Розумні дівчатка і замість історія математики. Чим закінчилося ЗНО в цьому році

В Українському центрі оцінювання якості освіти підвели підсумки зовнішнього незалежного оцінювання. В цьому році участь у ЗНО взяло 240 881 чоловік. Це на 26 тис учасників менше, ніж у минулому році. Понад 80% учасників - випускники цього року.

Виявилося, що найвищі результати -160-200 балів - показали школярі Києва та Львівської області. Причому Львівщина лідирує з української мови та літератури (44,2% учнів), а також історії України (27,4%), а київські школярі виявилися найсильнішими з математики (42,7% учасників тестування), англійської мови (42,1%) та біології (32,3%).

Одна з несподіванок цього року - рішення багатьох абітурієнтів вибрати в якості обов'язкової дисципліни історію України замість математики. Якщо в минулому році історію країни складало 64% учнів, то в цьому - 72%. А ось кількість учасників ЗНО, які вирішили здавати математику, порівняно з минулим роком зросла всього на 5% - з 36% до 40,9%. Истересно, що самої "математичної" виявилася Одеська область. Тут математику в якості обов'язкового предмета для ЗНО обрали понад 52% учасників тестування. У Чернівецькій області, наприклад, таких сміливців виявилося трохи більше 20%.

Хоча логічно було припустити, що на хвилі розмов про перспективи IT-сфери співвідношення історії та математики буде іншим. Втім, конкурс у вітчизняні внз у цьому році в черговий раз довів, що українці не поспішають думати про перспективи - серед найбільш бажаних спеціальностей за традицією виявилися право і міжнародні відносини.

Директор Центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.зазначив: "Наші випускники, обираючи між цими двома предметами, боялися вибирати математику, розуміючи, що з цього предмету результати будуть гірше. Проте в цілому статистика результатів з історії України гірше, ніж з математики".

Результати оцінювання знань з інших предметів, лише доводять "гуманітарний ухил" українських школярів. Так, наприклад, у цьому році учасники ЗНО показали високі результати під час тестів з української мови і літератури, історії України. А ось позитивної динаміки щодо зростання рівня навчальних знань з фізики, біології та хімії немає.

Зате ЗНО чітко показало, що головний іноземна мова в країні - англійська. Тести з німецької в цьому році, приміром, здавало менше одного відсотка учасників, З французьким ситуація ще гірша - в якості предмета для ЗНО його обрало 0,3% учасників тестування. На цьому тлі осібно стоїть Чернівецька область - якщо ні в одній області України кількість тих, хто здає ЗНО з французької не перевищувало 0,6%, то на Буковині воно склало 3,2%. Щоправда, третина всіх випускників, які вирішили спробувати свої сили в мові Дюма і Макрона, показали лише початковий результат. Тоді як абітурієнти, які вирішили проходити тестування з німецької, в більшості своїй здавали тести з високими результатами. Що стосується російської мови як іноземної, то в цілому його здавали всього 0,78% випускників. У трійці лідерів - Донецька область (5,01%), Луганська (2,74%) та Одеська (2,22% учасників тесту).
Іспанська ж взагалі здавали лише в шести регіонах країни, причому в одному з них кількість учнів, які обрали тест, не перевищила 0,09%. Всього іспанська по всій країні складало менше ста осіб. До речі, результати були досить хорошими: 44% учасників показали високий рівень знань. І всі вони - дівчатка.

Результати ЗНО у гендерному розрізі взагалі цікаві: дівчатка виявилися набагато сильніше хлопчиків. Вони здали краще всі тести, крім хімії.

В Українському центрі оцінювання якості знань уже розповіли, які зміни чекають на абітурієнтів в наступному році. Так, основні зміни стосуються тесту з іноземних мов. З 2018-го він стане дворівневим. Тест рівня В1 здаватимуть випускники загальноосвітній шкіл, тест рівня В2 - шкіл і класів з поглибленим вивченням іноземних мов. "Планується, що з'явиться новий вид діяльності, який не використовувався - сприйняття мови на слух - буде окремий блок аудіювання", - зазначив Карандій. Про необхідність змінити формат проведення ЗНО, зокрема, ввести аудіювання, експерти говорять вже не перший рік. Однак у недавньому інтерв'ю "ДС" міністр освіти Лілія Гриневич зазначила, що аудіювання - дуже дороге задоволення. Як саме і на які кошти будуть вводити такий тип оцінювання - поки невідомо. Цілком ймовірно, що ця заява зроблена у відповідь на критику про те, що система ЗНО вже давно себе вичерпала. І конфлікти, які кожен рік розгортаються навколо тестових завдань, зайве тому підтвердження.

Ще одне нововведення, яке збираються запустити з наступного року: підсумкову атестацію у формі ЗНО будуть здавати випускники ПТУ та коледжів. А ось про ідею запровадження ЗНО в 4-му і 9-му класах чиновники поки мовчать. Хоча, як писала "ДС", в школах вже щосили починають готуватися до тестів.