Недобре ранок. Коли замість кави доведеться заварювати жолуді і буряк
В останні роки все частіше доводиться чути, що з різних причин у світі скоро можуть зникнути ті чи інші культурні рослини - це говорять то про банани (з-за грибкової хвороби), то про какао (старіння і хвороби какао-дерев), то про авокадо (засуха), то про ще щось. І ось тепер подібні страшилки звучать щодо кави.
Грибки та шкідники
Дослідження Кліматичного інституту Австралії свідчить, що вже до 2050-го площі сільськогосподарських ділянок, на яких вирощуються кавові дерева, скоротяться вдвічі. А до 2080-го кавові рослини можуть повністю зникнути з лиця Землі. Саме дослідження з'явилося ще в 2016-му, але по-справжньому привернуло увагу тільки зараз, коли багато висловлені в ньому побоювання почали підтверджуватися.
Джерелом проблеми вчені називають глобальне потепління: по мірі збільшення середньорічної температури і вологості плантації кави все активніше уражуються грибковими захворюваннями та різноманітними шкідниками. Так, в 2012-м з-за епідемії грибка, відомого як "кавова іржа", надзвичайний стан вводили влада Гватемали, Коста-Ріки і Гондурасу. Тоді деякі виробники в Гватемалі втратили 85% врожаю, а 350 тис. осіб в регіоні - роботу. Через пару років навала кавового жука-бурильника спіткало плантації Бразилії.
Власне, тоді і з'явилися перші побоювання за долю кави: епідемія "кавової іржі" в Центральній Америці почалася після періоду аномально високих температур і дощів. Трохи пізніше в Колумбії шкідливий грибок був виявлений в горах, де раніше для нього було надто холодно.
В Африці більше шкоди кавовим посадкам приносять не грибки, а шкідливі комахи. З Конго в Танзанії, де життя 2,4 млн осіб залежить від експорту кави, поширився жук, який залишає за собою знищені плантації. Комах-паразитів виявляють навіть вище 1500 м над рівнем моря.
Під сильним пресингом виявилися насадження самого поширеного виду кави - арабіки. У цього сорту з-за погодних аномалій (спеки, засухи або, навпаки, злив) у рослин починається стрес. Саме він і призводить до активізації інших організмів, до яких кави дуже чутливий: наприклад, грибам, які знищують ягоди і листя.
Зараз вчені шукають альтернативу арабіці: за словами агрономів, у світі налічується 124 інших, поки не "одомашнених" видів кави, які потенційно можуть замінити зникаючу арабіку.
Але і тут все непросто. Дослідники з британського Kew Gardens підрахували, що з 124 відомих видів кави приблизно 60% також знаходяться під загрозою зникнення. У деяких регіонах ситуація особливо важка. Так, на Мадагаскарі і островах Індійського океану більше 71% диких видів кави знаходяться під загрозою. У числі головних загроз вчені виділяють грибок Hemileia vastatrix, а також кавового жука Hypothenemus hampei. Обидві ці напасті - наслідок зміни клімату.
В Танзанії, яка є одним з основних постачальників кавових зерен, за останні 50 років урожайність вже скоротилася в два рази. Кожен додатковий градус мінімальної температури в горах знижує урожай кави майже на третину. "Зміна клімату може мати значний негативний ефект вже в короткостроковій перспективі, - заявив представник однієї з найбільших кавових компаній Lavazza Маріо Черутті. - Це більше не питання майбутнього, це наше сьогодення".
З точки зору ботаніки
Інша дуже серйозна загроза для більшості диких видів кави - скорочення їх ареалів через масове вирубування лісів. "У ході нашого дослідження з'ясувалося, що ризик зникнення серед усіх сортів кави досить високий - майже 60%. Це набагато вище звичайних, прийнятних показників ризику зникнення для рослин і ставить їх в один ряд з зникаючими видами", - стверджує провідний автор дослідження Аарон Девіс.
Поки оцінка загрози така: 75 видів кави можуть зникнути, з їх числа у 13 видів критичний рівень ризику, 40 перебувають під загрозою зникнення, та ще 22 віднесені до вразливим. Також команда дослідників вивчила склад ботанічних колекцій наукових інститутів: виявилося, що тільки 55% всіх диких видів кави зібрано в кількості, необхідній для збереження видів, їх дослідження та можливого використання для генетичного редагування.
До категорії вимираючих видів потрапила, зокрема, дика арабіка: 10 видів перебувають на межі повного зникнення, а 22 вразливі. 35 видів потрапили у категорію з малим ризиком, а для 14 видів оцінити загрозу не вийшло з-за браку інформації. При цьому дев'ять з цих 14 видів ніхто не бачив з 1940-го, а п'ять з них відомі тільки по гербариям, зібраним до 1900-го - можливо, ці види вже вимерли.
Так, сьогодні у світі актуальні всього два види кави: арабіка (Coffea arabica) і робуста (C. canephora), обидва вирощуються вже сотні років. Арабіка (її збирають в Ефіопії і Південному Судані) вважається найпопулярнішою, складаючи від 60 до 70% всіх продажів кави на планеті. Однак через зникнення лісів і чутливості до зміни клімату цей вид ризикує незабаром зникнути.
Виправити ситуацію можна, по-перше, розширюючи і захищаючи природне середовище існування рослини. По-друге, забезпечуючи його генетична різноманітність. Тобто до генам класичної арабіки слід додавати гени тих самих 124 дикорослих видів - вони допоможуть культурної кави стати більш стійким і витривалим.
Так, це може негативно позначитися на смак, до якого звикли кавові гурмани. Але в природі генетичне різноманіття служить вирішальним фактором для подальшого існування. Так що сьогодні врятувати улюблений людством напій допомагають заповідники і національні парки, які забезпечують захист 72% всіх видів дикорослого кави.
Більшість рослин дикого кава росте в Африці і на острові Мадагаскар (який відноситься до Африки географічно, але не біологічно). Крім того, кавові дерева можна знайти в Індії, на Шрі-Ланці та в Австралії. Найпопулярніший вид кави арабіка родом з Ефіопії і Судану.
Наслідки для людства
Багато дослідників називають кави найпопулярнішим напоєм людства (хоча любителі чаю, звичайно, можуть з ними посперечатися). Проте економісти стверджують: кава - найпопулярніший і продається продукт в світі після нафти. Щорічно в світі реалізують близько 5 млн т кави. Щодня в світі випивають 2,25 млрд чашок цього напою, при цьому обсяг споживання зростає на 5% щороку.
Тобто це ціла галузь світової економіки, так що зникнення кави дуже сильно вплине на життя 20 млн людей, які зайняті його вирощуванням, причому переважно в найбідніших країнах світу. 90% виробництва кави зосереджено в країнах, що розвиваються. Країни - лідери з виробництва кавових зерен - Бразилія, В'єтнам, Індонезія і Колумбія. Для кількох з 70 країн - виробників кави є головною галуззю їхньої економіки. Наприклад, 59% доходів Бурунді отримує від експорту кави, експорт зерен становить третину експорту Ефіопії і 17% - Нікарагуа.
Враховуючи, що світовий ринок кави нестабільний, а виробництво та торгівля кавою надає великий вплив на світову економіку, у 1962-му основні країни-виробники і споживачі кави підписали Міжнародну угоду про каву, яке діє по теперішній час. Його завдання - регулювати світовий ринок кави та стабілізувати ціни. Світові ціни повинні відшкодовувати виробникам кави їх витрати на виробництво, а для споживачів - залишатися прийнятними.
За дотриманням Міжнародного угоди про каву стежить International Coffee Organization (ICO) зі штаб-квартирою в Лондоні. ICO намагається регулювати співвідношення попиту і пропозиції на світовому ринку за допомогою системи експортних квот, для чого застосовуються сертифікати про походження кавової сировини.
Кава - найпопулярніший напій. Немає такої країни, де б не вживався кави. Це одна з небагатьох культур, які визначали собою цілі епохи в економічному розвитку багатьох країн.
Але і кавових сурогатів людство придумало чимало - від дійсно корисного цикорію та до пам'ятної громадянам СРСР суміші обсмажених мелених жолудів з ячменем. Сюди ж - насіння груші, сушена буряк, корінь кульбаби, кореневище папороті... Як би не довелося ближче познайомитися з їх смаком.
