Випускний без ДПА. Як зміниться вступна кампанія у 2021 році

Державну підсумкову атестацію для випускників шкіл скасовують не вперше. Голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак зауважив, що, скасувавши ДПА у 2021 році, влада повторила модель 2020 року. "Якщо випускника задовольняють річні оцінки, він може не проходити ДПА. Якщо ж ні, або якщо випускник планує вступати до університету – проходить ДПА, зокрема у формі ЗНО", — сказав він.

Однак згодом Міністерство освіти і науки заявило, що учнів, чотирикласників та дев'ятикласників також звільнено від проходження ДПА у 2020/2021 навчальному році.

Причиною такого рішення є поширення COVID-19 в Україні та, як каже МОН, "переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації". Водночас, Зовнішнє незалежне оцінювання для випускників не скасовується. Влада збирається вакцинувати освітян, які проводитимуть оцінювання, а понад 115 тисяч учнів вже взяли участь у пробному ЗНО.

Думки щодо доцільності скасування ДПА розділилися. Деякі батьки та освітяни вважають, що без обовʼязкового оцінювання на кожному етапі навчання не обійтися, інші — що випускники можуть складати ДПА лише у формі ЗНО, адже період випуску зі школи й без того є досить стресовим і не слід навантажувати школярів додатковими атестаціями.

Скасування ДПА у 2021 році

Державна підсумкова атестація — це іспит для дітей, які завершують здобуття початкової (у 4 класі), базової середньої (у 9 класі) та повної загальної середньої освіти (в 11-12) класі. ДПА може проводитися в школі за класичною схемою (коли школяр обирає один з білетів, а потім демонструє свої знання учителям) або ж у формі ЗНО (тоді результати тестування записують у свідоцтво про середню освіту як оцінку за ДПА). Ексзаступник міністра освіти Єгор Стадний нагадав, що з 2017 року ДПА з окремих предметів після 11 класу відбувалось не як внутрішній шкільний екзамен, а на зовнішньому незалежному оцінюванні, коли частина завдань, які виконували учні на ЗНО, вважались завданнями ДПА й оцінка з їх виконання була оцінкою ДПА. "Два в одному, учні брали участь в тестуванні один раз, а оцінки були дві — ДПА та ЗНО", — пояснив він.

ДПА впливає на середній бал атестата, який, у свою чергу, враховується при розрахунку конкурсного бала при вступі за формулою:

Конкурсний бал = (результати ЗНО + середній бал атестата + бал за конкурс творчих або фізичних здібностей) × вагові коефіцієнти, сума яких дорівнює одиниці.

У докоронавірусні часи ДПА та ЗНО для випускників були обов'язковими. У червні минулого року, коли українська освіта вперше зіткнулася з дистанційним навчанням й іншими наслідками пандемії, ДПА для випускників було скасоване: 11-класники могли зарахувати результати ЗНО як оцінку за атестацію. Тепер же, у році 2021-му, випускники можуть обрати: здавати ЗНО, результати якого будуть зараховані як ДПА або ж не здавати нічого і погодитися на оцінку за рік, яку виставляє вчитель, враховуючи бали за два семестри. Останній варіант ідеально підходить для школярів, які не планують вступати в університети.

"Метою і завданням прийняття законопроєкту є мінімізація ризиків захворювання на COVID-19 під час оцінювання результатів навчання учнів (студентів)", — ідеться у тексті документу. 

Отже, у цьогорічних випускників є такі варіанти:

• Випускник може звернутися до закладу освіти із проханням виставити ДПА у формі ЗНО і збільшити таким чином середній бал атестату і конкурсний бал при вступі;
• Випускник може не виставляти результати ЗНО як оцінку за ДПА, тоді у документі про середню освіту буде запис про те, що він "звільнений від проходження ДПА у формі ЗНО". Середній бал атестата буде виставлятися без урахування оцінки ДПА і, відповідно, буде меншим, що вплине на конкурсний бал.
• Випускник може не здавати ЗНО і попросити виставити у атестат про середню освіту його оцінку за рік. Школярі, які оберуть цей варіант, не зможуть вступити до університету цього року.

До 2020 року ДПА складали не лише випускники шкіл, а й учні, які закінчували 4 та 9 клас. Освітній омбудсман Сергій Горбачов у коментарі для "ДС" пояснив, що ДПА після 4 класі має показати, чого навчилися діти за час навчання у початковій школі, а ДПА після 9 класу має стати першим серйозним випробуванням для дітей, які будуть обирати свій шлях далі: академічний чи технічний ліцей тощо. На його думку, для цього обовʼязково потрібно проводити ДПА у 9 класі у формі незалежного зовнішнього оцінювання. Лише так можна усунути і субʼєктивність оцінювання, і можливі корупційні ризики.

Переваги відмови від ДПА

Хоча Горбачов вважає відміну ДПА не дуже вдалим рішенням для якості освіти в Україні, він наголосив, що такі зміни були вимушеними. Пандемія в Україні набирає обертів: навіть в умовах часткового локдауну 20 квітня було зафіксовано майже 9 тис. випадків COVID-19, шпиталізовано понад 2 тис. людей, а темпи вакцинації, м'яко кажучи, не вражають. Спад рівня захворювання очікується лише у травні, але на тлі такої епідеміологічної картини рішення влади щодо надання випускникам вибору, проходити ДПА чи ні, видається логічним.

Водночас Сергій Бабак повідомив, що відмова від ДПА дозволить знизити навантаження на пункти тестування приблизно на 15-18%, а відтак — зменшити ризики для здоров'я дітей і працівників центрів під час проведення ЗНО.

Ще одним важливим аргументом "за" скасування ДПА у 2021 році було надмірне навантаження на випускників. Дистанційне навчання ускладнює підготовку до ЗНО. Горбачов підтвердив, що якість освіти знижується під час дистанційного навчання, адже освітяни і школярі працюють в абсолютно нових умовах. Багатьом випускникам доводиться посилено займатися з репетиторами, однак не всі українські родини можуть собі дозволити такі послуги. Тим часом випускники, які планують вступати за кордон, знаходяться у посиленому стресі, адже пандемія ускладнює збір всіх необхідних документів для перетину кордону, у таких умовах додаткові атестації та підготовка до них можуть виступати лише зайвим навантаженням.

Недоліки відмови від ДПА

Єгор Стадний вважає, що широкий загал забув, не бачить та не розуміє цінності державної підсумкової атестації. "Проблема не лише в тому, що влада приймає рішення "полегшити життя дітям", наша ширша проблема в тому, що суспільство дедалі менше сприймає шкільну освіту як цінність, а документ про завершення шкільної освіти як доказ (вартий довіри) того, що власник цього документу — інтелектуально розвинутий індивід з набором знань, вмінь та цінностей", — вважає він.

За словами Сергія Горбачова, ДПА потрібна в першу чергу для розуміння того, в якому стані знаходиться середня освіта. Він вважає, що таке оцінювання допомагає зрозуміти, де саме є прогалини, освітній розрив, освітні втрати і що потрібно робити, щоб це подолати. Наразі ж освіта не має цього бачення, бо освітні вимірювання в Україні недостатньо розвинені, а їхнє дослідження і розвиток потрібно фінансувати.

Горбачов сказав, що після впровадження освітньої реформи Україна мала б забезпечити можливість вступу до старшої школи (ліцею) для вмотивованих дітей, які вже показали, що вони хочуть і вміють навчатися. Для цього і потрібна ДПА, проте не в нинішньому вигляді. "Оцінювання має бути зовнішнім, як це робиться для 11 класів у форматі зовнішнього незалежного оцінювання", — вважає він. Щоб підготувати нормальну процедуру Зовнішнього незалежного оцінювання для 9 класів, потрібно принаймні 3 роки, а починати роботу слід вже зараз. 

Водночас, ДПА після 4 класу не має функції відбору — до 5 класу переведуть усіх. 

Освітня експертка Лідія Фесенко вважає, що рішення про скасування ДПА, мало б також відповідати на запитання: "А чим ми заміняємо ДПА?". На її думку, після форс-мажору минулого року МОН мав би підготуватися та розвʼязати цю проблему, але нічого зроблено не було. "Для мене це свідчить про те, що система освіти не спроможна за рік розвʼязувати проблему проведення ДПА, або замінити даний контроль", — сказала Фесенко у коментарі "ДС".

За її словами, це також свідчить про невміння формувати довгострокові плани командою Міністерства, оскільки варто було б попрацювати над питанням проведення ДПА і створити кілька шляхів реалізації проведення контролю, щоб бути готовим, як і до карантинних умов, так і до звичайних. "Якщо подивитися з іншої сторони, коли можна скасувати ДПА і це нічого не змінює, то в такому випадку МОН має надати відповідь на запитання: "Для чого тоді взагалі ДПА? Як варто трансформувати ДПА, щоб даний контроль виконував свою якісну роль?". Але на ці питання я також не бачу відповідей", — додала вона.

Міжнародний досвід

У 2020 році деякі країни скасували випускні іспити через пандемію (Велика Бриатнія, Чехія, США, Естонія, Латвія), деякі — переносили дати тестувань (Франція), організовували складання іспитів онлайн (Польща) чи скорочували кількість екзаменів. Нідерланди, Швеція, Норвегія, Фінляндія та Данія скасували випускні іспити і переносили вступні на місяць. 

Сергій Горбачов розповів, що за кордоном оцінювання проходить по-різному і кожна країна має власні системи оцінювання, тому якогось загального орієнтира, наприклад на ЄС, немає. "На кожному етапі здобуття освіти відбувається певний розподіл за напрямками зацікавленостей дітей і за рівнем їх мотивації до навчання", — сказав Горбачов.

За його словами, так робиться, наприклад, у Фінляндії. Там можливість вчитися у гімназії (вища ланка загальної середньої освіти), мають не всі діти, а лише ті, які пройшли досить суворі випробування і мають відповідні результати. "Це загальна практика, бо набуття освіти на відповідному рівні вимагає великої навчальної праці та відповідальності. У нас, на жаль, поки що навпаки. До запровадження НУШ застаріла система ще з 1 класу тиснула на дітей, забороняла робити помилки, наповнювала голови непотрібними, непрактичними знаннями, через що діти втрачали зацікавленість до навчання, а потім у старших класах вчителі та батьки сплескують руками: "Чому наші діти такі несамостійні?". А у них і не було можливості бути самостійними, робити вибір, помилятися і виправляти свої помилки", — зазначив омбудсмен і підкреслив, що, реформа Нової української школи передбачає формування у дітей початкової школи відповідальне ставлення до свого життя та освіти, а у старших класах — приділяти дуже багато уваги тому, як саме дитина навчається.