Вакцини немає, але ви тримайтеся. Коли українцям почнуть робити щеплення від коронавірусу

Наполеонівські плани

Плани в уряду щодо вакцинації були дійсно наполеонівськими. Незважаючи на гостру нестачу коштів, пізній старт закупівлі вакцин і далеко не завжди вдалі переговори з виробниками, Кабмін продовжував запевняти, що ситуація під контролем і вже до кінця 2021 р. всі бажаючі зможуть отримати свою дозу антикоронавірусного препарату. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов стверджував, що в Україну завезуть 8 млн доз вакцин за допомогою міжнародної програми COVAX (згідно з договором з Global Alliance for Vaccines and Immunisation Україна повинна отримати свою порцію безкоштовної вакцини в березні-квітні 2021 р.) і державних закупівель (у бюджеті на 2021 р. на ці цілі передбачено 2,6 млрд грн, цих грошей повинно вистачити на 4 млн доз).

Крім того, прем'єр-міністр Денис Шмигаль неодноразово заявляв, що уряд веде переговори з шістьма виробниками вакцин, які ще не пройшли всі стадії клінічних досліджень, але показують високі результати. Про яких саме виробників йдеться, прем'єр вирішив не уточнювати, але запевнив, що попередні контракти більш ніж на 30 млн доз вакцини знаходяться в стадії підписання або вже підписані.

Однак втілити ці плани в життя виявилося набагато складніше. Одна справа — заявити про закупівлю препаратів, зовсім інша — організувати процес масової вакцинації населення, коли в країні недостатньо якісного обладнання, навченого професійного персоналу, а самі українці не горять бажанням робити щеплення.

Обіцяні терміни вакцинації

Уряд створив календарний план вакцинації від коронавірусу. Черговість імунізації населення повинна була бути такою:

• лютий-квітень: 367 тис. медиків стаціонарних лікарень та учасників ООС;
• квітень-травень: 1,9 млн українців у віці 80+ років і працівників первинної медичної допомоги;
• травень-червень: 363 тисяч. інших медпрацівників;
• червень-липень: 2,9 млн осіб у віці 70-79 років;
• липень-серпень: 640 тис. співробітників структур держбезпеки;
• серпень-вересень: 2,3 млн осіб у віці 65-69 років;
• вересень-жовтень: 1,4 млн працівників сфери освіти;
• жовтень-листопад: 2,8 млн осіб у віці 60-64 роки;
• листопад-грудень: 1,7 млн звичайних українців, які не входять до групи ризику.

Першими за планом повинні були вакцинувати медиків, які працюють з COVID-пацієнтами, так як вони піддаються найбільшому ризику зараження. До кінця лютого Україна повинна була отримати 117 тис. доз вакцини Pfizer за програмою COVAX, а до 21 лютого в країну повинні були доставити перші 500 тис. доз препарату AstraZeneca.

Старт вакцинації в Україні був запланований на понеділок, 15 лютого, однак щось пішло не так. Спочатку Максим Степанов заявив про перенесення початку кампанії на 16-17 лютого, після того точну дату і зовсім називати перестали, обмежуючись розпливчастим "до кінця лютого". За версією МОЗ, причиною затримки стали технічні складності з логістикою і бюрократичні проблеми.

З логістикою проведення вакцинації в Україні дійсно є проблеми. Справа в тому, що деякі з вакцин вимагають особливого зберігання. На жаль, більшість українських лікарень не оснащені інноваційними холодильниками, а препарат від Pfizer можна зберігати протягом пів року тільки в холодильній камері з температурою -70 ° C. Якщо ж температура буде вище, термін використання препарату помітно скоротиться. Сполучені Штати Америки хочуть подарувати Україні спеціальний холодильник для зберігання цієї вакцини, але один рефрижератор на всю країну — це крапля в морі. У той же час вакцина від AstraZeneca менш вибаглива, її можна зберігати в стандартному холодильнику при температурі від + 2 ° до + 8 °С протягом шести місяців.

Як повинна проходити вакцинація

За словами Максима Степанова, такої масштабної вакцинації Україна ще не проводила. "Нам у дуже стислі терміни потрібно надати можливість доступу до вакцини всім без винятку громадянам країни старше 18 років. І ми хочемо це зробити протягом 2021 року", — сказав Степанов.

Організація вакцинації в Україні — справа вкрай непроста. Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", лише 55% українців готові зробити щеплення від коронавірусу, якщо вакцина буде безкоштовною, ще 40% мають намір відмовитися від вакцинації. Якщо ж за вакцину доведеться платити, то кількість бажаючих щепитися помітно зменшується — до 35%. При цьому для того, щоб вакцинація була ефективною, вона повинна покрити як мінімум 60% населення України.

Як збільшити кількість прихильників вакцинації — питання риторичне. З цією метою президент Володимир Зеленський навіть виступив за примусову вакцинацію деяких верств населення. "Я вважаю, що вчитель не може відмовитися від вакцинації. Просто не має права. Як і лікарі, які працюють з COVID-хворими", — сказав Зеленський, але в Офісі президента таку відвертість голови держави не оцінили і запевнили, що насильно ніхто нікому робити щеплення не буде.

Для пропаганди вакцинації Міністерство охорони здоров'я планує запустити сайт, який буде розповідати про імунопрофілактику і дасть можливість записатися на щеплення. Головний санлікар Віктор Ляшко також запевнив, що відомство працює над інформаційною кампанією для популяризації вакцинації. "Будемо говорити, що сьогодні вакцинуються і записуються ось такі групи ризику, де будуть чітко показувати, де, в якому місці можна зробити щеплення, хто буде проводити", — уточнив він. Вакцинуватися можна буде, записавшись через сайт, отримавши направлення від сімейного лікаря, а також отримавши запрошення в телефонному режимі від Центру первинної медико-санітарної допомоги.

Вакцинація від коронавірусу в Україні буде безкоштовною для всіх — і тих, хто входить до групи ризику, і тих, хто повністю здоровий і не має показань до першочергової вакцинації. Записатися на безкоштовне щеплення можна вже з 1 березня, однак відразу ж вакцинуватися зможуть не всі. Люди з груп ризику зможуть вибрати місце і час щеплення, проте звичайні українці потрапляють у так званий список очікування. Якщо багато представників груп ризику відмовляться робити щеплення, на вакцинацію запросять інших українців. Однак потрібно бути готовим до того, що якщо ви молоді і здорові, ваша черга на вакцинацію підійде не скоро — отримати щеплення ви зможете як мінімум у кінці 2021 р., а може бути — і пізніше.

Судячи з усього, вакцинуватися від коронавірусу в приватній клініці поза чергою українці поки не зможуть — там просто немає потрібних препаратів. Тому для тих, хто хоче отримати щеплення, не чекаючи кінця року, реальним виходом може стати медичний туризм в країни Європи. В ЄС вже заявили, що планують зробити вакцинацію доступною для всіх бажаючих до кінця літа 2021 р.

Вакцинація від коронавірусу першої в Україні людини транслюватиметься в ефірі. Робити щеплення людей будуть за спеціальними списками, для першого етапу такий перелік уже сформований. Утім, для популяризації вакцинації серед населення МОЗ розглядає можливість змінити календарний план щеплень — позачергово можуть прищепити Володимира Зеленського, Дениса Шмигаля, Максима Степанова та інших "громадських авторитетів".

Мобільні бригади вакцинації

Ще одна складність, з якою зіткнувся МОЗ, — організація спеціальних приміщень для проведення вакцинації і нестача кваліфікованого персоналу. Втім, Степанов запевнив, що медична інфраструктура була підготовлена, а медики підготовлені і пройшли навчальні тренінги.

На першому етапі вакцинувати населення будуть тільки мобільні бригади, які складаються з лікаря, двох медсестер, водія і реєстратора. Планується, що одна бригада зможе робити близько сотні щеплень у день. Вже сформовані 347 таких бригад, їх кількість планують збільшити до 600.

МОЗ розділив бригади на дві групи: одні будуть робити щеплення препаратом Pfizer, інші — AstraZeneсa. Справа в тому, що процес вакцинації цими двома препаратами трохи відрізняється: Pfizer має форму сухого порошку, дозу потрібно змішати з фізіологічним розчином і ввести 0,3 мл у плече, тоді як AstraZeneсa рідкий і розлитий в спеціальні флакони, його вводять у плече з більшим дозуванням — 0,5 мл.

Утім, наскільки добре міністерство впоралося з навчанням персоналу можна буде зрозуміти, тільки коли в країні нарешті з'явиться вакцина.

Якою вакциною будуть робити щеплення українцям

Україна планує використовувати вакцини як мінімум чотирьох компаній: Pfizer, Sinovac, Novavac, AstraZeneca. До цього списку можуть бути додані й інші виробники, коли завершать третій етап клінічних досліджень своїх вакцин.

Найбільш дієвою є вакцина від Pfizer, її ефективність досягає 96,5% у людей у віці до 55 років і 93,7% у людей старше 55 років. Непогані результати показує і препарат від Novavax — його ефективність склала 89,3%. Вакцина від AstraZeneca трохи відстає, її ефективність оцінюють у 82%.

Однак справжні проблеми з препаратом китайської компанії Sinovac Biotech. 30 грудня 2020 р. Україна уклала договір на закупівлю 1 млн 913 тис. доз цієї вакцини на 964 млн грн (за 504 грн за дозу). Контракт був укладений попередньо під банківські гарантії, на момент підписання договору офіційних даних про ефективність вакцини ще не було. Попередні результати використання вакцини були досить обнадійливими. Третю фазу клінічних випробувань провели в Індонезії (ефективність досягала 97%) і в Туреччині (ефективність склала 91%).

Однак дуже скоро почалися проблеми. Турецькі дослідники спочатку заявили, що вакцина ефективна, але офіційних підтверджень не надали. При цьому охоплення випробувань було порівняно невеликим, тому їх репрезентативність піддавалася сумнівам. У той же час в Бразилії дослідники оголосили про ефективність вакцини на рівні 78%. Пізніше виявилося, що такий рівень ефективності вакцина показала лише на частині пацієнтів — і під тиском наукової спільноти інститут Сан-Паулу опублікував загальні дані: ефективність виявилася 50,38%.

Максим Степанов продовжує запевняти, що вакцина від Sinovac Biotech надійде в Україну вже в березні, проте в українсько-китайському контракті зазначено, що ефективність вакцини, що поставляється, повинна бути не нижче 70%.

Чи звільнять Степанова через зрив вакцинації

Вакцинація від коронавірусу в Україні зірвана — з цим складно сперечатися. З кожним днем ця тема все більше набирає обертів і обростає все більшою кількістю скандалів. Наприклад, 10 лютого Національне антикорупційне бюро повідомило, що відкрило кримінальне провадження щодо зловживань при закупівлі вакцини Sinovac Biotech за $17,85 за дозу за допомогою приватної фірми-посередника (закупівлю здійснює компанія "Легхім", пов'язана з міністром охорони здоров'я часів Віктора Януковича Раїси Богатирьової ). У МОЗ від всіх звинувачень відхрещуються, за словами Максима Степанова, "це один з інструментів інформаційної війни, яка цілеспрямовано ведеться проти мене, моєї команди в міністерстві протягом вже 11 місяців". Також Степанов упевнений, що НАБУ намагається зірвати вакцинацію, щоб "дати дорогу в Україну російській вакцині проти коронавірусу".

Як би там не було, але відставки Степанова з посади голови МОЗ вимагають вже не тільки в опозиції, але і в провладній фракції "Слуга народу". Народний депутат Данило Гетманцев заявив, що якщо до 21 лютого в Україні не почнеться вакцинація, Степанова можуть звільнити. Втім, нардеп уточнив, що поки питання звільнення Степанова не обговорюється взагалі, це лише його пропозиція.

Але ось тільки є одна проблема — міняти Степанова нема на кого. Лава запасних у "зеленій" владі досить обмежена, і ніхто особливо не має бажання очолювати МОЗ в умовах пандемії, тотального браку фінансування і недовіри населення до вакцинації як такої. Тому, швидше за все, Степанов залишиться на посаді, поки українці отримують колективний імунітет — якщо не за допомогою масової вакцинації, то шляхом перенесення хвороби.