В перший клас. Як не злякати дитину навчанням
Екскурсії, уроки-казки, навчання медіаграмотності та багато іншого - такий вже з нового навчального року буде українська школа. У рамках реформи навчальний процес зміниться до невпізнання, а все для того, щоб дати дитині можливість звикнути до нових реалій і зацікавити його навчанням.
Одне з головних нововведень - 12-річна система освіти. Діти, які підуть у Нову українську школу в цьому році, закінчать її в 2030-м. В школу будуть приймати з шести років, так що випускникам буде по 18 років. Україна вже переходила на 12-річну систему навчання в 1999-му, але в 2011-му повернулася до 11-річки. Аргументували таке рішення тим, що на навчання витрачається надто багато часу: 12 років у школі і п'ять років у вузі. Противники освітньої реформи стверджують: отримувати атестати деякі школярки будуть вже вагітними. Між тим у Міносвіти кажуть, що вмістити весь перелік знань, необхідний сучасній людині, в 11 років неможливо. Тим більше що МОН має намір запустити повноцінну профільну школу - система дворічної старшої школи сьогодні діє лише в Україні, Росії та Білорусі. Завдяки такій профільній школі у випускника вже буде професія - в списку, наприклад, продавець, водій, майстер манікюру, штукатур, вишивальниця, касир, перукар, молодша медична сестра по догляду за хворими, слюсар з ремонту автомобілів.
Якщо ж випускник захоче продовжити навчання, то загальна його тривалість (школа+внз) не зміниться: терміни навчання на бакалавраті зменшать з чотирьох до трьох років.
Серед основних пріоритетів реформи - зацікавити кожного першокласника навчанням і дати йому можливість розкритися. З цієї причини в Україні провели одну з найбільш резонансних реформ - скасували співбесіди при прийомі до першого класу і школи перевели на територіальний принцип набору учнів. Тобто ніяких шкіл з поглибленим вивченням чогось і елітних класів, потрапити в які можна тільки після підношення директору. У Міносвіти наголошують: такий підхід повинен зрівняти всіх дітей у можливості здобути освіту. Так і школярі, які не блищать талантами, будуть тягнутися за відмінниками. А якщо дитина і справді демонструє неабиякі успіхи в якомусь напрямку, то з п'ятого класу зможе поступити в гімназію або ліцей. Батьки, правда, з таким підходом не згодні і вважають, що все відбудеться навпаки: талановиті діти просто втратять стимул розвиватися.
Між тим в Новій українській школі обіцяють докласти максимум зусиль для того, щоб зацікавити школярів самим процесом навчання. Так, перші два роки в школі будуть ігровими - для цього спеціально переобладнують класні кімнати. Тепер у них не буде класичних рядів парт на двох - у класі облаштують ігрову зону, а парти будуть одномісними, щоб їх можна було пересувати для занять у групах. До речі, обладнати нові класи повинні за кошти держбюджету та місцевих властей.
Дітям у перших класах не будуть задавати домашні завдання і дозволять писати олівцями - щоб вони змогли виправляти помилки і не боялися робити помилки. Не буде і звичної для нас системи оцінок - спеціально для нової системи розробили "Свідчення досягнень". Поки що його введуть в якості пілотного проекту в ряді шкіл, а після планують перенести цей досвід на всю молодшу школу. У свідоцтві вчителі будуть відображати успіхи кожного учня. Приміром, як дитина активно працює на уроці, наскільки охоче спілкується з однолітками, може розповісти про свою сім'ю. У Міносвіти зазначають, що така система повинна підтримати розвиток дитини, сформувати впевненість у своїх силах, оскільки буде акцентувати на успіхи, а не помилки. Педагоги кажуть, що порівнювати успіхи дітей не можна - потрібно орієнтуватися на те, як розвивається кожен конкретний учень. Адже дітям по-різному даються предмети, а система оцінок перетворює навчання в зрівнялівку, яка здатна відбити бажання вчитися навіть у найталановитіших дітей. Маленькі діти сприймають оцінку за виконане завдання як оцінювання себе в цілому. Тобто якщо вчитель поставив двійку за читання, значить, учень пропащий. Тому в МОН закликають позитивно ставитися до старанням першокласників, навіть якщо вони не увінчалися успіхом.
Головне завдання реформи - навчити школяра певного набору компетентностей, впорядкованим знанням та вмінню застосовувати їх у житті. Це і володіння іноземними мовами, математична компетентність, компетентність у сфері науки і технологій, і фінансова грамотність, і навіть громадянські та соціальні компетентності. Всього передбачається 10 компетентностей - від спілкування українською мовою до екологічної грамотності. Так, наприклад, дітей будуть вчити працювати в групах, користуватися пошуковими системами, замість того щоб зазубрювати на пам'ять величезні масиви інформації. Як зазначають ініціатори реформи, дитина повинна не лише отримати знання, але і зрозуміти, як їх можна застосувати на практиці. Адже, як люблять говорити творці Нової української школи, дитині сьогодні розповідають, що таке вода, риба та водорості, але при цьому він не розуміє, як функціонує акваріум.
Щоб максимально зацікавити дитину навчанням, програму початкової школи розвантажать, а вчителі зможуть самі вибирати, у якій формі проводити уроки - влаштувати дітям урок-казку або відправитися з ними на екскурсію. В результаті реформи школи самі зможуть розробляти навчальні плани, МОН лише контролюватиме, наскільки вони відповідають стандартам. Держава буде оцінювати результати навчання, а от у якій формі воно буде проходити, вирішує сам учитель.
Левова частка успіху освітніх реформ залежить від вчителів, яким доведеться і до уроків по-новому готуватися і до дітей по-новому ставитися. Багато батьки скептично сприймають саму можливість кардинальної зміни школи: згадуючи власний досвід навчання, дорослим важко повірити, що до їхніх дітей будуть ставитися з повагою і увагою. Між тим, якщо для вчителів влаштували курси підвищення кваліфікації та переатестацію, то до батьків ніяких вимог не висувають. Однак без їх безпосередньої участі успіх реформи навряд чи можливий - школа повинна виховувати малюка разом з рідними, а не замість них.
Як зрозуміти, що дитина готова до школи
Всупереч розхожій думці, уміння рахувати і писати - далеко не найважливіший показник готовності дитину сісти за шкільну парту. Насамперед необхідно враховувати медичні показники. Про це ми поспілкувалися з дитинологом та інфекціоністом медичної мережі "Добробут" Станиславой Гапоновой.
В першу чергу необхідно звернути увагу на те, чи здатна дитина концентрувати увагу. Поспостерігайте за малюком: наскільки він може утримувати увагу на одному занятті протягом хоча б 10-15 хв.? Ще один важливий аспект - здатність м'язів дитини утримувати тіло в певній позі тривалий час. Якщо м'язи слабкі, малюк не зможе довго сидіти за партою.
В рамках підготовки до школи можна порекомендувати з чотирьох-п'яти років записати дитину в спортивну секцію. Вибирайте ті види спорту, які забезпечують не тільки фізичні навантаження, але також тренують концентрацію уваги і вчаться планувати свої дії. До таких відносяться заняття танцями, гімнастикою або боротьбою.
Вважається, що багато системи дитини, наприклад, імунна і нервова, роблять значний ривок у розвитку в інтервалі з шести до семи років. Тому якщо є хоч найменші сумніви в готовності дитину до школи, то є сенс почекати ще рік.
Що стосується медичних критеріїв готовності до школи, то в першу чергу говорять про біологічний вік дитини. Найкращий час для початку навчання - 6,5-7 років. До цього часу з'являється потреба змінити ігрову діяльність на навчальну. Перед вступом до школи необхідно звернути увагу на перенесені за попередній рік важкі захворювання, такі як гострий гепатит, гострий пієлонефрит, менінгіт і т. д. Важлива і частота захворювань гострими респіраторними інфекціями, їх тяжкість. Якщо дитина хворіє ГРВІ більше 10 разів на рік або має серйозні ускладнення після перенесеної ГРВІ (отит, пневмонія тощо), питання вступу в школу вирішується індивідуально. У цьому випадку рекомендується додаткове обстеження із залученням профільних спеціалістів. Оцінюється також список щеплень, при необхідності рекомендується доповнити графік вакцинації. Майбутнього учня також повинен оглянути окуліст, щоб виявити можливі порушення зору.
Якщо малюк піде в школу не готовим у психологічному або
фізичному плані, то наслідком може стати швидка стомлюваність з реакціями у вигляді істерик, плаксивості, перезбудження або сонливості. Надалі це загрожує відмовою від навчання аж до дитячої депресії. Крім того, при неправильному сидінні за партою можливі деформації хребта, порушення зору та ін.
Початок шкільного життя - один з найважливіших етапів у житті кожної дитини. Тому обов'язково враховуйте всі рекомендації, щоб навчання дитині давалася легко і була в радість.