• USD 41.9
  • EUR 44
  • GBP 53.3
Спецпроєкти

Український Дон Жуан, медичні експерименти та уроки толерантності. Найочікуваніші фільми 2024 року

"ДС" розповідає про найцікавіші та найочікуваніші кінопрем’єри наступного року

Кадр із фільму "Прісцилла"
Кадр із фільму "Прісцилла"
Реклама на dsnews.ua

"Дон Жуан із Жашкова" (Україна, режисер Віктор Буток)

Женя Горобчик – київський фотограф родом із Жашкова, якого дуже люблять жінки. Він шукає роботу, але випадково знаходить нове кохання. Але у Жені вже є дружина і син, а ще колишня дружина і купа інших проблем. Він розривається між ними й вирішує, що краще вже кинутися під поїзд, ніж так далі жити — якщо, звичайно, життя не підкаже неочікуваний секрет щастя.

В головних ролях — В’ячеслав Бабенков, Надія Мейхер, Михайло Хома (Дзідзьо), Антоніна Хижняк, Роман Ясіновський, Даяна Кульбіда, Наталка Кобізька, Роб Фельдман, Олег Карпенко, Максим Максимюк, Олександр Іванов.

 "Дон Жуан із Жашкова" є одним з останніх проєктів, запущених у виробництво засновником компанії Kristi Films Юрієм Мінзяновим. Практично всі фільми Kristi Films є успішними – тож є надія, що і ця комедія буде смішною та влучною.

"Ля Палісіада" ( Україна, режисер Філіп Сотниченко)

Дія картини Філіпа Сотниченка починається в наші дні. Безтурботний на перший погляд пролог із прогулянкою хлопця і дівчини обривається пострілом, який запускає історію з минулого, де головні герої — батьки пари: слідчий з особливо тяжких злочинів і судовий психіатр, які розслідують убивство колеги. Дилема перед ними — насамперед перед психіатром — дуже проста: визнати підозрюваного неосудним або відправити під розстріл. Адже все відбувається 1996 року, за п'ять місяців до скасування смертної кари в Україні. Утім, смертна кара — привід для розмови про інші речі.

Реклама на dsnews.ua

Режисерові Пилипу Сотниченку вдалося відтворити атмосферу 1990-х у найдрібніших деталях — від деталей одягу до інтер'єрів ресторанів, від вуличних ринків до похоронних ритуалів. Заради автентичності більшу частину фільму знімали на ретро-камеру, касети для якої замовляли по всьому світу. Зйомки проходили в Києві, на Закарпатті та в Бучанській виправній колонії, але були ускладнені пандемією COVID-19. Постпродакшн фільму припав на початок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Відзнятий матеріал евакуювали з Києва, а фінальну копію робили в перервах між відключеннями електроенергії.

Пилип Сотниченко — один із найперспективніших українських кінорежисерів. "Ля Палісіада" — його повнометражний дебют.

  "Прісцилла" / Priscilla (США, режисерка Софія Коппола)

Про Елвіса Преслі знято не один фільм. Однак Софія Коппола ("Труднощі перекладу") звернула увагу на ту, хто завжди лишалася в тіні — дружину короля рок-н-ролу.

Літературною основою сценарію фільму стала автобіографічна книга Прісцилли Преслі (уродженої Больє) "Елвіс і я". Прем'єра фільму відбулася на Венеційському кінофестивалі. Глядачі після закінчення показу влаштували семихвилинну овацію. Виконавиця ролі Прісцилли — Кейлі Спені — була нагороджена кубком Вольпі за найкращу жіночу роль.

Робота Спені дійсно бездоганна. Актриса проводить героїню всіма етапами вікових трансформацій — від тихої слухняної нареченої до дорослої жінки, яка вміє постояти за себе. Елвіс (Джейкоб Елорді), зі свого боку, постає домашнім тираном, сповненим, втім, своїх вразливих місць. Феміністична оптика, акцентована в пізніх роботах Копполи, надає хрестоматійному сюжету про дружину знаменитості необхідну глибину.

  "Бідолашні створіння" / Poor Things (Британія-США, режисер Йорґос Лантімос)

Фільм є екранізацією однойменного роману шотландського прозаїка Аласдера Грея, який зі свого боку вільно переосмислив сюжет про Франкенштейна. Дія розгортається наприкінці умовного ХIХ століття. Молода красуня на ім'я Белла (чудова робота Емми Стоун) повертається до життя завдяки доктору Годвіну Бакстеру (Віллем Дефо), котрий пересадив помираючій дівчині мозок її новонародженої дочки. Спочатку наївна, Белла прагне пізнати навколишній світ всупереч суворій опіці Годвіна. Бажаючи побачити більше, вона тікає з Дунканом Веддерберном (Марк Руффало), спритним і розпусним адвокатом. Проходячи соціальними сходами з самого низу, Белла відкидає патріархальні забобони свого часу.

Найбільш вражаючий бік фільму — його візуальне рішення. Лантімос створив психоделічний світ, насичений найнесподіванішими образами і яскравими кольорами. У певному сенсі це погляд Белли, яка вирвалася з маєтку доктора Годвіна, але також це і та фантастична Європа, в якій можливі пересадки мозку і рівноправність жінок.

На Венеційському кінофестивалі "Бідолашні створіння" отримали "Золотого лева" як найкращий повнометражний фільм.

         "Зона інтересу" / The Zone of Interest (США, режисер Джонатан Ґлейзер)

Подружжя будує житло мрії — з двоповерховим особняком, затишним садом, дорогими меблями, сімейними вечорами з дітьми. І лише високий паркан нагадує, що просто поруч з їхнім райським куточком цілодобово функціонує концтабір Освенцим, де батько сімейства працює комендантом.

Джонатан Глейзер у "Зоні інтересів" реалізував провокаційну ідею — зафільмувати роботу концтабору з точки зору ката. Літературною основою фільму став однойменний роман Мартіна Еміса. Особливої переконливості історії надають влучні, стримані акторські роботи Крістіана Фріделя (Рудольф Гесс) і Сандри Гюллер (Гедвіга Гесс).

На Канському фестивалі "Зона інтересів" отримала Гран-прі фестивалю і приз ФІПРЕССІ.

"Уроки толерантності" (Україна, режисер Аркадій Непиталюк)

Провінційна шкільна вчителька, бажаючи врятувати свою родину від розпаду та кредитів, вмовляє чоловіка і дітей підписатися на державну програму з євроінтеграції "Уроки толерантності". За її умовами,вони мають на певний час оселити у себе вдома ЛГБТ-представника та активіста. Тепер родина вимушена боротись із власною гомофобією та неприйняттям інакшості.

Аркадій Непиталюк став відомим після свого повнометражного дебюту – чорної комедії "Припутні", котра, на відміну від продукції того ж таки "95 кварталу", дійсно веселила зал. Після кількох менш удалих проєктів Непиталюк має шанс повернути славу найдотепнішого українського автора.

    "Дюна: Частина друга" / Dune: Part Two (США, режисер Дені Вільньов)

Схоже, культовий роман Френка Герберта, якому хронічно не щастило з екранізаціями, знайшов в особі канадського режисера Дені Вільньова ("Прибуття", "Той, хто біжить по лезу 2049") свого кінематографічного рятівника. Перша "Дюна" заробила 400 мільйонів доларів і отримала шість "Оскарів".

         У другій частині Вільньов зосереджується на становленні принца-вигнанця Пола Атрейдеса (Тімоті Шаламе) у племені фременів у суворих ландшафтах пустельної планети. Судячи з попередніх відгуків, у сюжетній канві буде посилено роль Чані (Зендая Коулман), юної фременки — коханої Пола. В інших ролях — Ребекка Фергюсон, Стеллан Скарсгард, Флоренс П'ю, Крістофер Вокен, Леа Сейду, Хав'єр Бардем.

         У Вільнева є рідкісний талант — здійснювати велелюдні та великобюджетні постановки, не виходячи за межі доброго смаку і здорового глузду. Тож є надія, що друга "Дюна" здобуде не менший успіх, ніж перша.

"Джокер: Божевілля на двох" /Joker: Folie à deux (США, режисер Тодд Філліпс)

         2019 року драма "Джокер" Тодда Філліпса — режисера середньої успішності — стала міжнародною сенсацією, підкоривши і артхаусний світ ("Золотий лев" у Венеції), і комерційний прокат (1 мільярд касових зборів). Нині Філліпс замахнувся на одну з головних романтичних історій світу коміксів DC: кохання між Джокером і його психіатром Гарлін Квінзель. "Арлекіна Апокаліпсису" знову грає Хоакін Фенікс, а ось роль Гарлін дісталася поп-зірці Леді Гага.

Чи буде сиквел настільки ж успішним — багато в чому залежить від того, чи стане Гага рівносильним партнером у дуеті з Феніксом. Утім, у Стефані Джерманотті (справжнє ім'я співачки) за плечима 10-річна акторська кар'єра, а її роль у музичній драмі "Народження зірки" (2018) відзначена номінацією на "Оскар". Тож у "Божевілля на двох" є хороші шанси.

    Реклама на dsnews.ua