Види вибачився за "Слава Україні!". Як жити далі?
Чемпіонат з футболу, який в Україні нібито ніхто не дивиться, в останні кілька днів став чи не найголовнішою темою у вітчизняних ЗМІ і соцмережах. Куди там метушні навколо ЦВК, пробок з-за "евробляхеров" або підвищення вартості проїзду в київському транспорті - українці масово обвалюють рейтинг сторінки ФІФА в Facebook і постять життєрадісні картинки "Від Луганська до Карпат в кожній хаті є хорват!". При цьому, правда, вельми сумнівно, що більшість новоявлених хорватів знають про хорватію щось крім того, що там є море. Але кого це зупиняє? Навпаки - соцмережами зі швидкістю урагану несуться пости про те, що на самій-то справі хорвати - вони наші, з Карпат. Практично молодші брати, тільки говорять як-то дивно. Нічого, до речі, ця картинка не нагадує?
Істерія, розгорнута навколо вигуку "Слава Україні!", проголошеного Домагоем Відою, анітрохи не поступається за напруженням пристрастей і відсутності мотивації знаменитому російському "победобесию". У нас адже за стародавньою традицією потрібно неодмінно обсмеять смітинку в чужому оці, ретельно ігноруючи стирчать з власних очниць колоди. Ура, в Росії зліпили півня з гною/отруїлися несвіжої партією глоду/облапошили невдахи-іноземця - потрібне вписати. Ніби в Україні немає доморощених кулібіних або любителів прикластися до того ж боярышнику - його в наших аптеках, між іншим, навалом. Але рубрика "Що там за поребриком" користується завидною популярністю по обидві сторони цього поребрика. Кожній стороні хочеться зробити щось на зло противнику, і інформаційне поле перетворюється на величезну пісочницю, де показують мови, б'ються лопатками і відбирають пасочки. Під красивими гаслами патріотизму.
Історія з Відою - якраз з цієї серії. Спершу футболіст явно напідпитку в особистому посланні екс-колегам по "Динамо" та друзям з Києва каже: "Слава Україні!". І вмить перетворюється на кумира мільйонів - йому мало не оди складають як головному репрезентанту України на світовій футбольній сцені. Ось вам, мовляв, росіяни, умийтеся! А в кадрі - красивий Виду, що перетворився в ікону мільйонів українців, для яких цього чемпіонату нібито не існує. Вчинок Види, звичайно, приємний оку і вуху українців. Але варто перетворювати його в подія світового масштабу? Тут, звичайно, масла у вогонь підлили сама ФІФА і хорватська федерація - не покарай вони футболістів, може, і не розрослася б ця історія так стрімко. А тут і ФІФА себе погано веде, і Росія біснується - ну просто краса і диво! Хорватія наша, всі справи. Правда, крім Види і Вукоєвича, ніхто з хорватів до України в любові не признавався, але хіба це може зупинити народну хвилю? Пам'ятається, у нас так усім світом Надія Савченко перетворилася на кумира мільйонів і мало не секс-символ. А потім розсмокталася як-то ця сама любов.
З Відою може трапитися та ж історія - варто було йому вибачитися перед росіянами (причому за що саме він вибачився з відео не цілком зрозуміло), як диванні війська застигли з роззявленими ротами. Та ще й по ЗМІ блукає фото хорватських вболівальників з величезним банером "Спасибі Росії". Це що ж, перемога стрімко перетворюється на зраду? Куди бігти? Кому рейтинг сторінок обвалювати?
Хоча насправді давно вже варто було б вийти за межі пісочниці і оперувати куди більш глобальними речами. Вигляді, звичайно, величезне спасибі. Але просувати Україну на міжнародній арені все ж повинні самі українці, а не футболісти дружніх держав. І той факт, що чемпіонат світу, незважаючи на наші обурені вигуки, все ж провели в Росії та іноземні делегації туди приїхали, як не можна краще свідчить про те, що де-то ми недопрацьовуємо. І смішними картинками "скажи щось по-хорватськи - "Слава Україні!" справа явно не виправиш.
У нехай і одіозного Дмитра Корчинського є прекрасна фраза: "Або ми всі як один починаємо наполегливо й самовіддано працювати на благо Вітчизни, або з неба спускаються янголи і без нашої участі нам усе тут влаштовують якнайкраще. Позаяк я раціоналіст і не вірю в чудеса, то буду чекати янголів".
