Від Сари Коннор до Чорної вдови. Яких супергероїнь пропонує сучасний Голівуд

Раніше супергеройський жанр був виключно маскулінним. Байдуже, з ким треба розібратися – мафією, прибульцями, оскаженілими андроїдами чи голодними мерцями; неважливо, кого рятувати – планету, середню школу, власну родину – добру належало бути не тільки з кулаками, а й із займенником "він". Злу, до речі, теж. Суцільна й безперервна бондіана. Хороші хлопці проти хлопців поганих.

Ситуація почала змінюватися після гендерної та сексуальної революції 1960-х і підйому фемінізму. Останні роки войовниці все частіше виступають на перший план, збирають усе більшу авдиторію. Серед іншого, нарешті в прокат вийшла багатостраждальна "Чорна вдова" виробництва студії Marvel. Це хороший привід згадати про інших супергероїнь, які з'явились за останні 40 років. Мова піде, звісно, про Голівуд – поки що Європа й Китай так чи інак лише наслідують типажі та моделі, вироблені на "фабриці мрій".

Елен Ріплі: від служаки до грози монстрів

Лейтенантка Елен Ріплі вперше зʼявилася на екрані в 1979-му в космічному горорі Рідлі Скотта "Чужий". Спочатку вона залишається в тіні, але, в міру того, як невразливий Чужий винищує екіпаж, Ріплі чинить все більш запеклий опір і примудряється виживати. Для Сігурні Вівер це не перша роль, але, безумовно, – найголовніша. Почавши як звичайна офіцерка корпорації "Weyland-Yutani", вона поступово стає безстрашною андрогінкою, скидаючи з себе стереотипну жіночність.

Тут слід зауважити, що "Чужий" сам по собі спричинив жанровий переворот, оскільки досі космос служив декораціями або для масштабних космічних опер на кшталт "Зоряного шляху" чи "Зоряних воєн", або для кривавих жахалок категорії В. Скотт же запропонував естетський кошмар у побудованих швейцарським постмодерністом Гансом Р. Ґіґером похмурих декораціях інших світів. Вівер з її фізичною формою і вигостреними, істинно "чужацькими" рисами обличчя – базовий складник цього клаустрофобного атракціону. Під кінець, у четвертому фільмі циклу, знятому, до речі, французьким авангардистом Жаном-Пьєром Жене з чималою домішкою іронії, гени героїні поєднуються з генами монстрів, тобто Ріплі, здолавши кислотних потвор, сама почасти стає ними. І їй лише залишається констатувати, підлітаючи до Землі: "Я і сама тут – чужа".

Сара Коннор: рятівниця цивілізації

Юній невинній лос-анджелеській офіціантці Сарі Коннор (Лінда Гамільтон) звалюється на голову робот-убивця, а слідом за ним — прибулець з майбутнього на імʼя Кайл Різ, намірений побороти того робота, що дуже непросто. Є від чого збожеволіти.

Коли Джеймс Кемерон випустив першого "Термінатора" (1984), він, напевно, не припускав, що вершить історію. Сюжет про повстання машин веде свій родовід ще від середньовічної легенди про Голема – по суті, першого робота; але вперше він набув настільки ефектне кіновтілення. Успіх дилогії "Термінатор" і "Термінатор 2" забезпечив не тільки Шварценеггер з його шкіряною курткою, мотоциклом, чорними окулярами і багатозначним "Я повернуся", а й Лінда Гамільтон, яка провела свою персонажку через запаморочливе перетворення: від переляканого дівчиська до жилавої набурмосеної бійчині з цигаркою в зубах і "калашом" у руках. Іконічний образ для світового фемінізму.

Еліс: винищувачка зомбі

Вже першу частину "Обителі зла" (2002) — кіноадаптації однойменної компʼютерної гри — один з кінокритиків порівняв з дитиною "Чужого" і "Ночі живих мерців" — чорно-білого фільму Джорджа Ромеро, з якого почався зомбі-горор як такий.

Утім, станом на початок "нульових" цей жанр майже утратив свою лякаючу енергію, перетворившись на безпечну мейнстрімну розвагу. Режисер Пол У. С. Андерсон знайшов єдино прийнятний вихід із ситуації: не придумувати щось нове, а змішати випробувані старі компоненти. Таким чином хижа нечисть пошлюбилася з видовищним бойовиком, повним стрілянини й вибухів. В якості особливої приправи — мотиви з невмирущої казки "Аліса в країні чудес". І особлива новація: на герць із зомбаками вперше вийшла жінка.

Міла Йовович на ту мить була відома як сексапільна чужопланетянка з "Пʼятого елемента" Люка Бессона. Взявши її на роль Еліс, Андерсон, на жаль, не став докорінно міняти амплуа акторки. Щоб не відбувалося, протагоністка не втрачає привабливості ні на йоту і ходить у більш-менш прикрашаючому її одязі. Однак акторського таланту Міли усе ж вистачило, аби органічно виглядати і на кухні, і в самому лютому двобої протягом цілих 6 повнометражних картин, які зібрали мільйони й мільйони доларів.

Капітанка Марвел: воїн світла

Майор Керол Денверс вперше зʼявилася як військова Повітряних сил США у коміксі Marvel Super-Heroes № 13 у 1968 році, а потім дебютувала вже як супергероїня Міс Марвел у Ms. Marvel № 1 у 1977-му, перш ніж стати частиною команд Месників та Людей Ікс. Вона також відома як Подвійна Зірка, Птаха Війни і Капітанка Марвел. Власне, Марвел народилася з майора Денверс типовим для коміксів шляхом: вибухнув чужопланетний пристрій, випустив неземну енергію, людські гени Керол змішалися з генами чужопланетної раси крії, і – вуаля: маємо молоду американку, здатну як поглинати енергію, так і проектувати її у фотонній формі – іншим словами, стріляти світлом з рук.

Перша поява героїні на екрані відбулася в 2019 р. у "Капітанці Марвел", знятій Анною Боден і Раяном Флеком. Роль Денверс виконала Брі Ларсон, удостоєна в 2015-му "Золотого глобуса", премії БАФТА та "Оскара" за роль Джой Ньюсом у драмі "Кімната" (режисерка — Ленні Абрагамсон).

Перехід від високої драми до суперкомерційного кінокоміксу – кульбіт майже неймовірний. Але недарма президент Marvel Studios зауважив, що Ларсон здатна "врівноважувати величезні сили героїні з її людяністю". Ларсон спочатку й використовує своє драматичне обдарування, бо її героїня, будучи членкинею військового підрозділу крії, намагається згадати своє земне життя в серії флешбеків. Оце метання між двома ворожими цивілізаціями акторка зіграла на гідному рівні. Ларсон назвала Денверс "віруючою у правду і справедливість". Вона врівноважує войовничу сторону крії з недосконалою людською складовою, але людське бере гору в підсумку. Ларсон також показує Денверс агресивною, імпульсивною та завойовницькою — атрибути, які допомагають їй у бою, але виявляються недоліками характеру.

З усіх коміксових войовниць саме Марвел є наймогутнішою. Завдяки цьому Керол Денверс у Всесвіті Marvel носить неофіційне звання "феміністичної ікони".

Диво-жінка: любов, кулаки та детектор брехні

"Диво-жінку" для американського видавництва DC Comics створив психолог і за сумісництвом винахідник детектора брехні Вільям Марстон. У 1940 р. його інтервʼю під назвою "Не смійтеся з коміксів" привернуло увагу видавця Макса Гайнеса, котрий найняв Марстона консультантом для DC Comics.

Марстон плекав ідею комікс-лицаря, який перемагав би не тільки кулаками, але і любовʼю. Його дружина Елізабет порадила: "Зроби її жінкою". Це цілком узгоджувалося з профеміністичними переконаннями Марстона. Діана Прінс, вона ж Диво-Жінка, стала однією з найпопулярніших персонажок Золотої ери коміксів. Втім, екранізація вийшла тільки в 2017-му. Режисеркою запросили Петті Дженкінс, яка дебютувала трилером про жінку-серійну вбивцю "Монстр" (2003).

Діана (Галь Гадот) живе у племені амазонок на острові Теміскіра. Одного разу вона витягує з води американського льотчика Стіва Тревора (Кріс Пайн) після падіння його літака. Дізнавшись від нього про Першу світову, вона залишає будинок, щоб убити бога війни Ареса, якого вважає винуватцем кривавих подій. Воювати їй доводиться на боці британської армії проти німців; ті виношують план масового знищення за допомогою отруйних газів. Головна зброя Діани — "ласо правди" — аналог детектора брехні у вигляді джгута, що світиться і дозволяє їй не тільки вигравати сутички, а й дізнаватися правду від захоплених ворогів. Рясні бійки та спецефекти принесли фільму понад 800 млн. зборів.

Продовження "Диво-жінка: 1984" у режисурі Дженкінс вийшло торік. Тут антигерой – дрібний шахрай Максвелл Лорд (Педро Паскаль), який, викравши камінь, що виконує бажання — поступово перетворюється на подобу орвелівського Великого Брата, влаштовуючи всепланетний хаос за допомогою телебачення. "Чудо-жінка: 1984" так само є казкою, але цього разу похмурішою. Її сюжет – оснащена спецефектами ілюстрація на тему благих намірів і бажань, що ведуть у пекло. У розвʼязці – ніякої епічної битви, натомість психологічна дуель і просвітлення. Диво-жінка перемагає, в повній відповідності з первісним задумом, силою любові та правди.

Чорна вдова: з розумним словом і пістолетом

У "Месниках" Наталя Романова, вона ж Чорна Вдова, є чи не єдиною жінкою в оточенні міфічних мачо. Вона – навчена шпигунській майстерності під прикриттям уроків балету колишня агентка КДБ, яка перейшла на бік США.

Вперше Наталя вступила в дію на екрані в "Залізній людині 2" (2008), а грала її – на подив багатьох — Скарлетт Йоганссон, раніше відзначена премією BAFTA за іронічну комедію "Труднощі перекладу" (2003).

Романова єдина з команди Месників не має підпорок у вигляді суперздатностей. Правда, вона вміє добре битися та стріляти; але її основна зброя – інтелект; у допиті вона здатна "розколоти" навіть такого досвідченого хитруна, як бог Локі. На жаль, цей образ не уникнув сексуалізації – Йоганссон постає затягнутою в чорний латекс, що вигідно підкреслює її форми, а оператори регулярно опускають камеру на рівень її сідниць.

Після того, як Чорна Вдова загинула зі значною частиною своїх суперпартнерів у "Месниках: Фіналі", студія Marvel нарешті дала їй сольний фільм. Крісло режисера дісталося Кейт Шортланд. Відроджена Наталія обʼєднується з декількома "вдовами" — такими само, як вона, дівчатами, яких тренував російський генерал Дрейков у "Червоній кімнаті". Об'єднання має одну мету: покінчити з лиходієм, що калічить дівчат своїми експериментами. На допомогу Наталії приходить її прийомний батько – теж колишній російський агент на прізвисько Червоний Страж.

Фактично, з усього списку саме цей фільм – з найпотужнішим феміністичним посланням. Наталія та її бойова посестра Олена Бєлова підіймають повстання проти тиранії Дрейкова та звільняють з-під його жахливої влади десятки "Чорних удів", а самого негідника ефектно підривають. Кадр — причому з боку зла теж — наповнюють жорсткі, рішучі жінки, які беруть долю в свої руки та стоять за себе, відтісняючи чоловіків на другий план. Невідомо, як далі розвиватиметься Всесвіт студії "Марвел", але в ньому точно вже не буде винятково чоловічої монополії на порятунок світу.