У Болгарії висунули свої вимоги до українського закону про освіту

Про це заявив президент Болгарії Румен Радев під час зустрічі з міністром освіти і науки України Лілією Гриневич в Софії, передає "ДС" з посиланням на zn.ua.

"Для нас важливо, щоб залишалася можливість хоча б 1-2 предмета вивчати рідною болгарською мовою. Які саме предмети - не так важливо. Тут значущою є саме можливість вивчати болгарську, збільшувати словниковий запас і покращувати граматику", - сказав Радев.

У відповідь Гриневич зазначила, що чинна редакція мовної статті Закону "Про освіту" повністю дозволяє запровадити таку модель, а також представила президентові Дорожню карту імплементації мовної статті Закону України "Про освіту".

"Після отримання висновку Венеціанської комісії ми підготували детальну дорожню карту імплементації мовної статті. Зокрема, там представлено сам висновок Комісії та попередня редакція мовної статті до проекту нового закону "Про загальну середню освіту". Ми пропонуємо гнучкий підхід до імплементації, що дозволить виробити індивідуальні моделі, які будуть враховувати особливість навчання кожної національної меншини, що проживають в Україні", - розповіла міністр.

Вона підкреслила, що зараз найважливішим є питання якісної підготовки вчителів, які зможуть навчати дітей рідною мовою.

"Для нас важливий виклик - забезпечити школи, де навчаються мовами національних меншин, професійними вчителями. Вже зараз в рамках наших двосторонніх домовленостей в Україні працює декілька вчителів з Болгарії, які є носіями мови і мають відповідну освіту. Також повинні поліпшити навчання вчителів в українських університетах", - додала Лілія Гриневич.

Також в рамках візиту міністра в Болгарії була підписана Декларація про забезпечення прав осіб, що належать до болгарської національної меншини, які проживають на території України, вивчати рідну мову і навчатися рідною мовою.

Згідно з текстом поряд з вивченням державної мови болгарська меншина буде мати необхідні умови для вивчення і навчання рідною.

Сторони окремо підтвердили важливість вивчення державної мови як чинника інтеграції країни та суспільної злагоди через розширення застосування державної мови у навчальному процесі, зокрема шляхом збільшення часу навчання державною мовою.