Дмитро Полюхович приїхати до Києва не зміг — був присутнім "віртуально". На місці його представляли друзі і колеги із ГО "Україна Інкогніта". Останні до певної міри теж можуть вважатися співавторами: кілька цікавих надгробків, декор яких представлено на виставці, було віднайдено у рамках проєкту "Могили предків" — спільного проєкту ГО "Україна Інкогніта" та відділу культури, національностей, релігій та туризму Городоцької міськради. Мета проекту – обстежити всі старовинні некрополі Городоччини (українські, польські та єврейські), щоб показати яскраву багатонаціональну культуру Поділля.
"Україна Інкогніта", — на сьогодні єдина в Україні організація, що цілеспрямовано займається дослідженням та збереженням старовинних некрополів. Адже старовинні цвинтарі — це не лише лапідарні та архітектурні пам’ятки, але своєрідний кам'яний літопис. Часто тут бачимо яскраві паралелі із сьогоденням: "У давнину, коли під мури Сатанова приходив ворог, до оборони рідного міста ставали представники всіх громад – української, єврейської, польської, вірменської, — розповідає виконавчий директор ГО "Україна Інкогніта" Максим Плахотний. — На місцевому єврейському цвинтарі є унікальний надгробок XVII століття, де в епітафії зазначено, що похований загинув у битві у брамі міста під час війни з "тугаримами". "Тугаримами" у єврейських документах того часу називали турків та татар. Сьогодні ми бачимо ту саму ситуацію: усі громадяни України, незалежно від етнічного походження, разом протистоять ординцям сучасності".
"Партнерська виставка "Сатанів: загублений світ стародавнього єврейського цвинтаря" – це вже 5-та виставка НІМЗ "Бабин Яр" під час повномасштабної війни, — розповідає директорка НІМЗ "Бабин Яр" Роза Тапанова — Такі виставки є важливими для розуміння культури, життя євреїв в Україні до Другої світової війни. Одним із небагатьох свідчень єврейського життя у Східній Європі є цвинтарі. І знання, збереження їх є частиною нашої пам'яті та культури усієї України. Усі наші проекти намагаються відновлювати "живу пам'ять" про трагедії минулого, щоб Бабин Яр став не лише місцем злочину, а й місцем, де ми говоримо про життя".
Історичні паралелі між минулим і сьогоденням побачив на виставці і один із захисників Маріуполя воїн полку "Азов" і колишній полонений Владислав Жайворонок (позивний "Вікіпедія"). Сьогодні разом із членами сімей "азовців" він бореться за повернення побратимів із полону – Росія вкрай неохоче обмінює "азовців". Обмін Жайворонка скоріше виняток – росіяни просто не хотіли морочитися із важко пораненим бійцем.
"Вікіпедія" прийшов на виставку у кіпі. "Бабин Яр – це суцільний величезний цвинтар. Тут куди не ступи – людські останки, – каже воїн. Крім того, виставка теж про цвинтар. Кіпа – данина поваги до мертвих та єврейської традиції, — каже Жайворонок. — Сьогодні тут багато говорилося про знищену нацистами культуру єврейських штетлів. Звичайно, найстрашніше – цілеспрямоване знищення людей. Саме люди є носіями певної культури, звичаїв, традиції. На окупованих територіях загарбники теж цілеспрямовано знищують носіїв української ідентичності, і все, що нагадує про Україну. Наші музеї та історичні пам'ятки для Росії також є ціллю номер один. Знищуючи їх, Росія намагається позбавити нас історії та коріння".
Виставка у Києві експонуватиметься до 21 квітня, після чого переїде до Одеси.
Фото: НІМЗ "Бабин Яр"
