Університети пустять під ніж. Як МОН влаштує революцію у внз
Внз стане менше, а якість вищої освіти підвищиться - такі реформи вже в найближчому майбутньому доведеться провести Міністерству освіти і науки. Верховна Рада прийняла законопроект про зміни у сфері вищої освіти - новації стосуються як навчального процесу, так і організації діяльності внз. А міністр Новосад Ганна зазначила, що скорочення кількості вузів втричі "буде оптимальним".
Краще менше, та краще
Про необхідність скоротити кількість вузів в Україні говорять вже добрий десяток років. Сьогодні в країні діють понад 650 вищих навчальних закладів - це в два рази більше, ніж, приміром, у Німеччині. При цьому якість української освіти найчастіше залишає бажати кращого, а стереотип про те, що вища освіта - автоматичний пропуск в успішний і багатий світ, призводить до того, що після закінчення вузу його випускники часто залишаються безробітними або працюють не за спеціальністю. Міністр освіти Ганна Новосад постійно підкреслює, що гроші на діяльність внз витрачаються неефективно, так і фінансувати їх потрібно у відповідності з якістю роботи. У МОН вже заявили про те, що мають намір підвищувати престижність професійної освіти, так що в перспективі близько 45% випускників шкіл мають надходити саме в заклади профтехосвіти. Сьогодні ж четверо з п'яти випускників обирають навчання у вищих навчальних закладах.
Одне з головних нововведень - заборона на створення відокремлених структурних підрозділів внз в Києві, Харкові, Львові, Дніпропетровську та Одесі. Діючі нині такі заклади освіти повинні бути реорганізовані або закриті до кінця навчального 2020-2021 року.
Після прийняття змін у законодавство гроші на вузи будуть виділяти виходячи з досягнутих ними результатів. Приміром, один із критеріїв - кількість працевлаштованих за фахом випускників. Невідповідність запропонованого українськими вузами освіти потребам ринку праці - одна з основних проблем, на яку нарікають роботодавці. Вирішити цю проблему нардепи мають намір за допомогою кількох інструментів. Так, закон суттєво спрощує процедуру ліцензування вузів: якщо раніше вуз повинен був отримувати ліцензію на кожну спеціальність, то тепер ліцензування залишать лише для "регульованих професій". Цей термін ввели для спеціальностей, які передбачають особливо відповідальну роботу, - наприклад, в атомній енергетиці, медицині, на військовій службі. У ліцензії вказано граничне число студентів, яких вузи зможуть навчати таким професіям. Причому особливості ліцензування у цьому випадку буде встановлювати Кабінет Міністрів. Інші ж спеціальності (а це понад 100) ліцензувати не будуть - внз на власний розсуд зможуть формувати навчальні програми і кількість студентів, які набираються на курс (головне. щоб загальна кількість студентів у вузі не перевищувала зазначену в ліцензії). Так сфера вищої освіти зможе оперативно реагувати на потреби ринку праці і випускати дійсно затребуваних фахівців.
Крім "регульованих професій", ліцензування залишиться тільки для рівнів освіти - вуз повинен буде довести, що відповідає вимогам, що висуваються законодавством до інститутів чи університетів. Оскільки процес ліцензування часто називають одним з найбільш корупційних, його мають намір зробити електронним.
Правда, скептики вже відзначають, що корупційний момент все одно залишиться, адже при бажанні завжди можна знайти причину, за якою вищий навчальний заклад не отримає ліцензію на ведення освітньої діяльності в цілому, або ж на підготовку абітурієнтів за "регульованим професій". В законі зазначено, що стандарти вищої освіти спеціальностей, необхідних для доступу до професій, для яких введено додаткове регулювання, можуть містити додаткові вимоги до правил прийому, структурі освітньої програми, змісту освіти, організації освітнього процесу та атестації випускників. А вже виписати ці вимоги можна так, що їм будуть відповідати лічені вузи.
Між тим у Міносвіти наголошують, що вузи будуть самі вибирати, як і чому саме вчити студентів, - головне, щоб програми відповідали певному рівню вищої освіти, а випускники в кінці навчання успішно здали Єдиний державний кваліфікаційний іспит. Причому дипломи державного зразка кануть в Лету - кожен внз буде видавати свої документи про завершення навчання. Це, до речі, загальносвітова практика. Однак це зовсім не означає, що ніякого контролю за тим, кому ці дипломи дають, не буде. Освітні програми, за якими внз мають намір вести підготовку слухачів, повинні бути акредитовані Національним агентством з контролю за якістю освіти. І тут скептики теж згадують про "ручному управлінні" і побоюються того, що НАЗЯВО зможе відмовляти неугодним вузам.
Зміни, ухвалені нардепами, спрямовані на подальшу автономизацию вузів, наприклад, вузи будуть самі визначати кількість ставок для викладачів та їх оклади. Однак при цьому буде посилено контроль за роботою ректорів. Як зазначають у Міністерстві освіти і науки, ректори, по суті, є найманими менеджерами, однак у відомства відсутні важелі впливу на них. Законопроект передбачає, що кандидати на посаду ректора повинні будуть представити програми роботи на посаді. Програма кандидата, що переміг ляже в основу контракту, який ректор повинен буде укласти з міністерством, в документі будуть зазначені чіткі KPI (ключові показники ефективності), яких повинен досягти керівник вузу. У разі, якщо ці показники досягнуті не будуть, то з ректором зможуть розірвати контракт.
Без госдиплома, але з листом
У супровідній записці до законопроекту зазначено, що орієнтованість на потреби студента повинна стати основним у діяльності внз. Ініційовані нардепами зміни вводять поняття "студентоцентрированное навчання" - студентів мають намір заохочувати ставати автономними і відповідальними суб'єктами навчального процесу, в тому числі шляхом формування індивідуальної освітньої траєкторії та встановлення партнерських відносин з викладачами та адміністраціями внз.
Одне із запропонованих нововведень - можливість отримувати освіту відразу за кількома спеціальностями. Раніше українські вузи здійснювали в партнерстві з іноземними навчальними закладами програми "Подвійний диплом". Тепер же випускник може отримати відразу декілька дипломів (їх кількість в законопроекті не обмежена) в українських вузах. Крім того, закон передбачає можливість навчання магістрів за міждисциплінарним програмами одразу за двома спеціальностями.
У той же час нардепи мають намір посилити відповідальність за плагіат і фальсифікації - студент, викритий в академічній несумлінності, може просто не отримати диплом, якщо в його дипломній роботі знайдуть запозичення або інші неналежні речі. Правда, як саме будуть шукати плагіат, поки невідомо. Положення про Національний репозитарії академічних текстів - електронній базі, де будуть зібрані дисертації, статті, дипломні роботи та інші тексти, було затверджено Кабміном ще в липні 2017-го. Українська наукометическая база даних повинна була заробити в цьому році, однак її запуск знову перенесли.
Ще одне нововведення в українських вузах - мотиваційний лист для абітурієнтів. Воно має сприяти свідомому вибору абітурієнтами вузів і спеціальностей. Ця ініціатива теж викликала критику. Так, нардеп Інна Совсун зазначила: навіть якщо вага оцінки листи становитиме до 1% конкурсного бала, на престижних спеціальностях така дрібниця може зіграти велику роль. Крім того, посилиться навантаження на викладачів - їм доведеться читати і оцінювати десятки тисяч мотиваційних листів. У підсумку мотиваційний лист в законі залишили, але вимагати його при вступі буде вирішувати сам вуз. Причому у Міносвіти зазначили: сприймати і оцінювати мотиваційні листи вузи будуть до початку сесії здачі ЗНО, тобто до того, як абітурієнти дізнаються результати тестування. До речі, в законі зазначено, що такі листи мають бути опубліковані на веб-сайті вузу.
Крім того, після надходження з усіма студентами і контрактниками, і тими, хто вступив на бюджет, - мають наміру підписувати договір, в якому чітко визначено термін навчання і відповідальність кожної із сторін. Крім того, обов'язковим для абітурієнтів умовою вступу у вуз повинен стати єдиний іспит з іноземної мови.
Кому дадуть фору
Закон оновив перелік категорій абітурієнтів, які будуть мати переваги при вступі. Сьогодні на бал за особливі успіхи при надходженні можуть розраховувати призери IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, а також призери III етапу Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт членів Малої академії наук. В першому читанні законопроекту призерів олімпіад преференцій позбавили. Однак у підсумку на додатковий бал за особливі успіхи тепер можуть розраховувати учасники міжнародних учнівських олімпіад, призери IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів, а також спортсмени, які брали участь в Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських іграх. Крім того, переваги будуть мати військові, які проходять службу за контрактом, - вони зможуть вступити до внз без сертифікатів ЗНО. В цьому році здавати іспити при вступі могли тільки звільнені з військової служби особи і демобілізовані службовці. Додатковий бал отримають абітурієнти, які закінчили підготовчі курси у вузі, проте лише в тому випадку, якщо мова йде про природничо-математичних та інженерно-технічних спеціальностях.
