У Києві на вулиці Адама Міцкевича з'явилася присвячена йому меморіальна табличка

Цього блискучого поета, якого на батьківщині називають "народним пророком", в Англії прийнято порівнювати з Байроном, у Німеччині – з Ґете, у нас – із Шевченком тощо. Хоча сам Кобзар, як і Петро Гулак-Артемовський, Левко Боровиковський, а згодом Леся Українка та інші визначні майстри українського художнього слова надихалися творчістю Міцкевича та перекладали його вірші.

При цьому він був пристрасним і гарячим борцем за незалежність і свободу (зокрема, від російського гніту), про що жителям країн колишнього СРСР, зрозуміло, майже нічого невідомо.

Але напередодні 223 річниці від дня народження "польського Шевченка", про який світ згадуватиме 24 грудня, цю "змову мовчання" можна, нарешті, визнати зруйнованою. Особливо важливо, що головною рушійною силою цієї позитивної події стала невелика громадсько-культурна організація "Товариство Білого Орла", ініціатива якої зустріла розуміння та підтримку Посольства та Консульства Республіки Польща в Україні. Тож "солом'янського Міцкевича" можна вважати їх спільним подарунком місту.

Ідея встановлення меморіальної таблички, її проєкт (від розробки до погодження) та виконання необхідних будівельно-монтажних робіт – заслуга ентузіастів-аматорів. Ну а сам біломармуровий портрет генія, що нагадує старовинну камею, розташований на темній гранітній підставі, виконав талановитий київський скульптор Іван Григор'єв.

Відкриття цього об'єкта стало яскравою подією, участь у якій, попри несвяткову погоду, взяло безліч народу – від "білоорлівців" та місцевих жителів до представників польського дипломатичного корпусу та міської адміністрації. Тому присвячені Адаму Міцкевичу промови і, звичайно, його вірші звучали кількома мовами. Підсумок – атмосфера відкритості, щирості, взаємоповаги та свободи, про яку все життя мріяв сам поет.

Тепер же всі бажаючі особисто побачити "камію Міцкевича" можуть зробити це будь-коли. Її адреса – Київ, вулиця Адама Міцкевича, будинок №6.